ОПИТУВАННЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ОПИТУВАННЯ – термін, що позначає процес отримання відомостей про досліджуваний об’єкт шляхом ведення діалогу (комунікації) між дослідником (чи його представником – людиною, спеціальним техн. пристроєм) та респондентом за допомогою формалізованих запитань та відповідей на них. Таким чином, через О. можна отримати певну суму одноманітних емпіричних даних та вести діалог без суттєвих обмежень предметної сфери дослідження на підставі того, що свідомість респондента відображає різноманітні
Своїм корінням О. сягає глибини цивілізації, коли практ. потреби управління життям суспільства кожної епохи вимагали вести облік населення, земель, будівель, тварин тощо, який можна було здійснити лише через опитування. Промислова революція значно інтенсифікувала перебіг сусп. життя, підштовхнувши розвиток засобів обліку та аналізу соціально-екон. процесів, що забезпечують емпіричний базис таких наук, дисциплін, як статистика, соціальна гігієна, політ, арифметика. В межах, напр., останньої
У соціол. дослідженнях використовуються різні види О. Основою їх класифікації вважаються характер взаємодії (особистий або знеособлений, очний або заочний, індивідуальний або груповий) між дослідником чи його представником та респондентом, ступінь стандартизації, формалізованості процедури О.. У заг. рисах О. поділяють на інтерв’ю та анкетування. За першого варіанту інтерв’юер фіксує відповіді на запитання сам, за другого – респондент. Крім того, для класифікації різновидів О. має значення ще й той фізіологічний канал комунікації, який використовується (зір, слух і т. ін.), та форма поведінки респондента, в результаті якої фіксується його відповідь чи реакція на запитання (мовлення, навички письма, рухова діяльність – підняття рук при голосуванні, опускання в скриньку предметів, які символ, певну т. з., маніпуляції з техн. пристроями, що фіксують та передають сигнал про думку респондента). Що ж до техн. пристроїв, то можна назвати такі варіанти: система “Рада” для голосування у залі засідань Верховної Ради України, аудіометри, що визначають кількісні характеристики думки аудиторії теле – або радіопередач. Розвиток обчислювальної техніки уможливлює розробку стаціонарних станцій телефонного опитування або автономних дисплейних станцій, що розміщуються, напр., в автобусі, який може, переїжджаючи з місця на місце, створювати населенню умови для досить швидкого висловлювання своїх думок, ставлень, оцінок, а дослідникам дає змогу одразу ж провести аналіз даних.
Кожний вид О. різниться з-поміж інших своїми організаційно-екон. і пізнавальними характеристиками. Проте ефективність будь-якого з них визначається насамперед тим, наскільки адекватно він відображає дійсність. Відомо, що на зміст відповідей впливають умови опитування, особливості соціол. інструментарію та сам суб’єкт пізнавального процесу. Цей феномен впливу на об’єкт дослідження має назву артефакт. Вельми важливу роль має заг. контекст сусп. життя, в межах якого наука, зокрема соціологія, функціонує і взаємодіє з іншими ін-тами, підсистемами суспільства. У цьому зв’язку якість даних опитування залежить від досягнення суспільством певного ступеня демократизації, коли кожен громадянин визнає свою роль як респондента у формуванні громадської думки та ефективного соціального контролю за нею. Інші засоби нейтралізації суб’єктивізму респондентів, який завжди тією чи іншою мірою наявний у процесі опитування, веде до стохастичних та сист. помилок. Порівняння даних опитування з матеріалами, які визнані як еталонні хоча б за деякими суттєвими ознаками об’єкта, уможливлює проведення корекції даних з метою підвищення обгрунтованості теорет. висновків і практ. рекомендацій соціологів.
Як об’єкт, для вивчення якого застосовується опитування, традиційно виступає соціальна спільність, група, колектив, опис яких доцільно робити одночасно з визначенням як загальних умов їх існування, так і конкретної ситуації їх дослідження. Предметом опитування є події, факти життя людей та навколишнього середовища, які респондентами суб’єктивно оцінюються через їхні думки, мотиви, почуття, ціннісні орієнтації й тому подібні феномени.
Існують часові ознаки організації опитування (частота, тривалість), відповідно до яких проводять короткотривалі зондажні (бліц – опитування, голосування), довготривалі багаторазові (панельні) з вивченням одного об’єкта чи повторні опитування з приводу вивчення тотожного предмета.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...