ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ
ТЕМА 4. ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ
Типи мовлення: опис, розповідь, роздум.
Вправа 593
Кажуть, що людину характеризує зовнішність. Можливо, хтось може не погоджуватися із цим, але спілкування з людиною неохайною, брудною задоволення не приносить. Тому що зовнішній вигляд – віддзеркалення внутрішнього стану. Про це, на жаль, пам’ятають не завжди.
Звичайно, не всі мають можливість одягатися стильно. “Красиво й модно” – це
Вправа 594
Обличчя – кругле, смугляве, бліде, червонощоке, рум’яне, худорляве, сумне, стомлене, радісне, продовгувате.
Очі – блакитні, темні, глибокі, зелені, радісні, сумні, примружені, здивовані, добрі, виразні, ясні, розумні.
Волосся – довге,
Ніс – кирпатий, з горбинкою, гострий, усіяний ластовинням, маленький, тонкий, товстий.
Постава – людина висока, струнка, згорблена, низькоросла, кремезна, тендітна, худорлява, неповоротка.
Вправа 595
I. Стиль: художній.
Тип мовлення: розповідь з елементами опису зовнішності людини.
II. Опис зовнішності хлопця знаходиться у третьому абзаці.
Середній на зріст, міцно збудований, чорнявий, із синіми рішучими очима. Розумне обличчя, обличчя хороброї та завзятої людини.
III. Автор удається до опису зовнішності з метою детальнішого знайомства читачів з Діком Сендом. Жуль Берн зосереджує увагу читачів на обличчі. Читаючи опис зовнішності, ми розуміємо, що хлопчик не боїться труднощів. Його рішучі очі говорять про його сміливість. Це дає змогу характеризувати Діка як хоробру, енергійну та завзяту людину, а це означає, що автор ставиться до свого героя з повагою.
IV. План:
1. Вихованець дитячого будинку.
2. Дік Сенд – хоробра й завзята людина.
3. Обіцянка “стати людиною”.
4. Навчання Діка в школі.
5. Вдячність юного матроса.
ПЕРЕКАЗ
Команда шхуни “Пілігрим” складалася з п’яти матросів і новачка. Новачок, хлопець п’ятнадцяти років, який виховувався в дитячому будинку, був сином невідомих батька й матері. Звали його Дік Сенд.
Так назвали маленького сироту на честь перехожого, який підібрав його через кілька днів після народження.
Дік Сенд був середнього зросту, міцно збудований, чорнявий, із синіми рішучими очима. Робота моряка підготувала його до життєвої боротьби. Обличчя юнака дихало енергією. Це було обличчя не тільки хороброї, а й завзятої людини. У п’ятнадцять років він уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Жвавий і водночас серйозний вигляд хлопця, привертав до себе увагу. Дік на відміну від своїх ровесників був скупий на слова та жести. Дуже рано він усвідомив своє становище й дав собі обіцянку “стати людиною”.
Змалку хлопця вабило море, і у вісім років його взяли юнгою на корабель, який плавав у південних морях. Дік навчався моряцького ремесла. Офіцери зацікавилися його допитливістю, здібністю до науки і залюбки ділилися з хлопцем своїми знаннями та досвідом, а згодом віддали до школи. Тут він особливо захоплювався географією та історією подорожей, і йому кортіло швидше вирости, щоб вивчати вищу математику й судноплавство…
І от нарешті новачком-матросом він ступив на борт “Пілігрима”. Серце юного сироти повнилося вдячністю, і він, не вагаючись, пішов би у вогонь і воду за тих, що дали йому освіту та наставили його па добро.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...