ОКЕАНІЯ

Розділ 2. Регіони і країни світу.

Тема 5. Країни Африки, Австралія та Океанія

§49. ОКЕАНІЯ

Загальні відомості. Океанія – це сукупність островів південно-західної, центральної і південної частин Тихого океану. За походженням це острови вулканічного, коралового й материкового походження. За соціально – економічними особливостями та їх заселенням острови об’єднані у три великі групи – Меланезію, Мікронезію та Полінезію (мал. 151).

Меланезія у перекладі з грецької мови означає “Чорні острови”. Це дійсно сукупність островів,

розташованих на північний схід від Австралії, де корінні жителі належать до негроїдної раси. Мікронезія названа так за незначну площу островів і кількість населення, що на них проживає. Полінезія з грецької мови перекладається як “багато островів”. Ця частина Океанії охоплює центральні частини Тихого океану.

Нині на політичній карті Океанії існує 13 незалежних держав, переважно республік, і кілька залежних територій, загальною площею

Близько 525 тис. км2, з населенням 6,1 млн осіб.

До самостійних незалежних держав належать Республіка Вануату, Республіка Кірибаті, Республіка Маршаллові Острови,

Федеративні Штати Мікронезії, Республіка Науру, Республіка Палау, Незалежна Держава Самоа, Суверенна Демократична Республіка Фіджі. Є серед держав Океанії й конституційні монархії. Це – Нова Зеландія, Папуа – Нова Гвінея, Соломонові Острови, Королівство Тонга і Ту валу (Еліс). Залежними від розвинутих країн світу територіями поки що залишаються Гуам, Кокосові Острови, Кука, Мідуей, Ніуе, Нова Каледонія, Норфолк, Острів Різдва, Піткерн, Східне Самоа, Північні Маріанські Острови, Токелау, Уолліс і Футуна, Французька Полінезія.

Мал. 151. Регіони Океани

Природні умови й ресурси безпосередньо впливають на характер і структуру господарства країн Океанії. Більшість островів утворилися у результаті потужної вулканічної діяльності, яка триває і нині. До інших

Несприятливих природних умов належать цунамі. Є в Океанії коралові за походженням острови, які суттєво відрізняються від вулканічних своїм низовинним плоским рельєфом.

На більшості островів корисні копалини відсутні. Окремі родовища нафти і газу, нікелю, міді, золота, а також фосфоритів розробляються лише на кількох великих островах – Нова Гвінея, Нова Зеландія, Фіджі, Папуа-Нова Гвінея. Перспективними для освоєння є родовища рудних корисних копалин на океанічному дні.

Океанія розташована в п’яти кліматичних поясах, проте на більшій частині островів панує тропічний клімат із значною кількістю опадів, що формуються під дією пасатної циркуляції. На формування погодних умов регіону часто впливають океанічні течії Ель-Нінья і Лa-Нінья, з якими пов’язують як тривалі посухи, так і тривалі дощі. Населення Океанії звикло до таких умов проживання, хоча часто вони несуть значні матеріальні й людські втрати (мал. 152).

Походження островів і кліматичні умови сприяли формуванню різноманітних грунтів, проте родючими вони є лише на вулканічних островах, де й зосереджене сільське господарство.

Рідкістю для окремих островів Океанії є прісна вода. Переважають або солонуваті підземні води, або термальні озера. Великі річки також рідкість для регіону. Є вони лише на островах Нової Зеландії та Нової Гвінеї.

Рослинний покрив і тваринний світ Океанії багатий. Різноманітні дерева відіграють суттєву роль у житті місцевих жителів, які використовують їх плоди в їжу, деревину на дрова і як будівельний матеріал. Серед тварин надзвичайно цікавими є ссавці, плазуни й птахи. З метою збереження унікальної флори й фауни в Океанії створено кілька великих національних парків.

Народонаселення й культура. Корінними жителями Океанії є полінезійці, мікронезійці, меланезійці й папуаси, які представлені змішаними расовими типами (мал. 153). Вони відрізняються не тільки зовнішніми рисами, а й мовами, кількість яких тут дуже велика. Багато мов перебувають на стадії зникнення, їх заміщають англійська й французька мови.

Кількість населення Океанії нині становить близько 15 млн осіб, а середній показник приросту населення – 1,5 %о. Найбільшим він є на Маршаллових (2,9 %о) і Соломонових (2,7 %о) Островах. Середній показник урбанізації – 67 % . Проте є країни, де цей показник наближається або вже дорівнює 100 %. Це, наприклад, Науру та острів Гуам.

Положення корінного населення в країнах Океанії різне. Є держави, в яких частка корінних жителів висока. Наприклад, у Новій Зеландії аборигени становлять до 15 % населення країни, частка полінезійців на Північних Маріанських островах сягає понад 21 %. Частка європейців є високою на Гавайських островах, у Новій Каледонії та Новій Зеландії. Останнім часом у

Мал. 152. Типові ландшафти островів Океани

Мал. 153. Корінні мешканці Океани

Мал. 154. Переробка кокосів на одному з островів у Французькій Полінезії

Країнах Океанії зростає частка вихідців із країн Азії. Населення Океанії сповідує переважно християнство.

