Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ
Розділ 1
ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ
§ 2. Обсяг фразеології
Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні кліше (традиційні формули вітань, побажань, запрошень), дотепні каламбури” (Ф. Медведєв). Фразеологам
Проте навіть таке розуміння обсягу фразеології не вичерпує того, що підводиться під поняття “фразеологія в широкому розумінні”, оскільки, наприклад, за О. Єфімовим, “фразеологія звичайно починається там, де вільне лексичне значення слова заступається фразеологічно-зв’язаним”. Згідно з таким розумінням, обсяг фразеології стає безмежним: фразеологічна зв’язаність властива для більшості лексем – “немає слів абсолютно вільних за сполучуваністю” (О. Ожегов).
Значно чіткіше друге розуміння обсягу фразеології: їй властиві певні структурні особливості; семантика ФО співвідносна з семантикою слова; поряд з окремими словами ФО слугують засобом побудови речень або є елементами речень. Тоді до фразеології у вузькому розумінні увійдуть:
1) метафоризовані сполуки різної структури й походження: Сушити голову, до схід сонця, вітер у голові (кого), До сьомого ноту, крик моди, ні в тин ні в ворота (“Якийсь він такий, прости біг, ні в тин, ні в ворота…”, А. Іщук);
2) метафоризовані професійні словосполучення: на живу нитку (з мовлення кравців), закласти фундамент (з мовлення будівельників), скласти зброю (з мовлення військових), питома вага (з мовлення фізиків);
3) компаративні фразеологізми, які постали на основі порівняльних словосполучень чи речень: як корова язиком злизала, мов на долоні, наче в усі. Вони часто вживаються зі словами фразеологічного оточення, які до складу компаративізмів не входять. Найчастіше це дієслова (боятися як вогню) та прикметники (схожий як дві краплі води, “Фросинка була, Як дві краплини води, схожа на Степку…”, М. Зарудний). Лексикографічно подібні сполуки розробляються за формулою “фразеологічний зворот + зі сл. + слово (слова) фразеологічного оточення”: Як за своїм оком, зі сл. доглядати, дивитися тощо – дуже старанно, дбайливо, постійно і т. ін.; Як (Мов, ніби і т. ін.) Осика на вітрі, зі сл. тремтіти, затремтіти тощо ;
4) допустові фразеологічні одиниці, найчастіше структурно оформлені за участю допустового сполучника хоч та дієслова наказового способу (Хоч водою розливай, хоч око вийми, “Удень ще Сяк-так.., а притюпає ніч – хоч вий по – вовчі, Григорій Тютюнник); проте див. Хоч у пекло, хоч з мосту та в воду, хоч би де;
5) сполучення повнозначного слова зі службовим (зі службовими): З-під поли, на кістках (чиїх), Не за горами;
6) метафоризовані крилаті вислови різного походження: Справно цифра, синій птах, буря в склянці води;
7) метафоризовані дериватами, тобто еліптичні (вилучені) частини ширших усталених висловів: Піймати синицю в руку (з паремії Краще синиця в руках, ніж журавель у небі), Кувати залізо – куй валізо, поки гаряче.
