Міжбанківський ринок як складова грошового ринку
Фінансовий ринок
ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
ГРОШОВИЙ РИНОК ТА ЙОГО СКЛАДОВІ
5.3. Міжбанківський ринок як складова грошового ринку
Важливу роль у забезпеченні функціонування грошового ринку відіграє міжбанківський ринок. Він служить механізмом впливу державних органів на діяльність комерційних банків, стан грошово-кредитної і валютної систем і безпосередньо на економіку в цілому.
Суб’єктами міжбанківського ринку є комерційні банки, які виступають у ролі фінансових посередників при перерозподілі коштів
Банки проводять операції на міжбанківському ринку через пасивні операції, одержуючи доступ до кредитних ресурсів для швидкого підвищення рівня ліквідності.
Міжбанківський ринок – частина грошового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.
Міжбанківські депозити пов’язані з вкладанням тимчасово вільних ресурсів одних банків в інші, у тому числі, в НБУ. Тимчасово вільні кошти в банку виникають через відсутність необхідного
Внесення депозитів комерційними банками в Центральний банк у межах обов’язкових резервів є одним із методів регулювання сукупного грошового обігу країни. Відповідно до чинного законодавства, в Україні комерційні банки мають право на одержання від НБУ, як банку останньої інстанції, кредитів через кредитні аукціони, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх угод.
Міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками, відіграють роль інструмента налагодження тісніших і довірливіших відносин між банками.
Найпоширеніші терміни депозитів – один, три і шість місяців, граничні – від одного дня до двох років. Засоби міжбанківського ринку використовуються комерційними банками не тільки для короткострокових, а й для середньо – і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог центральних банків. Відсоткові ставки враховують власні витрати банків, прийнятий ними кредитний ризик, співвідношення попиту і пропозиції та інші фактори. Вони є базовими при розрахунку відсоткових ставок за іншими, довгостроковими кредитами на національному і міжнародному ринках позикових капіталів.
Одним з основних джерел формування банківських кредитів виступає міжбанківський кредит. Він дає можливість банківським установам поповнювати власні кредитні ресурси. Кредитні відносини між комерційними банками встановлюються шляхом укладання кредитних угод. У договорі визначаються права і обов’язки сторін. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі – купує на ринку. Комерційним банкам надається право самостійно встановлювати рівень процентної ставки за цими кредитами в залежності від попиту і пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
Міжбанківські позики – це форма господарської взаємодії кредитних організацій, щодо надання позики однією банківською установою іншій. Поточна ставка з міжбанківських кредитів – найважливіший фактор, що визначає облікову політику конкретного комерційного банку з інших видів кредитів. Конкретна величина цієї ставки залежить від Національного банку, який є активним учасником і прямим координатором ринку міжбанківських кредитів. Відсутність регулювання на ньому може викликати кризу міжбанківських платежів.
Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод із визначенням прав і обов’язків сторін і відповідним оформленням прав із міжбанківських кредитів. Надання міжбанківського кредиту супроводжується відкриттям рахунків відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Спірні питання вирішуються за законом або через третейський суд.
Комерційні банки, як економічно незалежні кредитні інститути, самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту і пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
На кредитному ринку переважають короткострокові міжбанківські кредити.
Операції комерційних банків з одержання кредитів в НБУ проводяться тоді, коли комерційні банки зазнають труднощів і не можуть у короткий час залучити ресурсів з інших джерел.
Загальний обсяг міжбанківських кредитів обмежується дворазовим розміром власних ресурсів банку. Таким чином комерційні банки вирішують тактичні проблеми, пов’язані з поточними операціями.
Комерційні банки повинні використовувати отримані ресурси за призначенням, інакше це призводить до кризи довіри і занепаду ринку. За законодавством України, банки можуть брати кредити на міжбанківському ринку під заставу державних цінних паперів, що занесені до ломбардного списку НБУ.
Якщо розглядати ліквідність як потік коштів з урахуванням можливості комерційного банку одержати кредит на міжбанківському ринку і забезпечити надходження готівки від операційної діяльності, то ресурси міжбанківського ринку можна віднести до сфери забезпечення ліквідності. Нестача ліквідних активів підштовхує комерційні банки до операцій на міжбанківському ринку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...