НАУКА

Related posts:

1. ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА Культурологічний словник ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА – запитально-відповідна форма навчання, за якої учитель не повідомляє учням готових знань, а вміло поставленими запитаннями, іноді навідними, які не містять прямої відповіді, змушує їх самих на основі своїх знань, уявлень, спостережень, життєвого досвіду приходити до нових понять, висновків і правил. Е. б. виникла як реакція на зазубрювання в школах навчального […]...
2. Зв’язок дидактики з іншими науками – Дидактика як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.1. Дидактика як наука 2.1.2 Зв’язок дидактики з іншими науками Дидактика має тісні зв’язки з багатьма науками. Передусім вона грунтується на педагогічній психологи, яка досліджує розвиток особистості у процесі навчання, психологічні основи навчання і виховання учнів, розкриває психологічні особливості розвитку процесів відчуття і сприймання, […]...
3. ДИДАКТИКА Культурологічний словник ДИДАКТИКА (від грец. didaktikos – повчальний) – частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, виховання в процесі навчання....
4. Предмет дидактики – Дидактика як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.1. Дидактика як наука Передавання знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності підростаючим поколінням почалося ще на зорі розвитку суспільства. Виокремлення цих функцій у суспільний інститут відбулося лише з переходом до цивілізації. Відтоді освіта і навчання покликані не тільки озброювати молоде покоління необхідними для праці […]...
5. ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ – способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи та особистість....
6. ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
7. АРХЕТИП Культурологічний словник АРХЕТИП (грец. початок та зразок) – універсальні образи та символи, які притаманні колективній свідомості і які зумовлюють індивідуальні способи почуттів та мислення щодо конкретних об’єктів або ситуацій....
8. Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі – Дидактика як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.1. Дидактика як наука 2.1.3 Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі На кожному етапі свого розвитку дидактика вирішує проблему вдосконалення змісту освіти і методики навчання відповідно до потреб суспільства. У період розбудови української національної школи, крім удосконалення змісту навчання, модернізації його форм і методів, […]...
9. ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
10. СУДЖЕННЯ Культурологічний словник СУДЖЕННЯ – основна форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв’язків або відношень між ними. Будь-яке знання – це насамперед С. Як правило, С. складається з суб’єкта, предиката і зв’язки. С. можуть бути істинними і хибними. С. істинне тоді, коли воно правильно відображує […]...
11. Апріорі Політологічний словник Апріорі – 1) знати, щось доводити, стверджувати заздалегідь, наперед; 2) незалежно від досвіду, що передує досвіду; 3) знання про факти до вивчення їх на досвіді, знання, що визначально притаманне свідомості. М. Головатий...
12. Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки – Педагогіка як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.1. Педагогіка як наука 1.1.3 Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки У процесі історичного розвитку між галузями педагогічних знань склалися різноманітні зв’язки та відношення. Так утворилася система педагогічних наук. Система педагогічних наук. Сучасна педагогічна наука охоплює до двадцяти галузей, що сформувалися у процесі розвитку педагогічних знань. До […]...
13. ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ – інтуїтивне проникнення в природу речей, що руйнує традиційний раціоналізм мислення з його бінарними опозиціями; основою практики дзену є коан, побудований на принципі абсурдності запитання і відповіді....
14. Запитання. Завдання – Дидактика як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.1. Дидактика як наука Запитання. Завдання Розкрийте зв’язки між компонентами предмета дидактики і доведіть, що дидактика є цілісною педагогічною системою. Обгрунтуйте необхідність зв’язку дидактики з іншими науками. Розкрийте завдання дидактики на сучасному етапі розвитку української національної школи. Проаналізуйте внесок українських педагогів у дослідження проблем […]...
15. ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник ЛІТЕРАТУРА – один з наймобільніших і найдієвіших видів мистецтва. Л. – це жива художня система, яка чутливо реагує на зміни життєвого процесу. Головний елемент літературної творчості – слово, яке є вічним будівельним матеріалом літературного образу....
16. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання і виховання....
17. Наука Наука – загальний інтелект й духовний продукт суспільної діяльності, втілений у системі знань про закони та закономірності функціонування і розвитку певної матеріальної системи. Виокремлення Н. як специфічного виду суспільної діяльності почалося у стародавньому світі, а розвитку набуло у Європі починаючи з XVII ст., коли й виникла Н. в сучасному значенні цього слова. Наукова діяльність окремих […]...
18. АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ – один з різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на грунті узагальнення даних емпіричного пізнання. Якщо відчуття дають відображення одиничного і конкретного, то мислення й слово відображають загальне й абстрактне. Саме завдяки А. м. людина розкриває істотні […]...
19. Логіка і методи педагогічних досліджень – Педагогіка як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.1. Педагогіка як наука 1.1.4 Логіка і методи педагогічних досліджень Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі наукових досліджень. Наукові дослідження є особливою формою процесу пізнання. Це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, у якому використовують засоби та методи науки і […]...
20. ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ – наука, що досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину....
21. Становлення і розвиток педагогіки – Педагогіка як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.1. Педагогіка як наука 1.1.2 Становлення і розвиток педагогіки Виникнення педагогіки зумовлене потребою суспільства в ефективній підготовці підростаючого покоління до життя. У своєму розвитку вона подолала такі стадії: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка. Народна педагогіка. Термін “народна педагогіка” уперше вжив український письменник, культурний діяч, педагог […]...
22. АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ Культурологічний словник АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ – філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, – апостеріорі (лат. a posteriori – з наступного) і знання, наявне у свідомості до досвіду, передуюче досвідові, – апріорі (лат. a priori – з попереднього). Ці терміни особливо поширилися після опублікування праці І. Канта “Критика чистого розуму”. Апріоризм Канта був завершенням […]...
23. Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки – Педагогіка як наука ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.1. Педагогіка як наука Виховання і навчання підростаючого покоління, підготовка його до дорослого життя завжди були одним із найважливіших завдань спільноти. Досвід формування особистості молодої людини передавався з покоління в покоління, збагачувався новими здобутками, систематизувався. З часом із усієї сукупності знань про особливості та шляхи успішного […]...
24. АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його, тобто, що світ не задовольняє людину, і людина своїми діями вирішує змінити його....
25. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
26. РОЛЬ Культурологічний словник РОЛЬ – набір норм, які визначають способи та правила поведінки людей, що мають ту чи ту соціальну позицію, статус, функції....
27. БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
28. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
29. ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
30. КОСМОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник КОСМОМОРФНІСТЬ (від грец. kosmos – порядок, світ, Всесвіт і mo – rphe – форма) – втілення у рукотворному предметі понять про будову Всесвіту (“космосу”). У стародавньому прикладному мистецтві космоморфна річ поділялася по висоті на три головні частини: середню (світ перебування людей), нижню (“потойбічний” світ) та верхню (місце перебування вищих, надлюдських сил та явищ: […]...