Не всі вчені погоджуються з термінами фразеологія в “широкому” чи “вузькому” розумінні. Деякі дослідники (В. Архангельський, М. Шанський, Р. Еккерт, І. Пете та ін.) вважають, що не можна розглядати фразеологію у вузькому й широкому розумінні. Якщо взяти за основу той безперечний факт, що фразеологія є такою ж лінгвістичною дисципліною, як фонетика, морфологія, синтаксис та ін., ю як же їх можна розглядати у вузькому й широкому розумінні? Ніяк, – різко опонує Б. Татар. “Фразеологію треба розглядати як лінгвістичну дисципліну, що вивчає фразеологічні одиниці”, – робить висновок угорський дослідник. О. Молотков також дотримується думки, що немає обсягу фразеологічних одиниць мови в “широкому” або “вузькому” смислі слова. Правда, подальші слова прояснюють, що він під цим розуміє. До складу фразеологізмів “кількісно включаються в с і одиниці мови, які визначаються якісно як фразеологізми” (розрядка О. Молоткова. – Авт.). І далі: фразеологічні одиниці “за категоріальною сутністю розрізнятися не можуть” . Виходить, що О. Молотков виступає проти термінів, а не проти такого поділу. Навряд чи можна провести чітку межу між фразеологічними і нефразеологічними одиницями. До складу різних видів зв’язаних словосполучень належать фразеологічні словосполучення типу брати до уваги (за В. Виноградовим), у яких лексичне значення одного зі слів реалізується тільки з одним строго окресленим словом або небагатьма словами (горобина ніч, тріскучий мороз), що за ознакою цілісності, звичайно, протиставляються ідіомам. Багато складених термінів, метафорично осмислених, стали класичними ідіомами (Ланцюгова реакція), пор. ще в І. Лепешева: Антонів вогонь, гусячі лапки, ведмеже вушко, божа корівка. Так само численні перифрази, уведені, наприклад, до “Короткого словника перифраз” (1985) М. Коломійця га Є. Регушевського (Гарматне м’ясо, золоте весілля, зелений змій, зелена вулиця ” вільний шлях без перешкод і затримок” тощо), фіксують і академічні фразеологічні словники, тому більш адекватним буде поділ ФО за шкалою “центр/периферія”. Тоді центр становитимуть фразеологічні зрощення й фразеологічні єдності (за термінологією В. Виноградова), або ідіоми. Практично ніхто не заперечує їх належності до фразеологічного складу мови. Сюди увійдуть вислови: Від альфи до омеги, бальзам на рану (кому), Не бачити смаленого вовка, з жиру, брати в шори (кого), Ноги не буде (чиєї, де), і вдень і вночі, врізати дуба, не всі дома (в кого), Паном діло, жива думка, хоч землю їж, не києм, то палицею, одним миром мазані Та ін. Які ж групи словосполучень не належать до фразеологізмів? За Л. Юрчук та укладачами академічного “Словника фразеологізмів української мови”, сюди не належать: 1) сталі словосполучення, у яких немає метафоричного чи метонімічного переосмислення (наживати ворогів); 2) прислів’я (Дарованому коневі зубів не лічать); 3) приказки (Коса – дівоча краса); 4) усталені порівняння (Червоний як рак); 5) крилаті вирази (Усе тече, все змінюється); 6) перифрастичні звороти, які замінюють слова в описовій формі (Виявляти піклування = піклуватися); 7) складені терміни (Електрична дуга); 8) не фразеологізовані тавтологічні словосполучення (Ридма ридати); 9) словосполучення, у яких один із компонентів реалізує свою семантику лише в поєднанні з іншими компонентами (вовчий апетит); 10) складені прийменники й сполучники (У зв’язку з; через те що); 11) деякі дієслівно-іменні словосполучення, близькі до перифразів (Вводити в оману) .
Звичайно, названі групи й приклади подані досить узагальнено. До багатьох з них можна додати обмеження “деякі”. Традиційно, наприклад, відмовляють у фразеологічності приказкам. Але ж вони неоднорідні. Компоненти деяких з них уживаються в прямому значенні (Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову). В інших тільки частина компонентів переосмислена (Не такий страшний чорт, як його малюють). Нарешті, є приказки з алегоричним характером (Куй залізо, поки гаряче). Лише третя група найближче підходить до власне фразеологізмів. Однак усі наведені групи приказок виражають судження, а ФО як вторинні одиниці номінації предметів (ситуацій) – поняття. Вони можуть характеризувати внутрішні й зовнішні риси людини (З гедзиком “неврівноважений”, Чугуївська верства “дуже висока людина”), стан людини (Кров з молоком “здоровий”), дію (Мозком ворушити “добре думати”), обставини дії (Ні так ні сяк “ніяк”). Граматично фразеологічні одиниці і співвідносні з простим реченням (Кіт наплакав), , функціонально заступають іменник, дієслово, прикметник чи прислівник (Дійна корова, вивести на чисту воду, ні риба ні м’ясо, чорним по білому), становлять звороти зі словам и хоч, як (хоч греблю гати, як на голках) (О. Бабкін). Відкриймо будь-який збірник паремій, наприклад “Українські народні прислів’я та приказки”, і серед них знайдемо вирази Бурлацьке сонце, через губу не и ионе, ні пава ні гава, не нашого поля ягода, одчіпного дать, катюзі по заслузі, не ликом зшитий, ні пари з уст та безліч інших. Більшість із них вміщено й у СФУМі чи ФСУМі як ідіоматичні вислови. Нам здається, що, вживаючи термін “приказки” щодо фразеологізмів, плутають джерело (фольклорний жанр) таких одиниць і їх семантичну цілісність (лінгвістична категорія). Тому коректнішим було б уточнення: “деякі з так званих приказок”. Звичайно, тільки прибічники широкого погляду на обсяг фразеології включать до фразеології вираз Коса – дівоча краса. Компаративні вислови типу (червоний) як рак становлять, очевидно, третину реєстру будь-якого фразеологічного словника, а то й цілі словники, як-от: “Словник стійких народних порівнянь” (1993) О. Юрченка та А. Івченка чи “Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій” (2003) Г. Доброльожі, в анотації до цього словника сказано, що він є “найбільшим регіональним фразеологічним словником в Україні”. Незрозуміло також, чому тавтологічні словосполучення типу Ридма ридати Не належать до фразеології, а такі ж або майже аналогічні відтворювані тавтологізми (Кипнем кипіти) подаються, наприклад, в академічному Словнику (2003).
