МАКРОЕВОЛЮЦІЯ
Біологія – універсальний довідник
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ
МАКРОЕВОЛЮЦІЯ
Макроеволюція – надвидова еволюція, в результаті якої формуються більш крупні таксони (родини, ряди, класи, типи). Вона не має специфічних механізмів і здійснюється за аналогією механізмів мікроеволюції. Макроеволюція відбувається в історично величезних проміжках часу і недоступна для безпосереднього вивчення і спостереження. О. М. Сєверцов і І. І. Шмальгаузен встановили два головні напрямки еволюційного процесу: біологічний
Біологічний прогрес характеризується розширенням ареалу, збільшенням чисельності виду, утворенням нових популяцій і систематичних одиниць, переважанням народжуваності над смертністю. Наприклад, ареал зайця-русака розширився й утворилося 20 нових підвидів. Висока чисельність круглих червів, особливо паразитичних форм.
Біологічний регрес характеризується звуженням ареалу, зменшенням чисельності виду, скороченням кількості популяцій і зменшенням систематичних одиниць, переважанням смертності над народжуваністю.
Це призводить до скорочення кількості видів у роді,
Шляхи досягнення біологічного прогресу.
Шляхи досягнення біологічного прогресу встановлені О. М. Сєверцовим і пов’язані з різноманітними перетвореннями в будові організмів.
Ароморфоз – арогенез, або морфофізіологічний прогрес, що супроводжується значними змінами в будові організмів, підвищенням рівня їхньої організації. Ароморфози мають загальний характер і не є пристосувальними до спеціальних умов. Вони дають можливість освоїти нові місця проживання, розширити ареал. У результаті ароморфозів виникли такі великі таксони, як типи і класи.
Ідіоадаптація – алогенез, що супроводжується виникненням в організмі окремих пристосувань до умов середовища, місця проживання без зміни рівня організації. При цьому відбувається освоєння нових середовищ життя. Виниклі зміни носять пристосувальний характер, іноді вузьку спеціалізацію до конкретних умов. В результаті відбувається дивергенція ознак всередині однієї систематичної групи й утворюються більш дрібні таксони: ряди, родини, роди.
В особин різних таксономічних груп може спостерігатися конвергенція – поява різних ознак в результаті пристосування різних організмів до тих самих умов проживання (метелики і птахи, кити і риби). Так виникають аналогічні органи.
Іноді відбувається незалежний розвиток подібних ознак у близькоспоріднених груп організмів – паралелізм. Наприклад, розвиток ластів у ластоногих (моржів та тюленів).
Загальна дегенерація – морфофізіологічний регрес, що супроводжується спрощенням рівня організації, зникненням деяких органів або систем органів. Дегенерація пов’язана з переходом до паразитичного або сидячого способу життя. Наприклад, втрата коренів і листя у рослини-паразита повитиці, органів травлення у стьожкових червів, редукція хорди в асцидії. У результаті вузької спеціалізації з’являються спеціалізовані пристосування – присоски, гачки і т. д.
Правила еволюції.
1. Еволюція необоротна. Будь-яка систематична група не може повернутися до вихідного предка. Іноді виникають атавізми, але вони поодинокі. Земноводні не можуть знову дати початок рибам, від яких вони виникли у процесі еволюції.
2. Еволюція прогресивна і спрямована на розвиток пристосувань до певних умов існування.
3. Кожне підвищення рівня організації – ароморфоз – супроводжується частковими пристосуваннями – ідіоадаптацією, в особливих випадках – дегенерацією.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...