Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Октроїрувана конституція
Октроїрувана конституція
Політологічний словник
Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована” народу монархом або надана метрополією своїй колонії.
М. Головатий
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Народна конституція Політологічний словник Народна конституція – конституція, яку було прийнято на всенародному референдумі або представницьким зібранням, установою (парламентом, установчими зборами) тощо. М. Головатий...
- Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також публічна функція, яка Покладається на депутата парламенту чи іншого представницького органу влади виборами і зміст якої (характер мандат) визначається конституцією та іншими конституційно-правовими актами. Д. м. визначає також характер взаємовідносин […]...
- Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
- Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В. к. стала результатом буржуазної революції в листопаді 1918 р., у процесі якої кайзер Вільгельм II зрікся престолу й втік до Голландії. Це була найбільш ліберальна й демократична конституція того часу. […]...
- Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
- Кваліфікована більшість Політологічний словник Кваліфікована більшість – визначена законом більшість голосів членів парламенту чи іншого представницького органу влади, необхідна для прийняття певного рішення. К. б. визначається 2/3 або 3/5 (інколи) голосів від присутніх на засіданні або, частіше, від конституційного складу представницького органу влади. Також термін К. б. використовується як офіційно встановлена при голосуванні перевага голосів, необхідна для […]...
- Конституція П. Орлика – Україна в першій половині XVIII ст Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Україна в першій половині XVIII ст. Конституція П. Орлика Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика, який так […]...
- Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
- Альтернативні вибори Політологічний словник Альтернативні вибори (від лат. alterne – чергую, змінюю) – обрання громадянами свого представника до складу представницького органу або лідера громадської організації, яке передбачає процедуру вибору з двох або більшої кількості конкуруючих претендентів. М. Головатий...
- Імперативний мандат Політологічний словник Імперативний мандат (від лат. imperativus – владний, наказовий) – 1) у юридичних термінах – це договір, згідно з яким одна сторона (уповноважений) зобов’язується виконати одну або кілька дій в інтересах іншої сторони (довірителя), форма взаємовідносин обраних депутатів представницького органу державної влади, керівного виборчого органу політичної партії, обраних посадових осіб і тих, хто брав […]...
- Конституція Конституція (лат. constitutio – устрій) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державній устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, систему і принципи організації і діяльності органів державної влади, виборчу систему тощо. К., як правило, приймає парламент. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або […]...
- Конституція Пилипа Орлика (Бендерська) Політологічний словник Конституція Пилипа Орлика (Бендерська) – пам’ятка української політико-правової думки XVIII ст., документ, що мав регламентувати основні питання державного будівництва у Війську Запорозькому після його унезалежнення внаслідок війни коаліції держав з Росією. Вона була ухвалена емігрантською козацькою радою в м. Бендери (Молдавія) 5 квітня 1710 р. при обранні гетьманом П. Орлика. Повна назва – […]...
- Конституція УНР Конституція УНР – Конституція, ухвалена Малою радою 29 IV.1918, тобто в останній день існування Центральної ради. Проголошувала державний суверенітет, самостійність і незалежність України, неподільність її території, національно-персональну автономію, можливість широкого місцевого самоврядування. Подвійне громадянство не допускалося. Кожен громадянин УНР мав змогу вийти з громадянства за власною заявою до уряду, але позбавити людину цих прав у […]...
- Конституція УРСР 1978 р Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 16. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ В УPCP PCP 5. Конституція УРСР 1978 р. Кампанія з приводу прийняття нової конституції СРСР мала винятково пропагандистський характер. У такий спосіб влада прагнула ознаменувати 60-у річницю жовтневої революції, її обговорення мало на меті подальшу пропагандистську […]...
- Конституція УСРР 1929 p Конституція УСРР 1929 p.- Конституція, затверджена XI Всеукраїнським з’їздом Рад 15 травня 1929 р. Складалася з п’яти розділів: 1) Загальні положення; 2) Про устрій Радянської влади; 3) Про виборчі права; 4) Про бюджет Української СРР; 5) Про герб, прапор і столицю Української соціалістичної радянської республіки Перший розділ (дещо перероблений текст Декларації прав трудящого і експлуатованого […]...
- Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д. може виходити від самого уряду, від парламентських фракцій або груп депутатів парламенту. М. Головатий...
- Конституція УСРР 1919 р Конституція УСРР 1919 р.- затверджена Всеукраїнським з’їздом Рад 10.ІІІ і прийнята в остаточній редакції Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом 14.III. 1919. УСРР було визначено як організацію диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства над їхніми споконвічними експлуататорами – капіталістами і поміщиками. Диктатура мала забезпечити перехід від буржуазного ладу до соціалізму, після чого вона, а […]...
- Конституція УРСР 1937 р Конституція УРСР 1937 р.- Конституція, розроблена відповідно до Конституції СРСР 1936 р. комісією у складі Г. Петровського, С. Косіора, П. Постишева, В. Затонського, П. Любченка, Й. Якіра та ін. і затверджена XIV Надзвичайним Всеукраїнським з’їздом Рад 30.1.1937. У 13 главах і 146 статтях Основного закону закріплювалися суспільний і державний устрій, вищі органи державної влади УРСР […]...
