ОДКРОВЕННЯ

Related posts:

1. Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Найвпливовішим мислителем після панування античної історіософії можна вважати середньовічного християнського патріота (Отця церкви) Аврелія Августина. Послідовник вчення Христа, який особисто Пережив чимало життєвих негараздів, проповідник нової релігії, він бачить в історії насамперед теологічну проблему. Для нього головною […]...
2. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
3. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
4. ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все знає і може захистити невинного та звинуватити винного. Найпоширеніші форми “божого суду” – випробовування водою, мечем, вогнем, розпеченим залізом....
5. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
6. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
7. ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво копіювати звуки (тварин, птахів), точно відтворювати голос відомого актора тощо. На цій здатності розвинувся спеціальний імітаційний жанр естрадного мистецтва. На основі імітації розробляють мову ЕОМ, близьку до природної людської мови. […]...
8. ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
9. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
10. ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ Культурологічний словник ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ – добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність людини, совість. Вони помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні, на жаль, загалом падає, Ц. м. нерідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше уваги приділяти саме Ц. […]...
11. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
12. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
13. ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики....
14. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
15. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Культурологічний словник ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (грец. коло загальноосвітніх знань) – науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей із життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві....
16. ПИСЬМО Культурологічний словник ПИСЬМО – знакова система закріплення мови. З допомогою П. зміст мови фіксується і передається у просторі і часі. Виділяються ідеографічне, складове, силабічне й алфавітне П. Різновидом П. є також стенографія. П. виконує ряд соціально значущих функцій: інформативну, регулюючу, комунікативну та ін. На основі алфавітного П. в абсолютної більшості народів Землі склалася писемність, що […]...
17. КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА – перший професійний музичний навчальний заклад у місті. Відкрита Київським магістратом 1768 р. з метою підготовки кадрів для магістратського оркестру. До школи набирали дітей міщан. Крім музики, в школі викладали математику, історію, географію та мови. Існувала до 1852 р....
18. ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ – інтуїтивне проникнення в природу речей, що руйнує традиційний раціоналізм мислення з його бінарними опозиціями; основою практики дзену є коан, побудований на принципі абсурдності запитання і відповіді....
19. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
20. МУДРІСТЬ Культурологічний словник МУДРІСТЬ – інтелектуальна і моральна характеристика особистості; означає високий рівень оволодіння нею соціальним досвідом. Мудра людина здатна оптимальним способом розв’язувати пізнавальні, трудові, навчальні, морально-побутові завдання. Її дії і вчинки глибоко 200 осмислені, поведінка відповідає обставинам, об’єктивним потребам, конкретні ситуації і власним можливостям. М. є величезним здобутком людства. Вона не є природженою, а набувається […]...
21. ЄВА Культурологічний словник ЄВА (староєвр. Хава – та, що дає життя) – згідно з Біблією перша жінка на Землі, праматір людства, створена Богом на шостий день його творіння з ребра Адама і приведена йому як дружина. За непослух Бог вигнав Єву разом з Адамом із раю і засудив їх. Єва за свій гріх мала “в болях… […]...
22. ДУХ СВЯТИЙ Культурологічний словник ДУХ СВЯТИЙ – символ третьої особи Трійці; діючої сили Божественного натхнення (в іудаїзмі); наставника; надихаючої творчої сили; безсмертя; світла; відродження; розуму; любові до Бога; очищення; пророцтва. Дух Святий (Дух Божий), Параклет (“помічник”) в уяві іудаїзму – “діюча сила божественного натхнення”, у християнстві – третя особа Трійці. В архаїчних текстах Старого Заповіту саме під […]...
23. МОВА Культурологічний словник МОВА – основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності й відображень їх у процесі вираження думок. М. існує у формі конкретних актів мовлення, у т. ч. й повторюваних усно або механічним способом і фіксованих за допомогою […]...
24. Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ Культурологічний словник “Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ” – сукупність уявлень про себе, які дають можливість відчувати власну унікальність та автентичність....
25. НАСТРІЙ Культурологічний словник НАСТРІЙ – відносно тривалий психічний стан душевної орієнтованості, в основі якого лежить емоція (позитивна або негативна, однак не нейтральна). Звідси високий динамізм у перебігу та зміні Н. окремих індивідів і соціальних груп. Якщо говорити про тварин, то у них Н. має тільки емоційне і ситуативне визначення. Щодо людини як істоти суспільної, то і […]...
26. БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації (грец. kanon – правило, зразок) текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненими. Складається з 2-х частин – Старого Заповіту, визнаного […]...
27. АНТИПАТІЯ Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери, звички) і принципових розходжень (класових, політичних, світоглядних) або неприйняття морально-психологічних рис тієї чи іншої особи. А. гальмує процес спілкування людей, перешкоджає […]...
28. Я-КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник “Я-КОНЦЕПЦІЯ” – відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на грунті якої він вибудовує взаємодію з іншими людьми....
29. САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної […]...
30. ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...