Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ НОРМА ВИДОБУТКУ
НОРМА ВИДОБУТКУ
Екологія – охорона природи
НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
- НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
- ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
- НОРМА ВИКИДУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИКИДУ – сумарна кількість газоподібних і/або рідких відходів, яка дозволяється підприємству для скидання в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається з розрахунку, що кумуляція шкідливих викидів для всіх підприємств даного регіону не створює в ньому конц. забруднювальних речовин, що перевищує ГДК....
- ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
- НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА Екологія – охорона природи НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА – якісно-кільк. показник, дотримання якого гарантує безпеку або оптим. умови існування людини (напр., норма житлової площі на одного члена родини, норма якості води, повітря)....
- ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
- СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
- СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....
- РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
- ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ – процеси, що відбуваються в зрілих зрівноважених системах, які перебувають у стабільному стані, як правило, виявляють тенденцію до сповільнення. Звідси безперспективність спроб “підганяти” природу під час проведення заходів без виведення її систем зі стану рівноваги або створення ін. особливих умов для проведення госп. акцій. Напр., акліматизація нового виду […]...
- АНТРОПОФОБИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФОБИ – рослини, що не витримують госп. діяльності людини і швидко зникають внаслідок порушення природного рослинного покриву (напр., ковила)....
- ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
- Норма амортизації Норма амортизації – відношення встановленої величини амортизаційних відрахувань за певний період до балансової вартості основних виробничих фондів, виражене у відсотках. З допомогою H. a. визначають частку вартості основних фондів, яка переноситься на продукцію, що виробляється. У такий спосіб накопичуються кошти в амортизаційному фонді, який використовується для відновлення основних фондів після їх фізичного зношення. H. a. […]...
- ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
- ТИП Екологія – охорона природи ТИП – найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі Т. поділяють на підтипи, що об’єднують класи. В ботаніці Т. відповідає відділ. Розрізняють також Т. виду – зразок, за яким встановлено вид рослин чи тварин, Т. роду – найтиповіший вид даного роду....
- Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
- ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
- ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві, меліорації, рекреації, побуті тощо....
- ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – ландшафтно-біол. або фіз. “заборона”, пов’язана з фактичним чи передбачуваним, прогнозованим шкідливим впливом певного госп. проекту, заходу на довкілля або технол. процеси в суміжних галузях господарювання....
- ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
- ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
- НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами....
- МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН БІОЛОГІЧНИЙ, боротьба біологічна – група заходів, спрямованих на зменшення чисельності небажаних у госп-ві організмів за допомогою ін. видів – тварин-хижаків, вузькоспеціалізованих рослиноїдних видів чи паразитів (біометод) або шляхом стерилізації самців шкідливого виду та витіснення ними фертильних, що врешті-решт призводить до депопуляції....
- ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
- РЕСУРСИ ЗАМІННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЗАМІННІ – прир. ресурси, які можна замінити в процесі госп. діяльності ін., не завжди рівнозначними за ефективністю, але екологічно більш придатними (напр., застосування замість твердого палива енергії вітру або Сонця)....
- НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ – середня кількість відходів, утворюваних на встановлену розрахункову одиницю (одна особа для житлових приміщень, 1 м2 площі для магазинів, ринків тощо за певний період часу – рік, добу). Н. н. в. визначається в одиницях маси або об’єму. Див. також Навантаження техногенне....
- ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
- ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ – ненавмисна зміна природи, спричинена вторинними явищами та процесами, пов’язаними з госп. заходами (напр., підтоплення територій в разі створення штучних морів, утворення токс. сполук внаслідок вторинного забруднення тощо)....
- САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА НОРМА Екологія – охорона природи САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА НОРМА – див. Норма санітарно-гігієнічна....
- КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
- ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА – комплексне і повне використання прир. ресурсів з завдаванням мінім, збитків однією галуззю госп-ва іншим і слабким порушенням прир. процесів, які забезпечують сталість природокористування даного типу....
- ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
- ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
- ЕТАЛОНИ Культурологічний словник ЕТАЛОНИ (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) – 1) Зразкові міри та зразкові вимірювальні прилади, призначені для зберігання й відтворення одиниць вимірювання з точністю, максимально можливою за даного рівня вимірювальної техніки. Е. забезпечують єдність і правильність вимірювання у кожній державі та в усьому світі. Розрізняють Е. штучні й природні. До штучних належить, […]...
- НОРМА СТОКУ Екологія – охорона природи НОРМА СТОКУ – середня величина стоку за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць і т. д.), яку обчислюють за багаторічними спостереженнями. Н. с. є однією з основних характеристик фіз. – геогр. умов річкового басейну. Норма річного стоку окремих великих річок земної кулі становить: для Амазонки – 3800 км3, Гангу – 1200 […]...
- ВИМИРАННЯ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що має місце в процесі розвитку живої природи протягом біол. історії Землі. Так, зокрема, в історії Землі відомі “Великі вимирання”, першим з […]...
- ЗАВОД РИБОВОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАВОД РИБОВОДНИЙ – госп-во, що займається штучним заплідненням ікри та вирощуванням мальків риби з метою її подальшого випускання у прир. водойми для збільшення рибопродуктивності або відновлення виду риб, що став рідкісним....
- КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
- ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....