Мислення



Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ

§ 77. Мислення

Серед наших знань про навколишній світ є багато таких, що набуті лише за допомогою відчуттів і сприйняття. Завдяки ним ми пізнаємо властивості об’єктів, які можна відкрити безпосередньо – розглядаючи їх, обмацуючи або прислухаючись.

Але атом недоступний нашому зору, а ультразвук – слуху, проте нам відома будова атома, і ми знаємо, що таке ультразвук. Ці знання отримані завдяки мисленню, що виконує пізнавальну функцію: за його допомогою ми відкриваємо властивості об’єктів, що

недоступні безпосередньо органам чуття. Як улаштований процес мислення? Завдяки чому воно дає нам змогу вийти за межі чуттєвого досвіду?

Словесно-логічне мислення. Проаналізуємо приклад, відомий з історії науки. У XIX ст. французькому астроному Урбену Левер’є вдалося відкрити одну з планет Сонячної системи без допомоги телескопа – на аркуші паперу. Як мислив Левер’є? На той час було відомо, що орбіта Урану не відповідає загальним закономірностям руху планет навколо Сонця. Перед ученим постала проблема: у чому причина “неправильного” руху Урану? Він висунув гіпотезу – на Уран впливає невідомий об’єкт

– і вдався до аналізу даних про орбіти планет Сонячної системи. Грунтуючись на ньому, Левер’є розрахував величину відхилення Урану від “правильної” траєкторії.

Користуючись відомими закономірностями про рух планет, даними про розміри і масу Урану, тобто поняттями, Левер’є зміг синтезувати їх і побудувати математичну модель руху нового космічного об’єкта. Учений зробив умовивід – невідоме космічне тіло є планетою Сонячної системи. Пізніше астрономи за допомогою телескопа виявили її саме там, де вказав Левер’є. Цю планету назвали Нептун.

Поняття, моделі – це засоби мислення; аналіз, синтез, гіпотеза, умовивід – прийоми, які використовуються в його процесі. Таке мислення здійснюється за обов’язковою участю мови (природної і штучної). Щоб підкреслити значення мови в мисленні цього виду, його називають словесно-логічним.

Образне мислення. Не менш важливим за словесно-логічне є образне мислення, засобами якого є зорові, слухові або рухові образи. Проте й під час образного мислення людина аналізує ситуацію, синтезує інформацію, формулює гіпотезу – застосовує загальні прийоми мислення.

Прикладів завдань, що вирішуються за допомогою образного мислення, безліч. Як пронести широке крісло через вузькі двері? Як розсадити квіти у власному дворі, щоб він став затишним? Завдання “на образне мислення” постійно розв’язують архітектори, дизайнери (мал. 77.1), кінорежисери, музиканти тощо.

Образами можна маніпулювати в уяві, змінюючи їх, переміщуючи, замінюючи один образ іншим. Тому інколи образне мислення дає змогу значно пришвидшити розв’язання завдань. Так, досвідчений водій, оперуючи образами машини і місця, де її необхідно припаркувати, зіставляє ці два об’єкти. Реальна дія – паркування – виконується вже на підставі уявної оцінки ситуації.

Не завжди із завданням, що потребує роботи з образами, можна впоратися лише подумки. У таких випадках будують графічні схеми, просторові моделі. Вирішуючи, як розставити меблі в кімнаті, ви зазвичай малюєте план, що допомагає вам утримувати образи предметів, їх просторове співвідношення.

Мислення

Мал. 77.1. Аби спроектувати таку чудову будівлю і розробити вишуканий дизайн машини, необхідне розвинене образне мислення

Образне й словесно-логічне мислення “мирно співпрацюють”, доповнюючи одне одного. Згадайте про схеми, які допомагають вам розв’язувати математичні завдання, аналізувати зв’язки між біологічними об’єктами тощо. Таким чином образне мислення підтримує словесно-логічне. Проте образне мислення часто супроводжується розмірковуваннями, формулюванням пропозицій щодо комбінування образів і їх трансформації.

Пізнавальна функція мислення людини тісно пов’язана з прогностичною. Завдяки мисленню людина може створювати образ майбутнього і планувати дії, спрямовані на його реалізацію. Отже, мислення бере участь у регуляції поведінки людини.

Мислення і мозок. Фізіологічною основою мислення є спільна робота багатьох відділів кори великих півкуль мозку. Інформація, яка надходить до зорових, слухових й інших спеціалізованих зон кори, передається до асоціативних зон. Саме тут вона обробляється й доповнюється інформацією від структур кори, відповідальних за процеси пам’яті й емоції. Узагальнена інформація передається лобовій зоні кори, де відбувається вибір стратегії поведінки.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Охорона водойм від забруднення.
Ви зараз читаєте: Мислення