ОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА

Related posts:

1. МЕЗОТЕРМ Екологія – охорона природи МЕЗОТЕРМ – організм, що потребує помірних т-р навколишнього середовища. Більшість видів флори і фауни помірних широт – М....
2. ОРДИНАЦІЯ Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ – закономірність просторового чергування рослинності в континуумі....
3. ФЛОРОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФЛОРОГЕНЕЗ – істор. розвиток флори як результат процесів видоутворення та формування рослинних угруповань....
4. ВИД РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом....
5. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
6. ЕКСПАНСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПАНСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма екополітики, що полягає у свідомому переміщенні екол. шкідливих виробництв з території розвиненої країни в ін., як правило, менш розвинену....
7. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
8. РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
9. ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ОМОЛОДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – зниження середнього віку особин флори і фауни внаслідок посиленої експлуатації лісів, мисливського звіра, рибних зграй тощо. Якщо вік решти особин, що збереглася, залишається нижчим від репродуктивного, – це може спричинити поступове вимирання популяції....
10. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА – визначення стану середовища життя або ступеня впливу на нього будь-яких чинників....
11. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
12. ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ – число, яке застосовують для порівняння подібності або відмінності послідовних проб, узятих вздовж певних градієнтів зовн. середовища....
13. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
14. АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань....
15. БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА – сукупність дій та комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екол. баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, соц.-екон., політично без значних збитків....
16. ПАЛЕОЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ПАЛЕОЕНДЕМІК(И), релікт еволюційний – 1) древні форми організмів, початково широкий ареал яких поступово скоротився під впливом зміни кліматичних умов в гіршу сторону або конкуренції з більш пристосованими видами; 2) види ендемічні рослин та тварин, притаманні тільки даній місцевості і не обов’язково пов’язані родинними стосунками з іншими представниками навколишньої флори і фауни....
17. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
18. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
19. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
20. АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА – межі пристосованості виду або угруповання до умов середовища....
21. ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство та збирання – випасання худоби – землеробство – закритий грунт; будь-який винахід, поки що не використовуваний, прогресивна ідея) і реалізуються в […]...
22. КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. К. е. – складова частина світової […]...
23. СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ – різні способи зв’язків та певна закономірність у розподілі ресурсів і чисельності складових угруповань видів у просторі й часі. В С. у. трапляються різноманітні способи зв’язків та взаємодії, які ведуть до встановлення певних закономірностей. Міжвидові взаємодії (конкуренція, хижацтво) звужують нішу кожного виду порівняно з розмірами, які допускає його […]...
24. ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності....
25. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
26. ПЛАСТИЧНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПЛАСТИЧНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – те саме, що й Валентність екологічна....
27. ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ – те саме, що й Валентність екологічна....
28. ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – особини одного виду, що мешкають у межах одного біогеоценозу....
29. РАСА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РАСА ЕКОЛОГІЧНА – група особин одного виду, що відрізняється своїми життєвими ритмами від ін. групи, яка існує в цій самій екол. ніші....
30. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...