Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Норма
Норма
Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих для кожного ресурсу, зокрема, живої праці, засобів праці, предметів праці, якості товарів, послуг і робіт, фінансових ресурсів підприємства. Розрізняють Н. рентабельності,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Норма виробітку Норма виробітку – кількість продукції (роботи), яку має виготовити (виконати) робітник, бригада чи інший колектив працівників відповідної кваліфікації за одиницю часу за відповідних техніко-технологічних, техніко-економічних та економічних умов виробництва, в т. ч. праці, і встановлюються здебільшого в натуральних одиницях вимірювання. Н. в. застосовують для визначення завдань робітникам з відрядною заробітною платою, працівникам з погодинною оплатою […]...
- Норма рентабельності Норма рентабельності – показник ефективності виробництва на підприємствах, у фірмах і компаніях, галузях та інших ланках господарства країни, який відображає раціональне використання ресурсів, живої та уречевленої праці. Обчислюється двома методами: 1) відношенням прибутку до собівартості продукції у відсотках (застосовується для визначення дохідності витрат на виробництво окремих видів товарів і послуг); 2) відношенням прибутку до всього […]...
- Нормативи Нормативи – 1) узагальнена (охоплює економічні, технічні, організаційні та ін. показники) норма, яка встановлюється для широкого кола однорічних економічних явищ і процесів, згідно з якою виконуються певна робота або програма; 2) складові (елементи) норм. Основними Н. економічної діяльності є витрати живої праці (до яких належать тарифні сітки, трудомісткість продукції або робіт та ін.); використання знарядь […]...
- Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
- Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
- Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
- Норма часу Норма часу – встановлений для виконання певної роботи (операції) час за визначених організаційно-технічних умов і передового виробничого досвіду. Двома видами Н. ч. є норми тривалості операцій (час, встановлений для виконання одиниці роботи на окремому робочому місці або з використанням одного виду обладнання і вимірюється в одиницях часу) і норма трудомісткості (необхідні витрати часу одного працівника […]...
- Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
- Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
- Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
- Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
- Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
- Імпорт Імпорт (лат. importare – ввозити) – ввезення з – за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації та застосування на внутрішньому ринку. В основі І. – міжнародний поділ праці, природні умови (наявність мінеральних і сільськогосподарських ресурсів тощо), рівень розвитку продуктивних сил та інші фактори. Обсяг І. також залежить від розміру експортної виручки, економічної […]...
- Норма керованості Норма керованості – оптимальна кількість працівників, підлеглих одному керівникові. Основним методом визначення Н. к. є розрахунково-аналітичний, який базується на врахуванні характеру робіт, науково обгрунтованих норм витрат робочого часу, обсягу інформації, яку здатний освоїти і продуктивно використати керівник, кількості взаємозв’язків в організації, рівня компетентності керівника і підлеглого та ін. За підрахунками французького вченого В. Грейкунаса (у […]...
- Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
- Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
- Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
- Умовні одиниці Умовні одиниці – натуральні вимірники, що використовуються в системі бухгалтерського обліку для зведення не порівняльних (важкопорівняльних) показників до єдиної порівняльної бази. У. о. є тонно – кілометри, тисячі умовних банок, умовні еталонні гектари, кормо-дні, умовні голови тварин, рамо-дні, квадратні метро-дні та ін. За допомогою У. о. ведуть облік виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) або […]...
- Витрати середні загальні (ВСЗ) Витрати середні загальні (ВСЗ) – сума всіх витрат виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Визначаються діленням суми постійних і змінних витрат на кількість виробленої продукції або додаванням середніх постійних та середніх змінних витрат. Розширення виробництва сприяє зниженню ВСЗ на виробництво одиниці продукції. Розширення підприємства за межі оптимального рівня може вплинути негативно – зростуть витрати на […]...
- Ефект масштабу Ефект масштабу – зниження середніх витрат виробництва на тривалому проміжку часу внаслідок збільшення обсягів товарів та послуг, що створюються. Е. м. досягається з урахуванням критеріїв оптимальності підприємств, тобто таких його розмірів, які створюють найсприятливіші умови для використання науки і техніки за мінімальних витрат і виготовляють високоякісну продукцію. Е. м. також визначають як коефіцієнт зміни обсягів […]...
