МЕГАБІОСФЕРА

Related posts:

1. АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
2. ПАНБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАНБІОСФЕРА – 1) шар атмосфери, вся гідросфера та частина літосфери, де постійно або тимчасово (випадково) присутні живі організми (тобто сума парабіосфери, власне біосфери та гіпобіосфери); 2) біосфера в її “чотирьох” вимірах, тобто в часі та просторі....
3. ЛІТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОБІОСФЕРА – 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери (від 2-3 м і макс. до 6 км вглиб); 2) зона поширення живих організмів (у шпарах, підземних водоймах) та шари біогенних осадових порід....
4. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....
5. ГЕТЕРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕТЕРОСФЕРА – атм. шари, що знаходяться на висоті понад 100- 120 км, де склад повітря змінюється з висотою внаслідок дисоціації молекул під дією УФ-випромінювання....
6. ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ – горизонтально відокремлена частина біосфери з різко відмінними умовами довкілля....
7. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
8. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
9. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
10. КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
11. АПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АПОБІОСФЕРА – високі шари атмосфери (понад 60-80 км), куди ніколи не підіймаються живі організми. А. – одна із структ. одиниць мегабіосфєри. Біогенні речовини потрапляють сюди лише в дуже незначній кількості....
12. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
13. АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ – донедавна рідкісний ареал, що був на межі зникнення виду, який знову набув природних меж, характерних для нього в минулому, до антроп. впливу....
14. ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
15. ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
16. СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
17. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
18. ПРИРОДА ДРУГА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДРУГА” – перетворені людиною екосистеми – лани, сади тощо, які не здатні до самопідтримання протягом тривалого часу....
19. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
20. БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
21. ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ – те саме, що й Організми гомойотермні....
22. ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН КОНСТАНТНОСТІ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – кількість живої речовини біосфери (для даного геол. періоду) є константою. 3. к. тісно пов’язаний із законом внутр. дин. рівноваги і є його кількісним вираженням у масштабах біосфери Землі загалом. Згідно із 3. к., будь-яка зміна кількості живої речовини в одному з регіонів біосфери неминуче спричинить […]...
23. ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ – організми, для життєдіяльності яких необхідна значна кислотність середовища....
24. ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ – організми, що існують всередині інших організмів, так званих хазяїв....
25. ЕВРИВАЛЕНТИ Екологія – охорона природи ЕВРИВАЛЕНТИ, евритопні організми – організми з дуже широкою екол. амплітудою....
26. ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
27. ЙОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ЙОНОСФЕРА – верхні шари атмосфери (50-80 км), в яких міститься велика кількість йонів і вільних електронів унаслідок впливу УФ-, рентгенівського, сонячного випромінювання і косм. променів. Й. значною мірою впливає на поширення на Землі радіохвиль короткого діапазону, в ній зароджуються полярні сяйва та магнітні бурі....
28. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
29. РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ – штучне розведення або повернення в будь-яку місцевість раніше зниклого там виду тварини чи рослини. Р. відбувається успішно, якщо умови середовища не Зазнавали істотних змін або якщо природно чи завдяки людині вони стають такими, які були в цій місцевості під час існування виду (відновлення чисельності, первинного ареалу зубрів у лісах […]...
30. БІОМАСА Екологія – охорона природи БІОМАСА – кількість живої речовини тих чи інших організмів, виражена в одиницях маси або енергії, що припадає у даний час на одиницю площі або об’єму. Визначають Б. консументів, продуцентів та редуцентів із розрахунку на живу речовину чи її сухий залишок. Для встановлення зв’язку між потоком енергії в екосистемі та пересічною Б. […]...