Головна ⇒ 📌Довідник з природознавства ⇒ Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин

Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 6. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКУВАННЯ ДЕРЕВНОЇ МАСИ

6.2 Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин

Жива речовина утворюється з комбінацій 20-23 хімічних елементів, але основна кількість маси представлена усього чотирма: киснем (70%), вуглецем (18%), воднем (0,5%), азотом (0,3%), тому можна зробити висновок, що лісові рослини – у першу чергу кисневі.

Але дереву потрібні не тільки 20-23 хімічних елементи, а як встановлено, понад 60. А може йому

потрібні і всі елементи таблиці Менделєєва. До того ж рослинам потрібна вода, сонячне проміння, магнітне поле, які збуджують електрони при фотосинтезі. Дерева не можуть жити без теплової енергії, повітря і його складової – вуглекислого газу. Число речовин, сил, умов та іншого може бути досить великим, воно і забезпечує нормальні умови життя.

Для забезпечення фізіологічних процесів рослинам необхідні ряд хімічних елементів і речовин. Частина з них потрібна у значних кіль­костях, тому їх іменують макроелементами. Це азот, фосфор, калій, кальцій, магній та сірка. Ті елементи, які потрібні рослинам у малих кількостях,

іменують мікроелементами. До них належать залізо, мар­ганець, цинк, мідь, бор, молібден та ін. Усі з названих елементів життєво необхідні для рослин. Рослини також поглинають й інші елементи, наприклад кремнієву кислоту, натрій, роль яких у рослинних організмах поки що не встановлена.

Азот сприймається рослинами у вигляді амонійного та нітратного іонів. Поглинутий рослинами амонійний азот перетворюється в азотовміщуючі органічні речовини, а нітратний, навпаки, відновлюється до аміаку. Азот обумовлює ріст рослин, забезпечує протікання усіх важливих фізіологічних процесів у рослинних організмах. Нестача азоту негативно впливає на фотосинтез, послабляються перехід сонячної енергії до енергії хімічних зв’язків і т. п. Взагалі вміст хлорофілу у листі залежить від вмісту в них азоту. Азот у рослинах досить рухомий і переміщується до місць його споживання.

Фосфор входить до найважливіших речовин, із яких складаються мембрани клітин, до нуклеїнових кислот, які передають спадкову інформацію. Без фосфору не утворюються сполуки, які мають запас енергії. Нестача фосфору подавлює асиміляцію вуглекислого газу. Недостатнє фосфорне живлення призводить до гальмування синтезу амінокислот, протеїнів.

Калій у рослинах перебуває в іоній формі. Він впливає на інтен­сивність асиміляції вуглекислого газу, дозволяє рослинам зберігати воду, регулюючи роботу устечків. Добра забезпеченість рослин калієм підвищує їх морозостійкість. Він сприяє кращому використанню заліза при синтезі хлорофілу.

Кальцій надходить до рослин у вигляді вільного іона, адсорбо­ваного зв’язаного іона або у вигляді солей. Як антагоніст калію, він ви­кликає ущільнення колоїдів плазми. Позитивно впливає на ріст коренів.

Магній надходить до клітинного соку в іонній формі. Як складова частина хлорофілу впливає на фотосинтез. При його нестачі знижується асиміляція вуглекислого газу, менше утворюється вуглеводів. Велике значення магнію для роботи ферментів у клітинах.

Сірка сильно впливає на фотосинтез. Її нестача призводить до зменшення кількості хлорофілу у листі і призупинення синтезу білків, що викликає накопичення розчинних азотних сполук і вуглеводів. Сірка впливає на процес дихання через ферменти, до складу яких вона входить.

Залізо досить сильно впливає на синтез хлорофілу, але механізм цього впливу ще недостатньо вивчений. Через ферменти, до складу яких входить залізо, воно приймає участь в окисно-відновних реакціях.

Марганець підвищує активність ферментних систем, він – активний каталізатор. Його відсутність знижує фотосинтез у 3-4 рази.

Мідь надає стабільність хлорофілу, захищаючи хлоропласти від передчасного руйнування. Виступає як каталізатор у біологічних окислювальних процесах. Посилює дихання, приймає участь у синтезі антоціану, перетвореннях вуглеводів і білків.

Цинк при його нестачі у рослинах викликає помітне зниження інтенсивності фотосинтезу. При сильній нестачі призводить до дефор­мування листя, гальмує їх ріст. Він підвищує стійкість рослин до спеки, посухи, холоду, морозів, а також до ураження грибними і бактеріаль­ними хворобами.

Молібден приймає участь в азотному живленні, відновлюючи нітрати. Він захищає рослини від токсичної дії рухомого алюмінію на кислих грунтах.