Господарство. Економічно країни Океанії тісно пов’язані зі своїми колишніми чи теперішніми метрополіями. Більшість країн і територій належать до слаборозвинутих країн, мають невисокі макроекономічні показники, індекс людського розвитку і низький рівень життя (табл. 1). Це зумовлено обмеженістю природних ресурсів, віддаленістю від світових ринків збуту продукції, дефіцитом кваліфікованих спеціалістів, фінансовою залежністю від розвинутих держав. Загалом краще розвиваються ті острови, які експортують мінеральну сировину або є відокремленими департаментами метрополій.

Головною галуззю у більшості країн є сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві споживчих культур. Тут вирощують батат, маніок, хлібне дерево, цукрову тростину, банани, кокосову пальму (мал. 154), окремі з яких є експортоорієнтованими. Серед галузей тваринництва представлені свинарство, птахівництво, скотарство, зокрема розведення малої рогатої худоби (мал. 155). Популярною галуззю Океанії останнім часом стає туризм.

Прогноз

Показник ВВП на душу населення в країнах Океанії, за оцінкою МВФ, буде стабільно зростати в найближчі роки (табл. 1).

Таблиця 1.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Океанії, дол.

Назва країни	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Вануату	4301	4357	4451	4600	4900	5223
Кірибаті	6262	6358	6465	6632	6836	7048
Науру	Даних немає
Нова Зеландія	26495	26447	26949	27896	29032	30233
Палау	Даних немає
Папуа-Нова Гвінея	2158	2197	2231	2279	2380	2485
Самоа	6018	6255	6511	6838	7251	7615
Тонга	5552	5666	5784	5966	6182	6409
Фіджі	4116	4152	4247	4426	4639	4863

Однією з найгостріших проблем окремих країн Океанії є нерозвиненість транспортної системи. Мешканці країни користуються як транспортним “7 засобом переважно човнами-каное. Проте є деякі держави, які досить швидко розвивають авіаційний і морський транспорт, створюючи потужні компанії. Поміркуйте, як можна активізувати створення транспортної системи в Океанії. Знайдіть на карті ті міста, які нині є міжнародними транспортними вузлами в регіоні.

Найбільш розвинутою країною Океанії нині є Нова Зеландія. Вона займає частину Полінезії на площі понад 271 тис. км2. Кількість населення понад 4,3 млн осіб. Столиця країни – Веллінгтон.

Нова Зеландія – це парламентська держава, хоча її главою є англійський монарх, якого представляє генерал-губернатор. Високий рівень демократії у Новій Зеландії утвердився дуже давно. Цікавим фактом є те, що саме ця країна ще в 1893 р. першою надала право голосу жінкам. Понад 85 % населення країни належить до європеоїдної раси англійського походження. Тому офіційна англійська мова є тут невипадковою.

Нова Зеландія відрізняється високим рівнем розвитку, про що свідчать усі макроекономічні показники. Основною галуззю господарства країни є обробна промисловість – чорна і кольорова металургія, лісохімічна промисловість, багатопрофільне машинобудування. Одночасно Нова Зеландія спеціалізується й на аграрно-сировинних галузях і є важливим постачальником на світовий ринок продукції тваринництва, лісопаперових виробів, рибопродуктів та алюмінію. Основними її торговельними партнерами є Австралія, США та Японія. Швидкими темпами у Новій Зеландії розвивається міжнародний туризм із щорічним прибутком понад 4-5 млрд дол.

Зовнішньоекономічна діяльність. Країни Океанії здобували свою незалежність ніби двома хвилями: перша група країн стала незалежною у 70-ті, а друга – у 90-ті роки XX ст. Зважаючи на молодість новостворе – них суверенних держав, варто говорити про незначну їхню роль у світовому господарстві й міжнародних відносинах. Окремі з них і досі є формально залежними від своїх колишніх метрополій, які надають систематичну допомогу своїм заморським володінням.

Реалії сьогодення

Зв’язки між Океанією та іншим світом. Прикладом таких зв’язків є Французька Полінезія, до складу якої входить 130 островів. Франція зберігає повний контроль над цією територією і одночасно допомагає в розвитку прибуткових галузей, які сама й інвестує. Такими галузями є туризм, вирощування на світовий ринок прянощів (зокрема, ваніліну). Завдяки такій підтримці й допомозі Французька Полінезія має достатньо високі економічні показники (ВВП надушу населення – понад 10 000 дол.). Окремі країни мають стратегічне значення: у них побудовані військові бази розвинутих держав світу. Випробування тут ядерної зброї завдало великої шкоди довкіллю. Прибуття туристів на острови приносить країнам значні доходи й змінює їхній імідж у світі.

Мал. 155. Новозеландська мериносна вівця

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Океанія – це сукупність островів Тихого океану, які об’єднані у Меланезію, Мікронезію та Полінезію. На політичній карті Океанії існує 13 незалежних держав.

Природні умови Океанії прямо впливають на життя й діяльність населення, на сировинні ресурси багаті лише окремі країни.

Головною галуззю в більшості країн є сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві споживчих культур, на окремих островах швидкими темпами розвиваються туризм та обробні галузі промисловості.

Нова Зеландія є високорозвинутою країною Океанії й світу.

Окремі острови зайняті під військові бази розвинутих країн світу.