Меморандум

Related posts:

1. Вірчі грамоти Політологічний словник Вірчі грамоти (credentials, letters of credence) – документ, виданий главою держави дипломатичному представникові при його призначенні на певний дипломатичний пост в іншій країні. З моменту вручення В. г. дипломатичний представник вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
2. Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ. Віче у Києві скликалося з волі князя і було своєрідними зборами військового населення, у ньому брали участь усі чоловіки, опріч холопів. […]...
3. Капіталізм Політологічний словник Капіталізм (від нім. Kapital – гроші, що використовуються для отримання прибутку) – економічна система, за якої основні засоби виробництва (земля, підприємства) перебувають у приватній власності й використовуються для отримання прибутку їх власниками. К., що утворився в часи так званої індустріальної революції, головним чином асоціюється з вільним підприємництвом, стихією ринку та жорсткою конкуренцією, хоча […]...
4. З’їзд Політологічний словник З’їзд (congress, conference, convention) – зібрання представників тих чи інших політичних організацій, партій, груп населення або їх повноважних представників з метою спроби дійти спільної думки в певному питанні, сформулювати таку думку, досягти домовленості, ухвалити спільне рішення, прийняти резолюції, інші документи, які б стали керівництвом до дії багатьох людей. 3. політичних партій, об’єднань, рухів, […]...
5. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
6. Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія або ситуація, яка може бути розцінена як акт проголошення війни. В минулому К. б. був законною підставою для початку воєнних дій, слугував виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. […]...
7. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
8. Виборча кампанія Політологічний словник Виборча кампанія – процес комунікації, діалог між політичною партією, кандидатом чи його представниками, з одного боку, та виборцями, які у день виборів мають проголосувати за чи проти, – з іншого. Мета участі у виборчій кампанії – здобути перемогу на виборах. Претендент на обрання прагне так впливати на виборців, щоб вони в день виборів: […]...
9. Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
10. Заангажованість політична Політологічний словник Заангажованість політична (від фр. engager – наймати, запрошувати) – змушеність представника неполітичної сфери (науки, мистецтва, освіти тощо) діяти в руслі певної ідеологічної доктрини, політичного курсу або навіть обслуговувати суто партійні цілі й інтереси. Взагалі поняття “ангажемент” означає контракт, укладений з артистом або театральною трупою про здійснення вистав на певних умовах і у визначені […]...
11. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
12. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
13. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
14. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
15. Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
16. Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
17. Жандармерія Політологічний словник Жандармерія (фр. gendarmerie; англ. gendarmery) – поліція, що має військову організацію і виконує охоронні функції всередині країни і в армії (польова Ж. і військова поліція). Ж. як вид поліцейських військ була створена у Франції в 1791 p., пізніше – в інших країнах. В Росії, наприклад, корпус жандармів у 1827-1917 pp. виконував роль політичної […]...
18. Екзекуція Політологічний словник Екзекуція (лат. exsecutio – виконання, покарання) – у сфері політики – засоби примушення, які використовуються, наприклад, союзною державною стосовно держави, яка входить до її складу, якщо та порушує союзні зобов’язання. Прикладом Е. може бути усунення від влади регіонального уряду і передача його обов’язків спеціально уповноваженому адміністративному органу. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. […]...
19. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
20. Клас Політологічний словник Клас (від лат. classis – розряд, клас) – 1) велика соціальна група, яка відрізняється від інших критеріями доступу до суспільного багатства, влади, соціального престижу; 2) поширене марксистське поняття, яке служить ключем до розуміння структури суспільства і природи політики і влади (центральним поняттям вважалося поняття “робітничий клас”); 3) у систематизації, будь-якій типології так називають […]...
21. Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
22. Імперіалізм Політологічний словник Імперіалізм – найчастіше так називають монополітичну стадію розвитку капіталізму, тобто коли капіталізм досягає такого ступеня свого розвитку, що складається з панування монополій і фінансового капіталізму, експорт капіталізму набуває надто великого значення і починається переділ світу між транснаціональними корпораціями, між найбільшими капіталістичними країнами. І. робить економічно можливим підкуп верхніх прошарків пролетаріату (Ленін, “Імперіалізм як […]...
23. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
24. Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
25. Буржуазія Політологічний словник Буржуазія (фр. bourgeoisie, від пізньолат. Burgus – укріплене місто)- поняття, яке у процесі історичного розвитку неодноразово зазнавало переосмислення. За античними уявленнями Б. – це сукупність громадян міста, які керували собою та іншими. У добу раннього середньовіччя, заснування багатьох європейських держав Б. – особливий соціальний стан, привілеї якого закріплені у міському (цивільному) праві. З […]...
26. Велика сімка Політологічний словник Велика сімка – нарада глав провідних західних держав: ФРН, Франції, Великобританії, Італії, Японії, Канади і США, які вперше зустрілися для обговорення спільних питань у 1975 р. На таких щорічних зустрічах дотепер обговорюються проблеми світової економіки і відносин Захід – Схід. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
27. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
28. Вербальна нота Політологічний словник Вербальна нота (лат. verbalis – словесний) – одна з форм дипломатичного листування. В. н. складається, як правило, від третьої особи і направляється від імені посольства, місії або Міністерства закордонних справ не підписаною, але скріпленою печаткою. Друкується В. н. на спеціальному нотному папері, має вихідний номер і прирівнюється до усної заяви. Даниленко В. И. […]...
29. Незастосування сили принцип Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та її застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином”. Сьогодні співвідношення сил у світі […]...
30. Непорушності державних кордонів принцип Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є підставою для заперечення територіальної експансії у будь-якій формі. Його значення стає зрозумілим, коли згадати, що в минулому прагнення до захоплення чужих територій, до перекроювання державних кордонів, зазіхання на чужі території, […]...