Матеріально-технічна база автомобільного транспорту і організація її експлуатації – ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Організація транспортних подорожей і перевезень туристів
Розділ 5. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
5.2. Матеріально-технічна база автомобільного транспорту і організація її експлуатації
Матеріально-технічна база пасажирського автомобільного транспорту складається з двох основних елементів: стаціонарних споруд і пересувного складу.
До стаціонарної частини матеріальної бази автомобільного транспорту відносяться:
– Автомобільні дороги.
– Споруди дорожньої та автосервісної служби.
– Автопавільйони,
Автомобільні дороги – це комплекс інженерних споруд, що забезпечує можливість безперервного руху автомобілів із розрахунковими швидкостями, а також обслуговування водіїв, пасажирів і рухомого складу. Автомобільні дороги поділяються на дороги загального користування і позавідомчого призначення. Дороги загального користування класифікуються за трьома типами:
1. Магістральні, розраховані на рух без обмеження швидкості і призначені для вантажного та пасажирського транспорту.
2. Магістралі, на яких рух має швидкісні обмеження.
3. Місцеві, розраховані на сповільнений,
Залежно від якості, технічної оснащеності доріг визначається їх пропускна спроможність. За пропускною спроможністю автомобільні дороги поділяються на п’ять категорій. На дорогах першої категорії дозволяється рух транспортних засобів зі швидкістю 150 км на годину. На дорогах п’ятої категорії – 60 км на годину.
На дорожню та автосервісну службу покладено утримання і ремонт автомобільних доріг, мостів, тунелів, переправ. Вона має декілька дорожніх ділянок і дорожньо-ремонтних пунктів із відповідними будівлями і спорудами.
До об’єктів дорожнього сервісу, призначених для надання послуг перевізникам, водіям і пасажирам, належать:
– стоянки, мийки, автозаправні станції;
– мотелі, кемпінги, магазини, пункти харчування, зв’язку і медичної допомоги.
З метою створення необхідних умов для перевезення пасажирів і туристів автомобільні лінії пасажирських сполучень обладнуються автовокзалами, пасажирськими станціями, автопавільйонами.
Автовокзал – це комплекс будівель, споруд і пристроїв для обслуговування пасажирів, управління рухом автотранспорту і розміщення службового персоналу.
Автовокзали призначені для обслуговування пасажирів міжміських сполучень, їх будують на кінцевих пунктах автомобільних ліній і великих транспортних вузлах. Основними функціями автовокзалів є:
– Обслуговування пасажирів під час перебування на автовокзалі.
– Диспетчерське керівництво рухом транспортних засобів.
– У правління пасажиропотоками на території автовокзалу.
– Комерційні операції і контроль.
– Операції технічного обслуговування.
– Облік і аналіз перевезень пасажирів.
– Організація побуту і відпочинку автобусних бригад.
– Утримання приміщень і територій у чистоті.
Пасажирські автостанції призначені для обслуговування пасажирів міжміських і приміських сполучень на кінцевих і транзитних пунктах зупинки маршрутів.
До автостанцій належать лінійні споруди на автобусних маршрутах для приймання і відправлення автобусів, посадки-висадки пасажирів, також обслуговування і розміщення персоналу автомобільного транспорту.
Маршрути міжміських і приміських автобусних сполучень облаштовують автопавільйонами із зонами очікування на 10-12 чоловік.
Автопавільйони встановлюються на пасажирських лініях невеликої протяжності, на зупинках при незначній кількості пасажирів приблизно через 3-5 км, у густонаселених районах – приблизно через 1,5 км.
Залежно від добової кількості відправлень автобусів автостанції і автовокзали поділяються на класи.
Пересувний склад є другою складовою матеріальної бази спорту. Він включає різні види автомобілів. В залежності від пасажиромісткості, конструкції і призначення вони поділяються на дві основні групи: легкові автомобілі і автобуси.
Легковий автомобіль є найбільш поширеним транспортним засобом пересування. Сьогодні в світі є величезна кількість легкових автомобілів найрізноманітніших типів, моделей, модифікацій і т. д.
