ОПАД

Related posts:

1. ТРЯСОВИНА Екологія – охорона природи ТРЯСОВИНА – грузьке болото, багно, в якому під покривом мохів, трави чи торфу є шар води або мулу. Утворюється внаслідок заростання водойми рослинністю з поверхні....
2. ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту....
3. ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
4. ГЕМІКРИПТОФІТИ Екологія – охорона природи ГЕМІКРИПТОФІТИ – життєва форма рослин, у яких (за К. Раункієром) бруньки відновлення за несприятливих умов (посуха), у несприятливий для вегетації період року перебувають на рівні грунту (іноді дещо вище) і захищені лусочками, опалим листям та сніговим покривом....
5. ПІДСТИЛКА Екологія – охорона природи ПІДСТИЛКА – І) влежаний на поверхні грунту шар змертвілих або опалих частин рослин – листя, плодів, квіток, кори та невеликих гілок; 2) пухкий матеріал (солома, торф, тирса тощо), який підстилають домашнім тваринам у приміщеннях – корівниках, конюшнях, свинарниках....
6. МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів на поверхню (утворення кіс і т. п.); 2) будь-яка ділянка дна водойми або водотоку з глибинами, меншими порівняно з сусідніми ділянками....
7. АНЕМОНЕЙСТОН Екологія – охорона природи АНЕМОНЕЙСТОН – орг. та мін. часточки наземного походження, що відкладаються вітром на поверхню водойми....
8. ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ – зниження т-ри на поверхні грунту та рослин до мінусових значень увечері, вночі або вранці при плюсових т-рах повітря (на висоті 2 м)....
9. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
10. ПАГОН Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми....
11. ВИМОКАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМОКАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин, тривалий час затоплених водою, від нестачі кисню. Трапляється переважно напровесні, коли велика кількість води збирається в низинах на поверхні грунту, який ще не встиг відтанути і тому не вбирає цю воду; може трапитись і під час тривалих відлиг узимку....
12. ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо)....
13. ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ – відношення площі поверхні всіх листків до одиниці площі поверхні грунту під рослиною....
14. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
15. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
16. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
17. ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
18. ЗАРОСТАННЯ (ВОДОЙМ) Екологія – охорона природи ЗАРОСТАННЯ (ВОДОЙМ) – поступове заповнення об’єму або тільки поверхні водойми мікроскопічними водоростями та ін. водяними рослинами....
19. МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від пересихання й перегрівання. М. посилює процес нітрифікації....
20. БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
21. СПЛАВИНА Екологія – охорона природи СПЛАВИНА – 1) шар рослинності, яка наростає з боку берега й утворює майже суцільний покрив на поверхні водойми. Її шматки, що відірвались від берега і рухаються під дією вітру, утворюють “плавучі острови”; 2) верхній шар торф’яника, що слабо розклався і “виринув” на поверхню водосховищ у місцях затоплення торф’яних боліт разом із […]...
22. АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
23. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
24. ТРАВОСТІЙ Екологія – охорона природи ТРАВОСТІЙ – надземна частина трав у рослинних угрупованнях....
25. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
26. БІОХОР Екологія – охорона природи БІОХОР – одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє собою групу схожих біотопів. Б. іноді об’єднують у біоцикли: континент, море, внутрішні водойми....
27. ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ – заповненість поверхні грунту рослинністю при проекції зверху....
28. СТІК СВІТОВИЙ Екологія – охорона природи СТІК СВІТОВИЙ – уся маса води разом з мех. та хім. домішками, що стікає з поверхні суходолу у Світовий океан або замкнені континентальні водойми....
29. ЗАСМІЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАСМІЧЕННЯ – забруднення поверхні землі або дна водойми викинутими предметами чи їх частинами (харч, та побутові відходи, крупно-подрібнені пром. відходи тощо)....
30. ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
31. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
32. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
33. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
34. ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що потребує втричі більшого витрачання води порівняно із звичайним поливанням....
35. СИНОЙКІЯ Екологія – охорона природи СИНОЙКІЯ, синейкія – один із видів взаємовідносин організмів в угрупованнях, що об’єднує їх безпосередні взаємозв’язки без передавання речовини й енергії. До внутрішньо-популяційної С. належать зростання коренів, стовбурів і гілок, зміщення особин під впливом фіз. тиску сусідніх, взаємовідносини ліан і рослини-опори, епіфітів та їх носіїв, тварин – поселенців на рослинах і рослин […]...
36. ПОСУХА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ПОСУХА ГРУНТОВА – висушення грунту, що призводить до затримки розвитку рослин або до їхньої загибелі....
37. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
38. ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор. гребінці)....
39. ГАЗОН Екологія – охорона природи ГАЗОН – майданчик у сквері або на майдані з коротко підстриженим трав’яним покривом, що має добрі тепло – та газовбирні властивості....
40. СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....