Бор позитивно впливає на процеси дихання і фотосинтезу, сприяє переміщенню та накопиченню вуглеводів. Нехватка бору викликає відмирання точок росту, порушення тканин стебел, коренів, погіршення утворення плодів.

Кобальт підвищує активність ферментів, входить до складу ві­таміну В12.

Літій позитивно впливає на роботу хлоропластів, підвищує стійкість рослин до хвороб.

Фтор поліпшує живлення рослин.

Йод приймає участь в окислювально-відновлювальних реакціях. Внесення йодистих добрив активізує обмін речовин та посилює ріст рослин.

Ванадій впливає на дихання рослин.

Рутеній позитивно впливає на процеси фіксації атмосферного азоту за допомогою азотофіксуючих бактерій.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Макро та мікроелементи, значення води та водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.2. Структурно-хімічна і функціональна організація еукаріотичних клітин 1.2.2.2. Макро та мікроелементи, значення води та водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини Жива клітина містить обмежений набір хімічних елементів, причому шість із них складають більше 99 % від її загальної маси: С, […]...

  2. Загальні відомості про живлення деревних рослин і значення для нього біогругообігу поживних речовин Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛІСІ Суть біологічного кругообігу поживних речовин у лісових насад­женнях, ланки біокругообігу та його показники, за якими визначається тип біокругообігу детально розглянуто у розділі 2. У даній лекції звер­тається увага на окремі питання біокругообігу, які можуть досліджу­ватися студентами при підготовці магістерської випускної […]...

  3. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.2 Ріст та розвиток деревних рослин у лісі З віком в умовах лісового насадження деревні рослини зазнають певних змін у своїх розмірах, морфологічній та анатомічній будові. Тобто, у процесі життя дерева зазнають кількісних та якісних змін, які і характеризують їх ріст […]...

  4. Ріст деревних рослин у висоту і товщину, їх продуктивність Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 6. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКУВАННЯ ДЕРЕВНОЇ МАСИ 6.3 Ріст деревних рослин у висоту і товщину, їх продуктивність Поняття росту та розвитку деревних рослин до кінця ще не вивчено. Цю проблему відносять до основних у лісівництві та фізіології рослин. Пізнання законів росту і розвитку деревних рослин дозволяють у […]...

  5. Зміна реакції грунтового розчину під впливом деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.4 Зміна реакції грунтового розчину під впливом деревних рослин У процесі життєдіяльності деревні рослини певним чином впли­вають на зовнішнє середовище, яке в свою чергу впливає на росли­ни, змінюючи їх. Вивченню взаємного впливу рослин і […]...

  6. Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.3 Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Дослідженнями Ткаченка, Фальковського, Рахтеєнка та ін. встанов­лена наявність взаємозв’язку між надземною та підземною частинами деревних рослин. Обсяг співвідношення між ними залежить від віку рослин та гідрологічних, грунтових та інших умов життя. Як правило, […]...

  7. Загальні поняття про взаємодію деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.1 Загальні поняття про взаємодію деревних рослин Лісові насадження є найбільш складними рослинними угрупован­нями серед існуючих у природі. Вже йшла мова про те, що з підви­щенням родючості фунту (трофності) при сприятливих кліматичних умовах кількість деревних порід у насадженнях збільшується. […]...

  8. МІКРОЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих кількостях (у тисячних і менших частках відсотка). До М. належать марганець, бор, йод, мідь, молібден, фтор, цинк та ін.). Більшість М. входять до складу специф. орг. сполук організму (ферментів, гормонів, вітамінів, пігментів) і часто зумовлюють їхню високу хім. […]...

  9. Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО 4.3 Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Поняття про площу живлення має важливе теоретичне і практичне значення. Воно потрібне при опрацюванні показників зрідження дерево­станів під час проведення рубок догляду. Справа […]...

  10. Методи вивчення кореневих систем деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛІСІ 5.2 Методи вивчення кореневих систем деревних рослин Кореневі системи вивчаються з метою встановлення їх архітекто­ніки в тому чи іншому генетичному горизонті грунту під лісовим насад­женням, а також для виявлення коренезаселеності активним корінням відповідного шару грунту. М. І. Калінін (1978) підкреслює, […]...

  11. Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.3 Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту П. С. Погребняк (1968), класифікуючи рослини за відношенням їх до певних грунтів, виділив групу ацидифілів, тобто деревних порід, що стійкі до кислої реакції грунту. В спадаючому […]...

  12. Пристосування деревних рослин до грунтових умов у ході еволюції Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 4. ВІДПОВІДНІСТЬ БІОЕКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ЛІСОРОСЛИННИМ УМОВАМ ЯК ОСНОВА УСПІШНОГО РОСТУ НАСАДЖЕНЬ 4.1 Пристосування деревних рослин до грунтових умов у ході еволюції Географія лісів у першу чергу визначається кліматичними умовами. Саме вони формують ту чи іншу лісорослинну зону. Але один і той же клімат охоплює […]...