- Нормування праці Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок […]...
- Витрати на збут та їх облік БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ 8. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ 8.3. Витрати на збут та їх облік Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій до витрат на збут належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів […]...
- Реальна позичкова ціна засобів виробництва Реальна позичкова ціна засобів виробництва (за термінологією західних авторів – капіталу) – ціна, яка вимірюється не в грошах, а в одиницях продукції за одиницю часу, обчислюється як відношення витрат на одиницю устаткування Я до ціни продукції Р. Для максимізації свого прибутку підприємству доцільно набувати капітал доти, доки реальна позичкова ціна капіталу менша від додаткового обсягу […]...
- Калькуляція собівартості Калькуляція собівартості – обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. До основних калькуляційних витрат належать: куплені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; паливо та електроенергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих працівників; додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; […]...
- Виручка від реалізації Виручка від реалізації – кошти, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію, виконані роботи чи надану послугу за певний період. В. від р. складається з суми, отриманої від реалізації основної продукції, напівфабрикатів власного виробництва, відходів виробництва, наднормативних матеріалів, робіт і послуг промислового характеру та ін. З неї вилучається вартість продукції, відвантаженої споживачу з порушенням […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Облік витрат на збут БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК Розділ 7. Облік витрат діяльності 7.1. Облік операційних витрат Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. 7.1.2. Облік витрат на збут Витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією […]...
- Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
- Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
- Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 5. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО 5.1. Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції В системі показників, які характеризують ефективність виробництва і посилення його інтенсифікації, одне із провідних місць належить собівартості продукції. Собівартість є вартісна категорія, яка в грошовій формі відображає витрати підприємства на виробництво і […]...
- МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
- Дохід підприємства Дохід підприємства – грошові кошти, які отримують підприємства після виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт за вирахуванням зроблених при цьому витрат. Для підприємств будь-якої форми власності дохід завжди є різницею між валовим виторгом (“сумою продажу” – сумою грошей, отриманих підприємством від реалізації продукції) і вартістю спожитих засобів виробництва (амортизація, сировина, допоміжні матеріали, енергоносії тощо) та […]...
- Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 3.7. Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є – впровадження заходів науково-технічного прогресу; – створення додаткових робочих місць; – підвищення продуктивності праці […]...
- Цехові витрати Цехові витрати – непрямі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість продукції (включаються в неї опосередковано). До таких витрат належать: заробітна плата штату управління цеху, амортизаційні відрахування, витрати на утримання і поточний ремонт будівель, споруд, на проведення дослідів, на заходи з охорони праці та ін. їх опосередковане включення в собівартість здійснюється шляхом розподілу […]...
- Індивідуальний робочий час Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва, освіти і кваліфікації працівників, інтенсивності праці та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. В сучасних умовах нараховується близько 60 факторів […]...
- Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
- Логістика підприємства Логістика підприємства (англ. business logistics) – галузь науки логістики, яка вивчає закономірності та шляхи впровадження логістичної теорії у діяльність різних видів підприємств. Згідно з теорією логістики, промислове підприємство здійснює конструкцію виробів постачання, виробництво, реалізацію, переробку та використання відходів, транспортування тощо. Відповідно до цього виділяють логістику конструювання нових товарів постачання, виробничу логістику, дистрибуційну логістику, транспортну та […]...
- Завдання і об’єкти обліку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ VI. ОБЛІК ТРУДОВИХ ЗАТРАТ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ 6.1. Завдання і об’єкти обліку Основні завдання обліку трудових затрат і заробітної плати наступні: – точне і своєчасне документальне відображення фактичних витрат праці в різних галузях народного господарства; – точне відображення обсягів виконаних […]...
- Склад витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ VII. ОБЛІК ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ 7.4. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) Віднесення витрат на собівартість продукції у виробничому обліку регулюється П(с)БО 16 “Витрати”. У відповідності з цим П(с)БО розроблено Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, […]...
- Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
РЕНТГЕН »