- Конституція України Конституція України – Основний Закон країни, який закріплює основи суспільного ладу, права і обов’язки громадян, державний устрій, систему та основні засади організації і діяльності державних органів та виборчу систему України. Чинна К. У. прийнята на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20.IV.1978. Складалася з 171 статті, об’єднаних у 10 розділів: основи суспільного ладу […]...
- Установчі збори Політологічний словник Установчі збори – тимчасовий (на відміну від парламенту) представницький орган, який має окремо визначене завдання загальнонаціонального значення (прийняття конституції або й зміна форми державного правління) і після його виконання припиняє свою діяльність. Інколи установчі збори перетворюються на парламент або ж відіграють роль парламенту, приймаючи звичайні закони. С. Рябов...
- >Остракізм Політологічний словник Остракізм (грецьк. ostrakismos, від ostrakon – черепок) – у VI – V ст. до н. е. у Древніх Афінах, а також в Аргосі, Сіракузах та інших містах вигнання окремих громадян за рішенням народних зборів (звичайно на 10 років). Кожен громадянин, який мав право голосу, писав на черепку ім’я того, хто небезпечний для народу […]...
- Довибори Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом. Тоді проводяться вибори саме в тих округах, від яких немає депутатів. Такі вибори називаються довиборами, вони можуть відбутися за наявності мажоритарного […]...
- Білль про права Політологічний словник Білль про права (англ. bill – законопроект, закон) – конституційне унормування основних прав і свобод громадян і визначення засобів їх гарантій та захисту з боку держави. Біллям передували Велика хартія вольностей 1215 p., Петиція про право 1628 р. та деякі інші акти. Білль про права від 23 жовтня 1689 р. досі вважається однією […]...
- Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
- Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий...
- Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
- Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...
- Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
- Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
- Асамблея Політологічний словник Асамблея (фр. assemblee – зібрання) – 1) назва ряду керівних органів міжнародних організацій (наприклад, Генеральна А. ООН); 1) у деяких країнах – складова частина найменування парламенту або однієї з його палат (наприклад, Народна А. в Анголі). М. Головатий...
- Парламентська процедура Політологічний словник Парламентська процедура – демократичне забезпечення в представницькому зібранні волевиявлення більшості і захисту прав меншості; заздалегідь установлений порядок колективного обговорення визначених питань на основі рівності, спільно вироблених і обов’язкових для всіх правил. Практичне застосування П. п. у більшості випадків відбувається за такими напрямками: загальна організація роботи; порядок денний; голосування; вибори посадових осіб; утворення комісій; […]...
- Депутатське звернення Політологічний словник Депутатське звернення – пропозиція депутата парламенту, звернена до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, з метою змусити їх здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Д. з. подається у письмовій формі. На відміну від […]...
- Прокопович Феофан Політологічний словник Прокопович Феофан (1681 – 1736) – український мислитель, церковний і громадський діяч, письменник, засновник освіченого абсолютизму в Україні і Росії. Закінчив Києво-Могилянську колегію, навчався у Польщі, Італії. З 1710 р. – ректор Києво-Могилянської академії. З 1716 р. фактично очолив російську православну церкву, став теоретиком і пропагандистом петровських реформ. П. у трактатах “Правда волі […]...
- Вашингтон Джордж Політологічний словник Вашингтон Джордж (1732 – 1799) – відомий американський політичний діяч, перший президент США. Був командувачем поліції колонії Вірджинія, плантатором, активно виступав на захист прав колоній. Очолив війну за незалежність 1775 – 1783 рр., виступав за законодавче скасування рабства. В 1789 р. зі вступом у дію нової конституції США обійняв посаду президента. Після другого […]...
- Обструкція Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін...
- Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
- Юрисдикція Політологічний словник Юрисдикція (лат. jurisdictio – суд, судочинство) – коло повноважень судового або адміністративного органу з правової оцінки конкретних органів, у тому числі щодо розв’язання спорів, неузгоджень і використання передбачених законом санкцій. М. Головатий...
- Криза влади Політологічний словник Криза влади (англ. crisis of power, від грецьк. krisis – рішення, результат, поворотний пункт) – 1) різкий поворот у розвитку влади і її долі, важкий перехідний стан; 2) різке загострення труднощів у діяльності того чи іншого правителя, системи або органів влади, що потребує кадрових змін: на рівні уряду або його частини, на рівні […]...
- Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
- Змішана виборча система Політологічний словник Змішана виборча система – різновид виборчої системи, яка включає елементи мажоритарної та пропорційної виборчої систем. Потреба у 3. в. с. з’являється у країнах, де відбувається пошук і становлення виборчих систем, або там, де необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого на коаліційній основі уряду. Іноді така […]...