Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ

МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ

Екологія – охорона природи

МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. Суть М. е. в екстремальному трактуванні – миттєвий перехід до нульового або

Навіть від’ємного екон. зростання заради отримання

“екол. благ” – істотного оздоровлення середовища, переключення з екон. прагнень (принципу “Збагачуйся!”) на отримання лише най – необхідніших для життя продуктів харчування та предметів побуту. Помилковість М. е.-2 в тому, що для рац. ведення екополітики необхідні значні капіталовкладення, а при реалізації принципу “спрощення” прир. ресурсів їх вистачить лише для незначної частини населення планети; 3) в екополітиці – висування на перший план та визнання особливою соц. цінністю екол. благ, що забезпечують макс. тривалість життя людини та мін. захворюваність. Згідно з Програмою ООН, ухваленою в Ріо-де-Жанейро (1992), економіка повинна задовольняти необхідні потреби людей, але її зростання має бути в межах екологічних можливостей планети.




Related posts:

  1. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
  2. ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
  3. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
  4. ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – відносно функц. взаємозамінність популяцій видів однієї трофічної групи у проведенні потоку енергії в екосистемі. Один з основних механізмів забезпечення екол. надійності. Принцип Д. е. широко застосовують у техн. пристроях для забезпечення їхньої надійності. У разі Д. е. вид, що зник чи знищений, як правило, змінюється на функц. близький […]...
  5. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
  6. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
  7. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
  8. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
  9. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СТІЙКИЙ РОЗВИТОК Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СТІЙКИЙ РОЗВИТОК – зростання населення та розширення виробництва і споживання, які не забезпечують стійкого розвитку, ведуть до зростання навантаження на повітря, грунти, воду, енергію та інші необхідні ресурси. За прогнозами, вже у 2020 р. населення планети досягне 8 млрд осіб. Усі країни повинні мати уявлення про свої можливості життєзабезпечення […]...
  10. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
  11. Індивідуальні особливості мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Індивідуальні особливості мислення Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме: – Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення грунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, […]...
  12. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...
  13. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
  14. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
  15. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
  16. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
  17. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
  18. Форми мислення та його різновиди – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Форми мислення та його різновиди Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять. СУДЖЕННЯ – це форма мисленнєвого відображення, яка полягає в запереченні або утвердженні будь-якого факту, зв’язку чи відношення між предметами та явищами. Характерною властивістю судження є те, що воно існує, виявляється і формується […]...
  19. ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ (Р. ЛІНДЕМАНА), правило 10 %, правило Ліндемана – з одного трофічного рівня екол. піраміди на ін. її рівень у середньому переходить не більше 10 % енергії. 3. п. е. дає змогу обчислювати необхідну земельну площу для забезпечення населення продовольчою продукцією та робити ін. екол.-екон. розрахунки....
  20. Розумові дії та операції мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Розумові дії та операції мислення Предметом мислення людей є актуальні проблеми їхньої життєдіяльності. Розкриття суті предметів і явищ, істотних зв’язків і відношень між ними відбувається за допомогою низки розумових і практичних дій. Розумові дії – це дії з предметами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них. Вони відбуваються […]...
  21. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ – визначення екол.-соц.-екон. ефективності запланованого будівництва об’єкта порівняно з розробленою нормативною основою або наявними зразками. В екол. частині Е. п. містить оцінку можливих впливів даного об’єкта на довкілля за весь період його функціонування, включаючи впливи, пов’язані з можливими змінами вихідної сировини, демонтажем або ін. формою його ліквідації....
  22. ЕКОЛОНОМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”....
  23. ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – формування у людини свідомого сприйняття довкілля, почуття особистої соц. відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього природного середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств....
  24. АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
  25. Поняття мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існування людини, як акт мислення. Предмет психології мислення розміщений ніби на перетині двох галузей: тієї, що належить до компетенції […]...
  26. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
  27. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
  28. КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ДОВКІЛЛЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ДОВКІЛЛЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ (Ріо-де-Жанейро). Відбулася в Бразилії у червні 1992 р. Це найбільша представницька зустріч керівників держав на вищому рівні, представників урядів 179 країн, а також представників різних організацій ООН та неурядових організацій. На цій конференції було прийнято Програму всесвітнього співробітництва, спрямованого на гармонійний розвиток здорової, сталої […]...
  29. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
  30. ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ – 1) тимчасовий стан екосистеми, за якого кількість особин будь-якого виду більша за можливості ємності середовища. П. може настати в результаті особливо сприятливих умов для розмноження (чи виживання) окремих видів та безуникно спричинює спочатку депресію чисельності ін. видів, пов’язаних з першими, а потім депресію чисельності першого виду; 2) тимчасове протиріччя […]...
Ви зараз читаєте: МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ
«
»