У туристичній галузі легковий автомобіль найчастіше використовується з метою: трансферу; перевезення туристів від готелів до об’єктів показу і назад; виконання ділових поїздок; пересування в подорожі; відпочинку і розваг.
Залежно від техніко-експлуатаційних характеристик легкові автомобілі класифікуються за багатьма ознаками. Зокрема, за робочим обсягом циліндрів вони поділяються на 4 класи: особливо малий (до 1,2 л), малий (до 1,8 л), середній (1,8-1,9 л) і великий (понад 3,5 л).
Форма і стиль кузова багато в чому визначаються призначенням автомашини. Спочатку автомобіль призначався для розваги та подорожей й значна частина кузовів повторювала контури карет і возів і була відкритою. Надалі в 20-х роках XX століття кузов став переважно закритим. Це визначало прохідність використання автомобіля, можливість безгаражного зберігання на вулицях міст, розширювало можливість комфортності і сервісу. Із збільшенням швидкості руху ці форми приймали все більш аеродинамічні контури. У даний час зовнішній вигляд автомобіля, дизайн кузова і салону, визначає багато в чому конкурентоспроможність моделі на ринку продажів.
Автобуси призначені для великих пасажирських перевезень. Їх важливою експлуатаційною характеристикою є місткість. За цим параметром розрізняють автобуси: особливо малої місткості до 10 місць (довжина 5 м); малої місткості – 10-35 місць (довжина 6,0-7,5м); середньої місткості – 35-60 місць (довжина 8,0-9,5м); великої місткості – 60-100 місць (довжина 10,5-12,0м); особливо великої місткості – 100 місць (довжина 12-16,5м); особливо великій місткості (зчленований) понад 160-190 місць (довжина 16,5 м і більше).
За призначенням автобуси поділяються на міські, приміські, міжміські, місцевого сполучення, туристичні, екскурсійні та шкільні.
Таблиця 5.2
Класифікація автобусів за видами і призначенням
Вид автобуса | Призначення, функціональне використання |
1. Міські і приміські автобуси | Для перевезення пасажирів у населених пунктах і містах, використовуються туристами для індивідуальних подорожей |
2. Автобуси для перевезення туристів до великих транспортних вузлів | Для перевезення в міжнародні аеропорти, залізничні вокзали, морські порти, тобто трансфер |
3. Спеціальні, одиничного виготовлення автобуси з кількістю місць до 200 чоловік | Використовуються в аеропортах для перевезення пасажирів від терміналу до Літака по льотному полю |
4. Автобуси для екскурсійних цілей | Використовуються для проведення екскурсій. Частину об’єктів екскурсійного показу туристи оглядають безпосередньо з автобуса у ході екскурсії |
5.Чартерні /рейсові автобуси | Служать для автобусних турів, а також для доставки туристів у райони в межах населеного пункту і у віддалені райони |
6. Автобуси обладнані під кемпери і каравани | Для поїздок на природу, обладнані житловим приміщенням зі спальними місцями, кухнею і санвузлом, найчастіше використовуються туристами з сім’ями |
7. Спеціальні автобуси для сафарі і пригодницьких турів | Пристосовані для їзди по бездоріжжю, кількість місць до 25 чоловік, мета – автономно подорожувати по країні далеко від цивілізації, повністю обладнані всім необхідним |
Міські і приміські автобуси – використовуються як громадський транспорт для перевезення пасажирів у межах міста і в приміській зоні.
Трансферні – здійснюють організовані перевезення туристів від великих транспортних вузлів до готелів і назад. Для трансферу використовуються автобуси покращеного туристського комплектування з м’якими сидіннями, великими багажними відділеннями. У зв’язку з тим, що відстані трансферу рідко перевищують 50 км, якихось особливих вимог (радіо, кухня, туалет, телевізор) до трансферного автобуса не ставиться.
Спеціальні – для перевезення пасажирів по льотному полю аеропортів від терміналу до літака і назад. Кількість місць – до 200 чоловік. Оскільки етап перевезення займає декілька хвилин, то жодного комфорту не передбачається, є лише близько десятка сидячих місць для людей літнього віку та інвалідів.
