МОНОЦЕНОЗ

Related posts:

1. САЛІТРАЛЬ Екологія – охорона природи САЛІТРАЛЬ – комплексна пустельно-степова рослинність із чагарниками та напівчагарниками (із роду Salicornia та ін.) на засолених грунтах в Аргентині....
2. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
3. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
4. МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі, Сейшельських, Маскаренських о-вах та о-вах Малайського архіпелагу, на берегах Пд. Азії та Австралії....
5. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
6. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
7. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
8. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
9. КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
10. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
11. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
12. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
13. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
14. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
15. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
16. ТОЛА Екологія – охорона природи ТОЛА, суха пуна – розріджена чагарникова високогірна формація на засолених грунтах в Андах....
17. СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивних, а іноді й місцевих рослин, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антропогенні зміни умов середовища....
18. ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння....
19. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
20. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
21. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
22. ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке, багаторазове і відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, викликане втратою механізмів “її регулювання. Найчастіше В. п. виникає внаслідок інтродукції видів (напр., кроликів у Австралії)....
23. ГЕРБІЦИД(И) Екологія – охорона природи ГЕРБІЦИД(И) – хім. засоби боротьби з бур’янами та ін. небажаною трав’янистою рослинністю в посівах і насадженнях культ, рослин (на луках, пасовищах, берегах водойм). Деякі Г. здатні зберігатися в грунті від кількох тижнів до декількох років. Для запобігання потраплянню їх у водойми, нагромадження в рослинній і тваринній продукції слід суворо дотримуватись інструкції […]...
24. ЗАМУЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності людини, напр. змивання грунту з ланів; 2) відклади в річковій заплаві наносів від повені або алювію з ярів; 3) метод меліорації […]...
25. СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська....
26. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
27. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
28. АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ Екологія – охорона природи АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ – угруповання високогірної лучної рослинності, переважно зі злаків та осок, напр. у Карпатах, на Кавказі....
29. ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА – таксономічна одиниця, що об’єднує рослинні асоціації, едифікатори яких належать до одного бот. виду (монодомінантні формації), або асоціації, що формуються одночасно кількома видами, без переважання якогось одного (полідомінантні формації). До перших належать, напр., усі асоціації ялинового лісу, до других – формація різнотравних степів....
30. ЗАВОД РИБОВОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАВОД РИБОВОДНИЙ – госп-во, що займається штучним заплідненням ікри та вирощуванням мальків риби з метою її подальшого випускання у прир. водойми для збільшення рибопродуктивності або відновлення виду риб, що став рідкісним....