НОТОГЕЯ

Related posts:

1. ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
2. ЗОНИ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ ПУСТЕЛЬ – зони фізико-географічні, що утворюються в умовах посушливого та жаркого клімату з переважанням пустельних ландшафтів....
3. ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – розділення території нац. парку на ділянки (одним масивом чи розрізнено) з різним режимом експлуатації. Як правило, виділяють 3-4 зони: заповідну, госп., рекреаційну, іноді буферну....
4. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
5. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФАУНИ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФАУНИ – облік кількості, видового складу тваринних організмів конкретного регіону....
6. НЕОТРОПІЧНА ЗОНА Екологія – охорона природи НЕОТРОПІЧНА ЗОНА – просторовий регіон фауністичного районування суходолу, який включає всю Пд. і Центр. Америку разом з о-вами Карибського басейну. Н. з. збігається з межами фауністичного царства Неогеї. Характерними представниками фауни цієї зони є неповнозубі (панцирники, мурашкоїди, лінивці), рукокрилі, олені, лами, мавпи; ендемічними вида ми птахів є пд.-амер. страуси, тукани, амер. […]...
7. МЕЗОТЕРМ Екологія – охорона природи МЕЗОТЕРМ – організм, що потребує помірних т-р навколишнього середовища. Більшість видів флори і фауни помірних широт – М....
8. ДИЧИНА Екологія – охорона природи ДИЧИНА – 1) здобуті під час полювання птахи і звірі, м’ясо яких вживається в їжу; 2) тільки птахи, що здобуваються під час полювання (напр., борова дичина)....
9. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
10. ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ – заказник, створений з метою охорони певної групи тварин або всієї їх сукупності (місцевої фауни)....
11. ВИД РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом....
12. ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – територія, що використовується для оздоровлення, масового відпочинку людей, туризму та екскурсій. Залежно від призначення виділяють дві групи Т. р.: для короткострокової рекреації (лісопарки, зелені зони, приміські ліси, водні об’єкти тощо) і тривалої рекреації (примор. райони, лік.-сан. території, курорти і курортні райони, туристичні комплекси)....
13. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
14. ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – один з методів екол. аналізу, який полягає в розподілі видів, угруповань, їх описів або списків флори і фауни за рядом градієнтів будь-якого визначального чи корелювального чинника....
15. ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ – зони земної кулі, що займають проміжне положення між зонами пустель, з одного боку, та зонами степовими і саванами – з іншого, і зустрічаються в поясах помірних, тропічних та субтропічних. Рослинний покрив складається з рослинності степів (ковила, пирій та ін.) та пустель (полин, солянка та ін.)....
16. ФРЕАТОФІТ Екологія – охорона природи ФРЕАТОФІТ – рослина, здатна жити за рахунок вологи, грунт, вод, що залягають глибоко. Напр., фінікова пальма, верблюжа колючка....
17. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
18. ПАМПА Екологія – охорона природи ПАМПА, пампаси – степи (прерії) на рівнинах помірної зони Пд. Америки....
19. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
20. ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – зниження середнього віку особин флори і фауни внаслідок посиленої експлуатації лісів, мисливського звіра, рибних зграй тощо. Якщо вік решти особин, що збереглася, залишається нижчим від репродуктивного, – це може спричинити поступове вимирання популяції....
21. ЕНТОМОФАГ Екологія – охорона природи ЕНТОМОФАГ – організм, який живиться комахами (комахоїд), напр., комахоїдні птахи (синиці, солов’ї та ін.)....
22. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
23. НАНОРЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи НАНОРЕЛЬЄФ, карликовий рельєф – найдрібніші, як правило, біогенні форми рельєфу земної поверхні (напр., кротові та байбакові купини, орні борозни, пристовбурні підвищення, канави). Незважаючи на незначні розміри по вертикалі, Н. чинить істотний вплив на початок і швидкість вегетації рослин, просторове поширення грунтової фауни....
24. АПВЕЛІНГ Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу....
25. ЛІД ДОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІД ДОННИЙ – лід, що утворюється на дні водойм внаслідок кристалізації переохолодженої води. Буває причиною зимових паводків....
26. НЕКТАРОФАГИ Екологія – охорона природи НЕКТАРОФАГИ – тварини, особливо комахи (напр., бджоли, метелики) та деякі птахи (колібрі), що живляться нектаром....
27. ТОКСОПЛАЗМОЗ Екологія – охорона природи ТОКСОПЛАЗМОЗ – паразитарне захворювання людини й тварин, збудником якого є токсоплазма. Джерело інфекції – ссавці, птахи, хвора людина....
28. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
29. АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
30. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...