Екскурсійні – здійснюють перевезення туристів у туристичних центрах. Частину об’єктів екскурсійного показу туристи можуть оглядати безпосередньо з автобуса у ході екскурсії. Наприклад, при оглядовій екскурсії по великому місті. Деякі дворівневі автобуси мають м’який дах другого ярусу, що складається, який закривають в випадку негоди. Зазвичай, екскурсійні автобуси відрізняються підвищеною комфортністю, м’якими сидіннями, великими панорамними вікнами, наявністю радіопідсилювача з мікрофоном для екскурсовода, який займає спеціальне місце поряд із водієм.
Автобуси для далеких рейсів поділяються на рейсові і чартерні.
Рейсові автобуси призначені для регулярного перевезення пасажирів і туристів за встановленим маршрутом і розкладом, незалежно від кількості пасажирів. Зазвичай, рейсові автобуси обладнані м’якими сидіннями з регулюванням кута нахилу спинки, індивідуальною вентиляцією, зашторюваними вікнами, мають не менше 2 дверей і місця для розміщення багажу і пасажирів.
Чартерні автобуси здійснюють перевезення пасажирів (найчастіше туристів) на замовлення. Це не означає, що такі рейси здійснюються без регулярного розкладу. Якщо туристична фірма регулярно здійснює відправлення туристів по будь-якому автобусному турі, то такий чартерний рейс виконується за точним розкладом і досить часто має проміжні зупинки у тому чи іншому напрямку руху.
Сучасні автобуси для туристів досить комфортні і добре обладнані для подорожі. У всіх таких автобусах кількість пасажирів чітко регламентована. Автобуси мають спеціальну підвіску, яка забезпечує плавний і м’який хід на нерівних дорогах, а потужний двигун – велику швидкість. Зручні крісла, панорамні вікна, кондиціоноване повітря, приємна музика, телевізор – усе це сприяє отриманню задоволення туристів від подорожі.
Салони автобусів далеких рейсів пристосовані для тривалого перебування пасажирів, забезпечені м’якими регульованими кріслами з підголівниками, індивідуальним освітленням кожного місця і вентиляцією. Крім того, вони, як правило, обладнуються кондиціонером, склом підвищеної міцності, часто тонованим, верхніми полицями для легкого ручного багажу і одягу, а також гардеробом для верхнього одягу, туалетом, сміттєвими бачками, кухнею з холодильником, а інколи і спеціальним спальним місцем для водія.
Автобуси, обладнані під кемпери і каравани. Салони таких автобусів обладнуються як справжні житлові приміщення зі спальними місцями і кухнею з газовою плитою, холодильником санвузлом, умивальником і душем або ванною. Місткість такого житлового будинку на колесах може доходити до 6 чоловік (за кількосте” спальних місць). Каравани найчастіше пропонуються в оренду в туристських центрах туристам, подорожуючим сім’ям. Для зупинки на природі обладнуються спеціальні стоянки (кемпінги) для кемперів і караванів, на яких є можливість заправитися паливом балонно-газових плит, заміни сміттєвих і туалетних бачків, підключення бортових електроприладів до місцевої електромережі й інші супутні послуги.
Автобуси для сафарі і пригодницьких турів. Такі автобуси, місткістю до 25 чоловік, пристосовані для поїздок по грунтовим дорогими, достатньо екіпіровані для здійснення тривалих подорожей на природі за межами і центрів технічного обслуговування, забезпечені радіостанцією і навігаційними приладами, кондиціонером, холодильником туалетом й умивальником, запасами питної води, наметами й іншим похідним спорядженням. Доволі часто такий автобус має за собою причіп із похідною кухнею.
Автобуси, що перевозять туристів, можуть бути класифіковані і за іншими ознаками: за кількістю місць, за видом палива, за категорією, за рівнем комфорту і т. д. На рисунку 5.1 подана загальна класифікація туристичних автобусів.
Рис. 5.1 Класифікація туристських автобусів
Володіючи високим маневруванням та мобільністю, туристичні автобуси поза конкуренцією на коротких і середніх (до 200 км) маршрутах.