Крилаті вирази, тобто такі влучні, стійкі, поширені й загальновідомі елементи літературної мови, джерело яких можна встановити, теж неоднорідні. Звичайно, цитати на зразок А братія мовчить собі, Витріщивши очі (Т. Шевченко); Батьку!.. Де ти? Чи ти чуєш (мене)? (М. Гоголь); Боюся я данайців, навіть коли вони приносять дари (Вергілій), які мають форми закінченого простого чи складного речення й конструктивно не можуть сполучатися зі словами вільного вжитку, до фразеології залучать тільки прибічники широкого погляду на фразеологічний склад. Алеж, наприклад, у книжці А. Коваль та В. Коптілова “Крилаті вислови в українській літературній мові” (1975) вміщено сотні висловів на зразок Ахіллесова п’ята, бочка Данаїд, содома і гоморра, річ у собі, які розвинули переносне значення, виступають у ролі якогось члена речення (“Медовий місяць Стадницького затягнувся для лісовиків на кілька років”, М. Стельмах), поєднуються зі словами, пор. медовий місяць подружнього життя (Г. Квітка-Основ’яненко), Медовий місяць Українства (Ю. Смоли ч), медовий місяць своїх перемог, медовий місяць свободи (О. Гончар). Вони фіксуються словниками і становлять невід’ємний компонент загальномовної ідіоматики.
Очевидно, серед багатьох названих розрядів можлива вужча градація. І коректнішим був би розподіл, як ми вже казали, саме на центральні складники фразеологічного фонду й різною мірою віддалені від центру відтворювані одиниці – периферійні. Тоді до периферії фразеологічного складу ввійдуть (а деякі й залишаться поза його межами): а) тавтологізми (Криком кричати); б) дієслівно-іменні перифрази (допомагати – надавати допомогу); в) вирази із фразеологічно-зв’язаним значенням слів (горобина ніч, малиновий дзвін, брати до уваги), деякі види крилатих слів, приказок тощо. А за прислів’ями й деякими видами приказок доцільно закріпити традиційний термін “пареміологія”. Проте, як раніше окремі фразеологічні і фразеологізовані групи (паремії) намагалися роз’єднати, так тепер ми стоїмо перед новим “об’єднувальним” етапом. Про це свідчить, зокрема, і пильна увага до пареміології в останні роки, дослідження на матеріалі різних мов і навіть різних мовних сімей – української, російської, білоруської, китайської (Л. Даниленко, Т. Рамза, Є. Селівьорстова, Ван їй Динь та ін.).
Related posts:
- Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...
- ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Українська фразеологія XIX ст. грунтується на міцному фундаменті етнографічних, фольклористичних, етнолінгвістичних, загально-філологічних, лексико – і фразеографічних праць О. Потебні і М. Сумцова, І. Франка та М. Костомарова, М. Номиса і П. Чубинського та багатьох інших. Пізніше, у XX ст., українські мовознавці почали розробляти різні аспекти фразеологічної дисципліни. Семантику фразеологізмів […]...
