Складові економічного потенціалу України. Проблеми сталого розвитку



Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО

Тема 2. ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

Економічний потенціал будь-якої держави є основою господарювання. Без постійного розвитку і нарощування економічного потенціалу не можна сподіватися на позитивні зміни в соціально-економічному розвитку країни. Показниками, що характеризують рівень розвитку господарства та економічного потенціалу, є валовий національний продукт, національний дохід, обсяги виробництва товарів і послуг та ін. Методику визначення цих показників встановлено Системою стандартів національних

рахунків ООН і застосовують в усіх країнах світу. Знаючи про згадані показники, ви зможете користуватися статистичними даними й аналізувати їх, а глибоке розуміння їхньої економічної ваги допоможе вам у майбутньому визначати свою роль у зміцненні господарських здобутків країни й оцінювати їх у світовому масштабі.

§13. Складові економічного потенціалу України. Проблеми сталого розвитку.

Географічна розминка

Пригадайте з попередніх географічних курсів, за якими показниками відрізняються між собою держави світу.

Поспілкуйтеся зі своїми батьками і з’ясуйте, що визначає якість життя вашої родини.

Основа

економічної могутності і незалежності країни. Так характеризують економічний потенціал України – сукупність трудових, матеріальних і природних ресурсів, що залучені або можуть бути залучені в господарську діяльність (мал. 31). Його часто ототожнюють з “національним багатством”. Однак, на відміну від національного багатства, економічний потенціал характеризує не лише реалізовані можливості господарства, а й потенційні, тобто ті, що можуть бути реалізовані. В економічному потенціалі органічно поєднуються професійні знання й уміння людини з використанням різноманітних знарядь і предметів праці (мал. 31). Знаряддя праці визначають виробничі можливості будь-якого підприємства, беруть участь у виробничому процесі протягом багатьох років, а відтак поступово зношуються. Предмети праці – сировина, паливо, мастила та інші ресурси – беруть безпосередню участь у виробничому процесі, змінюючи свою натуральну форму, перетворюються в новий готовий продукт.

Складові економічного потенціалу України. Проблеми сталого розвитку

Мал. 31. Економічний потенціал України

Реали сьогодення

Стан знарядь праці в Україні. У розвинутих країнах період оновлення активних знарядь праці становить не більше п’яти-шести років. В Україні цей показник сягає 15-20 і більше років. Ступінь зносу знарядь праці нині оцінюють у межах 45 %, а за галузями матеріального виробництва він є таким: у сільському господарстві – 39 %, у промисловості – 48 %, будівництві – понад 50 %. Це потребує вилучення фізично й технологічно застарілих знарядь праці та їх оновлення.

Проблема

Нині в Україні гостро постала проблема технічного переоснащення і реконструкції діючих підприємств, для чого потрібні значні кошти. Однак держава не може фінансувати всі підприємства. Як, на вашу думку, варто діяти підприємствам щодо оновлення і відтворення знарядь праці в умовах формування ринкового механізму господарювання?

Технічний рівень виробництва, якість знарядь праці залежать від прогресу науки й техніки. Тому до економічного потенціалу країни обов’язково відносять і науково-технічний потенціал (НТП) – сукупність ресурсів і можливостей науки, що дають змогу ефективно вирішувати господарські питання. Складовими НТП є наукові кадри, матеріально-технічна база науки, наукова інформація. Україна володіє потужним науково-технічним потенціалом, спроможним вирішувати найактуальніші проблеми структурних перетворень у господарському комплексі.

В Україні нині склалися сприятливі умови, щоб втілювати в життя різноманітні науково-технічні програми, що відповідають світовим зразкам, щоб розширювати обсяг науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, щоб виховувати талановиті наукові кадри. Проте численні підприємства за браком коштів не впроваджують науково-технічні досягнення, через що на більшості з них спостерігається певний інноваційний застій. Як наслідок, ефективність науково-технічного потенціалу загалом знижується, до того ж він розміщений по території країни вкрай нерівномірно. Майже 70 % об’єктів науки зосереджено лише в шести найбільших містах країни – Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Донецьку та Одесі. Існуючі проблеми можна подолати через відповідну законодавчу базу та прискорене й повне фінансування найважливіших науково-технічних програм.

“Вимірники” господарських здобутків. Загальним, або інтегральним, показником соціально-економічного розвитку держави є валовий внутрішній продукт (ВВП). Це сукупна вартість усього обсягу товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні. Він характеризує рівень розвитку господарства, результативність окремих його галузей, участь країни у світових господарських процесах. ВВП враховує все, що створили громадяни і негромадяни країни з використанням власних ресурсів і залучених ззовні, але тільки в межах території країни.

Близьким за змістом до валового внутрішнього продукту, але дещо відмінним від нього є показник валового національного продукту (ВНП). Відмінність між ними полягає в тому, що ВНП враховує все, що створили громадяни країни не лише на власній території, а й за її межами, проте не враховує створене негромадянами країни з використанням іноземних ресурсів на території країни.

Показник ВВП розраховують різними способами, зокрема за витратами, за доходами й за галузями господарства, які беруть участь у його створенні. Перші два способи зазвичай розглядають економісти. Економгеографи аналізують ВВП переважно за галузями його створення. Валовий внутрішній продукт створюють усі галузі господарства – і матеріальної сфери, і сфери послуг.