В усьому світі до автобусів, які здійснюють перевезення туристів, висуваються високі вимоги щодо їхньої комфортабельності. Рівень комфортабельності характеризується простором між сидіннями (від 68 до 83 см у автобусах різної категорії); висотою спинки крісла (від 52 до 68 см); кутом нахилу, на який спинка крісла може відкидатися; виглядом і якістю оббивки і т. д.
Починаючи з рівня 3*, кожне місце автобуса повинно бути обладнане індивідуальним освітленням і мати два підлокітники. Простір у зоні ніг має бути вільним. Найкомфортабельнішим автобусним лайнером є автобус категорії 5 “зірок”. У такому автобусі є гардероб, кухня з грилем, мікрохвильова піч і дозатор гарячих і прохолодних напоїв, а також термошафа для заздалегідь приготованих страв.
Для автобусів, які виконують перевезення пасажирів України, розроблені спеціальні класифікаційні вимоги. Вони показані у таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Класифікаційні вимоги до автобусів, які виконують міжміські, міжобласні та міжнародні перевезення пасажирів
№ П/п | Категорія автобуса Показник | * | ** | *** | **** |
1. | Конструкція та розташування сидінь | ||||
1.1. Простір між сидіннями | 68 | 72 | 77 | 83 | |
1.2. Висота задньої підставки, см | 52 | 65 | 68 | 68 | |
1.3. Регулювання відкидання, см | – | 100 | 350 | ||
1.4. Кількість підлокітників | 1 | 1 | 2 | 2 | |
1.5. Складний підлокітник | – | – | + | + | |
1.6. Регулювання ніжки підставки | – | – | – | + | |
1.7. Вільний простір між сидіннями мінімум 50 см | – | – | – | + | |
1.8. Сидіння, що відсовуються | – | – | + | + | |
1.9. Журнальна поличка | – | – | + | + | |
1.10. Попільничка | + | + | + | + | |
2. | Вентиляція | Примусова, повітряна | Примусова, повітряна | Кондиціонер | Кондиціонер |
3. | Обігрів | Незалежний від двигуна | Незалежний від двигуна | Незалежний від двигуна з автоматичним регулюванням температури | Незалежний від двигуна з автоматичним регулюванням температури |
4. | Вікна з захистом від сонячних променів | – | + | + | + |
5. | Індивідуальне освітлення для читання | – | + | + | + |
6. | Акустика | ||||
6.1. Гучномовець | 1/8 сидіння | 1/8 сидіння | 1/8 сидіння | 1/4 сидіння | |
6.2. Мікрофон для водія і екскурсовода | + | + | + | + | |
6.3. Магнітола | + | + | + | + | |
7. | Розташування багажу | ||||
7.1. Місце для ручної поклажі в салоні | + | + | + | + | |
7.2. Об’єм багажного відсіку | – | 75 | 120 | 150 | |
7.3. Наявність захисної оббивки багажного відсіку | – | – | + | + | |
8. | Холодильник | – | – | – | + |
9. | Туалет | – | – | – | + |
10. | Відеосистема | – | – | – | + |
11. | Термопідігрів для напоїв | – | – | – | + |
12. | Підставка для стаканів | – | – | – | + |
13. | Складні столи | – | – | – | + |
14. | Збірник для відходів | – | – | – | + |
Незалежно від категорії всі автобуси повинні відповідати умовам безпеки, що визначаються насамперед вимогами до технічного стану транспортного засобу. Обов’язковими є проведення обов’язкового технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту автобусів у порядку і терміни, встановлені нормативними документами, що діють у різних країнах.
Важливе місце в системі пасажирського автотранспорту займають таксі (taxi). Вони уявляють собою від міського транспорту, який призначений для обслуговування індивідуального туристопотоку у межах міста або району. Легкові автомашини – таксі обладнані таксометрами для визначення вартості проїзду. Перевезення автомобілями – таксі організуються муніципальною владою, приватними підприємствами і окремими особами – підприємцями.
Туристи – індивідуали і малі групи використовують таксі на етапі трансферу, для пересування у межах туристичного центру на екскурсіях, у період вільного часу за програмою. Для малої групи викликається дві-три машини і супровідник оплачує проїзд централізовано.
