НАСІНИНА – ГЕНЕРАТИВНИЙ ОРГАН – ОРГАНИ І ОРГАНІЗМ
Біологія – універсальний довідник
БУДОВА КВІТКОВОЇ РОСЛИНИ. ФУНКЦІЇ ЇЇ ОРГАНІВ
ОРГАНИ І ОРГАНІЗМ
НАСІНИНА – ГЕНЕРАТИВНИЙ ОРГАН
Функції насінини. Насінина – високоспеціалізований орган розмноження і поширення рослин на земній поверхні. Крім того, маючи підвищену стійкість до несприятливих зовнішніх умов, насінина забезпечує збереження рослин на зайнятій ними території в екстремальних умовах. За настання сприятливих умов (тепло, волога, повітря) насінина проростає і дає початок новій рослині.
Будова насінини.
Мал. 3. Насіння: А – маку, Б – березки польової; В – гарбуза; Г – пшениці; Г – цибулі; Д – частухи.
1 – шкірка; 2 – ендосперм; 3 – зародок з двома сім’ядолями; 4 – зародок з однією сім’ядолею.
Зародок: Е – дводольний; Є – однодольний; а –
Зародок – мініатюрна рослина з вегетативними органами: зародковим пагоном (зародкове стебло, сім’ядолі, зародкова брунька) і зародковим коренем.
Запасними речовинами у клітинах ендосперму (запасаюча тканина) або у клітинах сім’ядолей є жири, білки, вуглеводи, органічні кислоти, мінеральні сполуки. Води в дозрілій насінині дуже мало (до 12% загальної маси), а це при сповільненому обміні речовин підвищує його стійкість до несприятливих кліматичних впливів.
Шкірка насінини (вона, звичайно, складається з декількох шарів клітин) захищає зародок від механічних ушкоджень, від проникнення мікроорганізмів та інших несприятливих впливів зовнішнього середовища.
Значення шкірки у поширенні насіння. Підвищена стійкість шкірки до травних ферментів забезпечує збереження насіння у травній системі тварин, які поїдають соковиті плоди. Викидаючи неперетравлені залишки їжі, тварини поширюють таким чином насіння.
Завдяки клейкій і слизуватій поверхні шкірки насінини прилипають до шерсті тварин, взуття, одягу людини, і це стає умовою поширення таких рослин. Волоски на шкірці сприяють поширенню насіння вітром (насіння верби, іван-чаю). Соковиті клітини з запасними речовинами на поверхні насінини приваблюють птахів (насіння граната, магнолії) і комах (насіння копитняка, рясту), що стають їх розповсюджувачами.
Умови проростання насіння і формування проростка. Проростання насіння можливе за наявності води, повітря (кисню) і сприятливих для росту температурних умов. Розрізняють насіння з надземним і підземним проростанням. Вираз “надземне і підземне проростання насіння” не варто розуміти в буквальному значенні слова.
Надземним називають таке проростання насіння, коли у повітряне середовище виносяться сім’ядолі (мал. 4). Вони зеленіють і беруть участь у повітряному живленні: поглинають із повітря вуглекислий газ і утворюють у хлорофілоносних клітинах органічні речовини на основі енергії сонячного світла. Таке проростання насіння в огірків, капусти, липи, клена.
При підземному проростанні насіння сім’ядолі залишаються в грунті (наприклад, у пшениці, дуба, гороху, красолі) (див. мал. 4).
Мал. 4. Проростки. Надземне проростання насіння у липи (А), копитняка (Б); цибулі (В), гарбуза (Г).
Підземне проростання насіння в ірисів (Г), дуба (Д), красолі (Е).
1 – головний корінь;
2 – бічний корінь;
З – підсім’ядольне коліно;
4 – сім’ядолі;
5 – зелені листки;
6 – надсім’ядольне коліно;
7 – лускоподібні листки;
8 – додатковий корінь;
9 – шкірка
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...