НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ АТ
Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 5 АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ
5.7. НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ АТ
Основні науково-технічні проблеми:
– подальше поновлення парку більш економічними та сучасними автомобілями;
– подальше вирішення раціональної структури парку автомобілів переважно за вантажопідйомністю (вантажні автомобілі) та відносно місткості (автобуси);
– покращення системи технічного ремонту та обслуговування;
– подальший розвиток мережі АД;
– підвищення швидкості
– подальше поповнення парку більш економічними та сучасними автомобілями.
До 90-тих років була зроблена реконструкція багатьох автомобільних заводів (ГАС – гнучка автоматизована система виробництва).
Був побудований автомобільний гігант в м. Тольятті, кожні 20 секунд з конвеєра сходив автомобіль “Жигулі”. Закінчено будівництво автомобільного заводу КаМАЗ.
Виробництво вантажних та легкових автомобілів було різко збільшено. По виробництву автомобілів СРСР займав І-ше місце у світі.
До автомобілів були пред’явлені нові вимоги в питанні підвищення паливної економічності,
АТ – крупний споживач матеріальних ресурсів: палива, дизельного палива, мастильних матеріалів та інше.
Економічні витрати палива забезпечувалися за рахунок скорочення порожніх пробігів, застосовування автопоїздів, збільшення вантажопідйомності, покращення технічного стану рухомого складу, скорочення витрат палива при його транспортуванні, збереженні, заправки автомобілів, а також підвищення рівня дизелізації АТ.
Кількість дизельних автомобілів в загальному парку вантажних автомобілів зросло з 10,5% в 1980 р. до 18,6% в 1985 р., а доля вантажообігу, виконана автомобілями, збільшилася з 34% до 44% в 1985 р.
Раціональна структура автомобільного парку за вантажопідйомністю – одна з важливих проблем сучасності.
З 1980 по 1985 рр. була проведена робота щодо збільшення в %-ному відношенні долі автомобілів великої вантажопідйомності з 17,1 % до 33%, а малої вантажопідйомності з 12% до 19%, при скороченні автомобілів середньої вантажопідйомності від 2-ох до 5 т.
Доля автомобілів зі спеціалізованими кузовами збільшилася з 49,9% до 50,4%, при цьому доля самоскидів склала 30% парку народного господарства, автоцистерн – 8,8%, автофургонів, рефрижераторів та інших спеціалізованих автомобілів – 11,6%.
Народне господарство одержало велику кількість автомобілів КаМАЗ підвищеної вантажопідйомності, автопоїзди типу МАЗ-6422 (25-32 т), кар’єрні самоскиди типу БеЛАЗ (75 – 110 – 180 т), КрАЗ-6505 (16 – 18 т). Автомобілі типу КАЗ-4540 (4×4) – (5,5+5,5 т), УРАЛ-5557 (6×6) – (7+7 т), КаМАЗ-55102 (7+7 т), ГАЗ-6008 (4+4 т) самоскид, дизель повітряне охолодження ЗІЛ-4421 сидільний тягач – 11,1 т дизель; КаМАЗ-43105 -7т подвійної прохідності для сільського господарства 6×6 бортовий автомобіль, снігоболотохід УРАЛ-5920 -8 т.
За цей період була збільшена частка автобусів великої місткості для перевезення пасажирів у великих містах: великий міський автобус ЛіАЗ-5256 – дизель, ЛАЗ-696, Ікарус-180 (160-190 чол.), Ікарус-280 (до 220 чол.).
Проблема технічного обслуговування та подальший розвиток рухомого складу полягає у створені такої системи його утримання, яка б гарантувала постійну готовність, безпечність та работоздатність автомобілів на весь термін його роботи.
Велика увага приділялася різним автоматизованим установкам діагностики, що дозволили б безпомилково визначити стан автомобіля.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...