  13. Врахування типів росту деревних порід при лісовирощуванні Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ Кафедра лісівництва і мисливствознавства Національного аграр­ного університету активно працює над пошуком шляхів підвищення продуктивності лісів центрального Полісся та правобережного Лісо­степу України лісівничими методами. Потрібно наголосити, що лісів­ницькі дослідження потребують довготривалого проведення, щоб отри­мати надійні результати. Оскільки процес […]...

  14. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...

  15. ВІТАМІНИ І МІКРОЕЛЕМЕНТИ Мета: поглибити знання учнів про вітаміни і мікроелементи, їх вплив на здоров’я; довести перевагу натуральних продуктів; розповісти про негативний вплив на здоров’я смажених страв; виховувати навички культури і гігієни правильного харчування, бережливого ставлення до свого здоров’я; формувати мотиваційну установку на споживання корисної для здоров’я їжі. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Гра […]...

  16. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ТА ЛЮДИНИ ТЕМА 4 РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН §50. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ТА ЛЮДИНИ Пригадайте склад повітря. Як діяльність людини впливає на нього? Якими чинниками визначається розподіл рослинних угруповань по земній кулі? Саме рослині завдячує життям уся планета Земля. Зелені рослини годують, одягають (усім відомі вироби з бавовни та льону) і зігрівають інших живих істот. […]...

  17. ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА УРОК 9 ТЕМА. ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН Мета уроку: навчальна – на конкретних прикладах показати учням, що різноманітність рослин і тварин на планеті Земля е результатом їхнього пристосування до різноманітних природних умов; розвиваюча – відкрити школярам різноманітний світ рослин і тварин, які живуть […]...

  18. РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – створені штучно орг. сполуки, які в малих конц. впливають на ріст і розвиток рослин. Р. р. р. відповідають гормонам тварин. Прикладом є біологічно активна речовина хлорохолін-хлорид, використання якої, за оцінками токсикологів, пов’язане з великим ризиком, оскільки недостатньо досліджена її дія на організм людини....

  19. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 6. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Живлення – це процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання процесів життєдіяльності. У рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення, і грунтове, або кореневе. Грунтове живлення. Грунт – верхній родючий шар землі, який складається з мінеральних речовин, повітря, води, піску, глини та […]...

  20. МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН – СЕЛЕКЦІЯ РОСЛИН, ТВАРИН ТА МІКРООРГАНІЗМІВ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ СЕЛЕКЦІЯ РОСЛИН, ТВАРИН ТА МІКРООРГАНІЗМІВ МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН Центри походження культурних рослин. М. І. Вавилов зібрав колекцію насіння різних сортів культурних рослин з усього світу і визначив 7 центрів походження та різноманітності культурних рослин. Ці центри збігаються з осередками древніх цивілізацій. 1. Південноазіатський (Індія) – рис, цукрова тростина, баклажан, […]...

  21. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ УРОК 10. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ Мета: поглибити знання учнів про поведінку рослин і тварин, визначити значення пристосування організмів до умов навколишнього середовища; розвивати уміння пояснювати особливості поведінки рослин і тварин; виховувати комунікативні здібності, спостережливість, дбайливе ставлення до природи. Обладнання: малюнки та фотографії тварин та рослин, фрагменти відеофільмів “Життя […]...

  22. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....

  23. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...

  24. Взаємодія деревних порід у хвойно-листяних насадженнях Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.2 Взаємодія деревних порід у хвойно-листяних насадженнях Серед широкого кола питань взаємодії сосни з іншими породами на перше місце виходить її взаємодія з березою повислою. Специфіка взаємодії цих порід визначається приблизно однаковим відношенням до світла і родючості (трофності) фунту, […]...

  25. ЗНАЧЕННЯ ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 2. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ § 34. ЗНАЧЕННЯ ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ Значення мохоподібних. Мохи – невід’ємна складова рослинних угруповань тундри, болота, лісу тощо. Разом із лишайниками вони першими оселяються на безжиттєвих просторах і беруть участь у початкових стадіях заростання грунтів. Мохи здатні швидко поглинати вологу і […]...

  26. Значення рослин-символів Вабить барвами і плодом кольоровий світ природи КОМБІНУВАННЯ ПРИРОДНИХ І ПЛАСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Значення рослин-символів Волошка – простота, ніжність. Листок дуба – сила. Лавр – успіх, слава, тріумф. Нарцис – гордість. Мак – молодість і краса. Незабудка – дружба, пам’ять. Упізнай букви у слові-малюнку. На дозвіллі Виготовлення виробів з природних матеріалів СВИСТОК Мелодійні звуки линуть Із […]...