Для таксі, зазвичай, встановлюється проїзна плата за посадку, кілометраж поїздки, за вимушену стоянку у період найму, час використання машини.
Тарифна політика різних служб таксі встановлюється індивідуально, залежно від конкретних умов (характеристики рухомого складу) і виду послуг, що надаються.
У кожній країні, і навіть інколи в різних містах однієї країни, є свої характеристики таксі і правила користування їх послугами.
У Великобританії як таксі використовуються автомашини певних марок і консервативної форми кузова з високим дахом і неодмінно чорного кольору – “саb”. За традицією конструкція кузова має бути така, щоб чоловік міг сісти в кабіну автомобіля, не знімаючи головного убору. При всій непримітності, старомодності, лондонські таксі дуже зручні і місткі, мають додаткове відкидне крісло, що зручно для туристів і пасажирів з багажем. Водій відгороджений від пасажирів склом і металевою сіткою, пасажир має можливість спостерігати електронне табло лічильника кілометражу і вартості проїзду. Є особливі таксі – “minicab”, міні-таксі, яке можна замовити лише по телефону (пасажирів на вулиці воно не бере).
Yellow саr – традиційна назва нью-йоркського таксі, за кольором кузова яскраво-жовтого кольору. У Нью-Йорку прийнято таксі замовляти завчасно – по телефону. Приймати пасажирів на законній підставі без попереднього замовлення дозволяється лише таксі, пофарбованим у жовтий колір.
У Таїланді поширеним є таксі “Тукс – тукс” (“Tuks – Tuks”). Воно сконструйовано на основі триколісної мотоколяски, проте коляска причіплюється не так, як у мотоциклах (збоку), а ззаду. Привід здійснюється на задню вісь. Над коляскою є навіс, що захищає пасажирів від дощу або сонця. Таксі “тук – тук” популярне у туристів для коротких поїздок у межах району, і вартість його зазвичай, не дуже велика.
Зі зростанням масовості подорожей усе більше і більше відпочиваючих туристів ставлять вимоги винайняти автомобіль на прокат. Сама ідея прокату автомашин – це американський винахід – започаткували прокат автомобілів у 1916 році брати Саундери з Омахи, позичивши автомобіль після того, як їхній розбився. У 1918 році ідея братів Саундерів була реалізована фірмою “Hertz”, яка розпочала активну діяльність з прокату легкових автомобілів у США.
На європейському континенті і в інших регіонах світу прокат автомашин набув поширення лише після закінчення Другої світової війни. Послуга прокату автомашин отримала найбільшу популярність у мандрівників. Сьогодні індустрія прокату автомашин є гігантською мережею станцій оренди та обслуговування автомобілів по всьому світі.
Серед крупних компаній у сфері прокату автомобілів є Hertz, Avis, Budget, Eurocar, Thrifty, Ansa, Sixt і багато інших. У кожній країні є безліч дрібних національних компаній. Напрокат можна узяти легкові автомашини різних типорозмірів і марок.
Послуга прокату автомашини міцно увійшла до сфери туризму і стала звичайною додатковою послугою туроператорів і туристичних агентств, які укладають договори з місцевою компанією або транснаціональною компанією на умовах агентської винагороди. Замовлення здійснюється на етапі формування туру і резервування туристичних послуг в туристичному агентстві, проте частина туристів звертаються в контори прокату безпосередньо, наприклад, спонтанно об’єднуючись у невеликі групи. У будь-якому туристичному каталозі, окрім власне опису туру і його вартості, наводяться послуги прокату автомашин.
Послуга прокату включає безліч компонентів: систему автоматизованого бронювання, службу технічного обслуговування великого парку автомобілів, організацію прокатних станцій і агентств обслуговування клієнтів (видачі і прийом автомашин, розрахунків за послуги), систему страхування клієнтів, власне автомобілів і автоцивільної відповідальності. Клієнти прокатної системи отримують величезний дорожній сервіс, наприклад велику кількість дорожньої і туристичної інформації, аж до системи навігації руху.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...