Україна і світ

Співвідношення галузей у господарствах України і країн Європи. Для України характерна висока частка промисловості (38 %) і сільського господарства (понад 11 %) у створенні ВВП. Для порівняння в розвинутих країнах Європи (Франції, Німеччині, Великій Британії, Італії) на промисловість у ВВП припадає 23-28 %, а на сільське господарство – 1-3 %. Попри велику частку в нашій країні галузей матеріального виробництва, їхня ефективність залишається низькою порівняно з європейськими державами. При цьому в Україні недостатньо розвинені галузі невиробничої сфери. їхня частка у створенні ВВП становить близько 45 %, тим часом у Франції і Великій Британії – по 74 %, Німеччині й Італії – по 71 %.

Показник ВВП є динамічною величиною і постійно змінюється – збільшується чи зменшується (мал. 32). Зростання ВВП свідчить про позитивний розвиток господарства країни, а його зниження вказує на певні кризові процеси і проблеми в економіці.

Складові економічного потенціалу України. Проблеми сталого розвитку

Мал. 32. Зміна ВВП України, млн грн

Практичне завдання

Проаналізуйте дані малюнка 32 і встановіть, як змінювався показник ВВП в Україні за останні роки. Розрахуйте, на скільки відсотків змінювався ВВП щороку. Який рік був найвдалішим і найгіршим щодо створення ВВП?

З обсягом виробленого ВВП тісно пов’язані показники рівня життя населення, зокрема рівень заробітної плати і середній дохід сім’ї, її платоспроможність, рівень цін на товари і послуги, так званий рівень споживчих цін, вартість споживчого кошика і навіть рівень безробіття. Якщо ціни зростають вищими темпами, ніж доходи населення, то рівень життя знижується. Якщо ціни не змінюються або зростають меншими темпами, ніж доходи, то рівень життя населення зростає.

Важливим показником соціально-економічного розвитку країни є національний дохід – сукупність усіх доходів, що формується в країні в результаті розвитку господарства. Так само важливим показником є національний дохід на душу населення, для розрахунку якого загальний обсяг національного доходу ділять на кількість населення країни. Нині в Україні показник національного доходу на душу населення становить близько 7000 доларів США.

Збалансований розвиток господарства – стратегічна мета України. Вона проголошена у зв’язку з реалізацією в нашій країні Концепції сталого розвитку. Суть сталого розвитку полягає в досягненні збалансованості не тільки економічної, виробничої, соціальної, а й екологічної складових господарства.

Для визначення місця України щодо сталого розвитку використовують найрізноманітніші показники. Серед міжнародних показників – індекс людського розвитку (ІЛР), екологічний слід, індекс конкурентоспроможності, індекс економічної свободи та ін. За індексом людського розвитку Україна перебуває у восьмому десятку (78-77 місця). Серед чотирьох показників, що формують IЛP, найгіршими є показники ВВП на душу населення та тривалості життя, які погіршують загальний IЛP і рейтинг України у світі. При цьому освітні показники досить високі, особливо щодо грамотності. За індексом конкурентоспроможності й економічної свободи Україна перебуває у дев’ятому десятку (відповідно 86 та 88 місця), що пояснюється здебільшого низьким технічним та технологічним рівнем виробництва. Найбільш проблемними сторонами щодо забезпечення свободи розвитку господарства є низький рівень захисту прав власності та низький рівень іноземних інвестицій у господарство. Існують й інші показники, що визначають місце України у світі (див. Додаток 9).

Отже, нині сталий розвиток в Україні можливий лише за умов суттєвої перебудови господарського комплексу. При цьому важливими є нова господарська політика держави, вихід з енергетичної кризи, раціональне використання ресурсів, обов’язкове врахування екологічних умов під час розміщення господарських об’єктів – потенційних чи фактичних забруднювачів довкілля.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Економічний потенціал – це сукупність трудових, матеріальних і природних ресурсів, що залучені або можуть бути залучені у господарську діяльність.

До економічного потенціалу належать знаряддя праці, предмети праці, науково-технічний потенціал.

Науково-технічний потенціал – сукупність ресурсів і можливостей науки, що дають змогу ефективно вирішувати господарські питання.

Інтегральним показником соціально-економічного розвитку країни є валовий внутрішній продукт.

Сталий розвиток господарства України можливий за умови збалансованості економічної, виробничої, соціальної та екологічної його складових.

Ключові терміни і поняття

Економічний потенціал знаряддя і предмети праці науково-технічний потенціал валовий внутрішній продукт валовий національний продукт національний дохід

Самоперевірка

Оцініть якість життя вашої родини, проаналізувавши її сукупні доходи і витрати як в цілому, так і на одну особу.

Поясніть, чому сталий розвиток є серйозною проблемою для України.

Порівняйте показники ВВП України та країн-сусідів, скориставшись Додатком 10, і зробіть висновок про рівень соціально-економічного розвитку нашої держави.

Наведіть приклади складових економічного потенціалу України. Які з них добре представлені у вашій місцевості?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Дзвінкі звуки.
Ви зараз читаєте: Складові економічного потенціалу України. Проблеми сталого розвитку