  27. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА. ОРГАНИ РОСЛИН. ПРАКТИЧНА РОБОТА 1 “ОЗНАЙОМЛЕННЯ З БУДОВОЮ РОСЛИН” УРОК 3. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА. ОРГАНИ РОСЛИН. ПРАКТИЧНА РОБОТА 1 “ОЗНАЙОМЛЕННЯ З БУДОВОЮ РОСЛИН” Мета: сформувати поняття “організм”, “орган”; виявити особливості будови рослин; розвивати уміння розпізнавати органи рослин та визначати їх функції; виховувати спостережливість, екологічне мислення. Обладнання: живі кімнатні рослини, гербарії рослин, таблиця “Органи квіткової рослини”, зошити, підручники. Основні поняття: організм, орган, корінь, пагін, […]...

  28. Ріст деревних порід при різній кислотності грунту Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.2 Ріст деревних порід при різній кислотності грунту Незважаючи на те, що ще Г. Ф. Морозов звертав увагу на значення кислотності грунту для росту деревних порід, відношення їх до реакції Грунтового розчину вивчено ще […]...

  29. ВЗАЄМОДІЯ РОСЛИН, ГРИБІВ, БАКТЕРІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В ЕКОСИСТЕМАХ Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ § 59-60. ВЗАЄМОДІЯ РОСЛИН, ГРИБІВ, БАКТЕРІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В ЕКОСИСТЕМАХ З курсу природознавства ви знаєте, що екосистема – це природний комплекс, утворений живими організмами і середовищем їх життя, у якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовини та енергії. Серед […]...

  30. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН § 22-23. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Ріст рослин. Однією з основних властивостей рослинних організмів є їх здатність рости протягом усього життя. Ріст охоплює ті процеси, під час яких рослина формує свій організм, збільшуючи масу і розміри тіла. Рослини ростуть лише за сприятливих умов навколишнього середовища. Особливо […]...

  31. ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....

  32. Вступ. Тема “Будова та життєдіяльність рослин” Розділ І. РОСЛИНИ Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини) УРОК 15 Тематична атестація № 1 Вступ. Тема “Будова та життєдіяльність рослин” Варіант 1 I рівень (1 бал за запитання) 1. Виберіть правильну відповідь. Рослинний світ класифікують на такі основні систематичні категорії: А) вид; г) родина; е) ряд; з) тип; Б) […]...

  33. Органи рослин і тварин – Організм як жива система Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Організм як жива система Поняття “системи” Системи – сукупність елементів, взаємозв’язаних між собою. Системи поділяються на природні та штучні. Органи рослин і тварин Орган – стала частина тіла, що виконує певні функції. Система органів (у тварин) – сукупність органів, що постійно виконують певну функцію. Органи рослин […]...

  34. Відношення деревних порід до грунту Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ 5.4 Відношення деревних порід до грунту Люди давно помітили, що характер лісу залежить від грунту: “який грунт, такий і ліс”. Спираючись на народну мудрість, лісоводи поділяли ліс на великі групи – “по сухому” та “по мокрому”. Пізніше з’явилося поняття “соснові грунти”, “ялинові грунти”, […]...

  35. Органи рослин Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Царство Рослини Органи рослин У вищих рослин із тканин формуються органи. Усі органи поділяють на вегетативні та генеративні. Вегетативні органи – корінь і пагін – виконують функції росту, живлення, обміну речовин, виділення продуктів обміну тощо. Вегетативні органи не беруть участь у статевому розмноженні. […]...

  36. ДИХАННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМІВ ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА УРОК 5 ТЕМА. ДИХАННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМІВ Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів з особливостями дихання різних груп живих організмів (рослин, ссавців, птахів, риб, комах), а також з особливостями самого дихання як фізіологічного процесу; розвиваюча – розширити кругозір учнів інформацією про те, що існують живі […]...

  37. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...

  38. Відношення деревних порід до вологи Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА 4.3 Відношення деревних порід до вологи Різним деревним породам властива неоднакова здатність отри­мувати вологу з фунту. До того ж не всяка грунтова волога у рівній мірі доступна рослинам. Так, гравітаційна волога, що заповнює найбільші за розміром пори грунту, є найдоступнішою, але вона дуже […]...

  39. Загальна характеристика рослин Розділ 1 РОСЛИНИ Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ 4. Загальна характеристика рослин РОСЛИНИ Рослини – це діти Землі та Сонця. Основне поняття: РОСЛИНИ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Коли ми згадуємо про рослини, передусім уявляємо собі ліс, поле, луки, степові або гірські пейзажі чи міський парк, сад. З досвіду життя і навчання в початковій школі ви вже маєте […]...

  40. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...

Ви зараз читаєте: Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин
«
»