- Ознаки фразеологізму – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 1. Ознаки фразеологізму У процесі вивчення ФО називалися їх різні ознаки: семантична цілісність (В. Виноградов, І. Торопцев, Г. Удовиченко), відтворюваність (С. Гаврин, О. Федоров, М. Шанський), фразеологічна відтворюваність (Л. Ройзензон), метафоричність (О. Бабкін, О. Кунін, Б. Ларін), стійкість (В. Жуков, П. Лекант, Л. Юрчук), еквівалентність слову (А. Аксамітов, […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...
- ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...
- Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...
- Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 10. Синонімія у фразеології Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це […]...
- ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...
- ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...
- Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...
- НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...
- Особливості засвоєння фразеології 5.3. Особливості засвоєння фразеології Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури […]...
- ФРАЗЕОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 10. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ 110. Прочитайте. У якій із колонок подано словосполучення, які за значенням дорівнюють одному слову? Виберіть із довідки такі значення. ДОВІДКА Почервоніти. Образитися. Вередувати. Покарати. Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову (словосполученню), називаються ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ. Наприклад; Дерти горло – кричати. Тягти кота за […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Лексикологія. Фразеологія § 13. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Про те, як народжуються і живуть фразеологізми 98 Прочитайте виразно вірш. Про який фразеологізм тут ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього виразу є жива народна мова. ЗАРУБАЙ НА НОСІ Гриць катався на льоду, не спитавши мами, Та й потрапив у біду: шурхнув з ковзанами. […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...
- Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, […]...
- Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Мета: навчальна: дати поняття про фразеологізми, збагачувати мову учнів фразеологізмами; розвивальна: розвивати культуру мовлення; виховна: виховувати естетичне ставлення до образного слова, шану до багатства української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, інші науки, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ […]...
- Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...
- Обсяг виробництва Обсяг виробництва – сукупність виготовлених підприємством, фірмою, компанією матеріальних благ і послуг, що вимірюється у натуральних, вартісних та інших показниках. Продукція промислових підприємств – готові вироби, напівфабрикати тощо (див. Готова продукція). На підприємствах з тривалим виробничим циклом до промислової продукції відносять зміну залишків незавершеного будівництва. Натуральні показники характеризують продукцію підприємств у фізичних одиницях кількості, її […]...
- ОБСЯГ ВУЛИКА ОБСЯГ ВУЛИКА – залежить від його типу, а також від розміру й кількості рамок, установлюваних у гніздо бджіл. До зовнішніх розмірів рамки також відносять надрамковий (10 мм) і підрамковий (20 мм) простір, а також бічні проходи (15 мм) для бджіл. О. багатокорпусного вулика складає 0,17 м3, 12-рамкового вулика – 0,07 м3, двокорпусного, 12-рамкового з 2 […]...
- ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ – максимальна кількість об’єктів, що можуть бути сприйняті упродовж короткої експозиції, яка не допускає руху очей або перерахунку предметів....
- ВИБІРКИ ОБСЯГ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВИБІРКИ ОБСЯГ. При визначенні обсягу вибірк. сукупності дослідник звичайно виходить з вимог отримання інформації необхідної точності. Вибірка вважається статист. точною в тому разі, якщо випадкові помилки вибірки малі. Точність результатів, що отримуються, прямо пропорційно залежить від обсягу вибірк. сукупності, що формується: збільшується обсяг вибірки – підвищується точність. Однак точність результатів дослідження, […]...
- Стаціонарний обсяг капіталу Стаціонарний обсяг капіталу (СОК) – обсяг капіталу, за якого інвестиції дорівнюють амортизації. СОК має важливе значення з двох причин: економіка, досягнувши стаціонарного стану, перебуває в ньому, а економіка, яка не перебуває у стаціонарному стані, прямує до нього. СОК означає довготермінову рівновагу економіки. СОК – важливе поняття моделі економічного зростання Солоу (див. Солоу), один з висновків […]...
- Обсяг виторгу від реалізації послуг Обсяг виторгу від реалізації послуг – показник результатів діяльності виробників платних послуг, що визначається як сума обсягів платних послуг офіційно врахованих організацій усіх типів і форм власності; платних послуг малих підприємств промисловості, будівництва та інших галузей, для яких надання послуг не є основною діяльністю, обсягів послуг, які реалізуються сумісними підприємствами, фірмами, компаніями, а також послуг, […]...
- Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Прокаріотичні та еукаріотичні клітини – Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.1.3. Прокаріотичні та еукаріотичні клітини П’ять царств живих організмів утворені двома типами клітин: прокаріотичними, що не мають типових ядер (бактерії і синьозелені водорості), й еукаріотичними, яким властиві ядра (більшість одноклітинних організмів, рослини, гриби і тварини). Прокаріоти. У прокаріотів, до яких […]...
- СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ. ОЗНАКИ СЛОВА Лексикологія української мови як учення про лексичний склад § 32. СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ. ОЗНАКИ СЛОВА 345. І. Проаналізуйте висловлювання учених про слово. Спробуйте дати визначення, що таке слово. ІІ. Складіть схему “Слово як об’єкт вивчення”. 1. У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Видатний швейцарський лінгвіст […]...
- Лічильна одиниця Лічильна одиниця – тисяча. Розрядні числа – Перший клас – клас одиниць – Другий клас – клас тисяч 1 Назви лічильні одиниці від меншої до більшої. 2 Учні лічили одиницями, десятками, сотнями та виконали відповідні записи. Прочитай їх. Зістав числа в кожному стовпчику: що в них спільне? що відмінне? Розрядні числа 1 2 3 4 […]...
- Фразеологізми УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Фразеологізми Фразеологізмом або фразеологічною одиницею Називають єдність двох або кількох слів, організованих як словосполучення або речення, яка має цілісне значення й відтворюється в мові автоматично, за традицією. До фразеологізмів відносять приказки, крилаті вислови, сталі сполучення різного походження. Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед […]...
- Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів Тема 1 ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ Урок 8 Тема. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів Цілі уроку: розширити знання учнів про періодичну систему елементів; закріпити знання учнів про хімічний елемент, хімічну символіку; ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси – атомною одиницею маси (а. о. м.); навчити […]...
- ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТАРНА ОДИНИЦЯ ЕВОЛЮЦІЇ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 46. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТАРНА ОДИНИЦЯ ЕВОЛЮЦІЇ Що таке генетика популяцій? Генетика популяцій – розділ генетики, який вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються. Вона має важливе значення для розвитку еволюційної теорії: завдяки її дослідженням встановлено, що популяція є не […]...
- Лічильна одиниця У навчальному комплекті реалізовано методичний підхід до вивчення нумерації багатоцифрових чисел, згідно якого спочатку вводиться нова лічильна одиниця тисяча, відбувається лічба тисячами, читання та запис відповідних розрядних чисел, а потім формується поняття про два класи та розряди, які входять у ці класи. Учні вчаться визначати розрядний склад числа. Лічба чисел у межах багатоцифрових чисел відбувається […]...
- МЕХАНІЧНА РОБОТА. ОДИНИЦЯ РОБОТИ РОЗДІЛ 4 МЕХАНІЧНА РОБОТА ТА ЕНЕРГІЯ О Ви знаєте, як виміряти силу і шлях, а дізнаєтесь, як визначити роботу О Ви маєте уявлення про потужні двигуни, а будете розуміти, як розрахувати їхню потужність О Ви знаєте, що існують механічна, електрична, атомна енергії, а дізнаєтесь, яку енергію має тіло, що рухається, а яку – тіло, що […]...
- Клітинна теорія та її значення для медицини – Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.1.2. Клітинна теорія та її значення для медицини Німецький зоолог Т. Шванн (1810-1882) у 1839р. опублікував працю “Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі та рості тварин і рослин”. У цій класичній роботі були закладені основи клітинної теорії. Грунтуючись на роботах […]...
- Популяція як структурно-функціональна одиниця виду ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 2.КОНЦЕПЦІЇ ВИДУ І ПОПУЛЯЦІЇ 2.2. Популяція як структурно-функціональна одиниця виду Нерівномірність розподілу особин в межах ареалу пов’язана з відмінністю умов середовища проживання на різних його ділянках. Особини кожного виду, що тривалий час проживають разом на одній території в певній частині ареалу, виробляють спільні пристосування, між ними встановлюються відповідні взаємозв’язки. Таку сукупність […]...