Основні поняття про формування лісових насаджень
Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ
1.1 Основні поняття про формування лісових насаджень
Молоде покоління лісу в своєму розвитку проходить ряд стадій, які потребують від лісовода значних зусиль та уваги. Це – фази індивідуального росту, хащі та жердняка, які формуються під впливом дії закону смертності, тобто за законом виживання більш пристосованих до конкретних екологічних умов деревних рослин і відмирання менш пристосованих. У кінцевому результаті формується
Такі недоліки у якійсь мірі усуваються при штучному лісопоновленні, але не повністю. Адже, посадивши ліс на вирубці, лісовод не матиме повної гарантії того, що дорослий лісостан матиме бажаний породний склад, можливу для даних лісорослинних умов продуктивність та високу якість стовбурної деревини. Потрібно мати на увазі, що процес формування лісостанів штучного походження дещо відрізняється від насаджень природного походження.
Ставлячи за мету отримання якомога більшої кількості високоякісної деревини (певних сортиментів), люди вже кілька століть тому назад почали втручатися в життя лісу, починаючи з ранніх стадій його формування. І, якщо спочатку у цій справі переважали господарські дії, які носили суто практичний підхід, проводилися інтуїтивно, то згодом, коли у багатьох країнах деревина набула характеру цінного товару, життя лісу зацікавило різних представників науки (фізіологів, грунтознавців), почала формуватися лісова наука, мета якої полягала як у вивченні складної природи лісу, так і наслідків господарської діяльності людини у лісі.
Рубки догляду за лісом є основним лісівничим заходом, спрямованим на вирощування високопродуктивних і якісних лісових насаджень, лісів майбутнього. Цілеспрямоване вирощування лісових насаджень передбачає періодичне вирубування частини дерев, які втратили якість та стійкість, заважають росту кращих екземплярів тощо. Все це підвищує якість деревостану, а залишені на корені кращі за ростом дерева у майбутньому підвищують його продуктивність. У різних лісорослинних умовах рубками догляду формуються різні за характером лісостани: чисті, мішані, складні за формою. Техніка проведення рубок догляду відпрацьована на практиці залежно від наявних машин і механізмів. Досить часто застосування машин і механізмів іде всупереч законам розвитку лісових насаджень, що шкодить лісові. Тому при проведенні рубок догляду завжди потрібно на перше місце ставити не питання зручності виконання тих чи інших робочих операцій, а питання, пов’язане зі зміною лісового середовища цими рубками. Потрібно завжди пам’ятати, що рубки догляду за лісом носять виховний характер, що, вирубуючи частину дерев у лісі, ми не лише упереджуємо хід природного зрідження деревостану, а змінюємо освітленість, потік теплової енергії, режим зволоження грунту і т. п. Це, у свою чергу, викликає зміну найважливіших фізіологічних процесів у деревних рослинах, що впливає на їх ріст та розвиток. Розуміння саме цієї сторони впливу рубок догляду на насадження дозволяє лісоводу грамотно підходити до розв’язання задач Лісовирощування.
Дослідженнями багатьох вчених у нашій країні і за рубежем виявлені закономірності впливу рубок догляду на активізацію життєво важливих процесів у деревних рослинах, що в кінцевому результаті і забезпечує їх успішний ріст та підвищує продуктивність деревостанів. Оскільки основною проблемою лісівницької науки було пізнання процесів росту та розвитку, спрямованого управління даними процесами, то значна частка досліджень виконувалася вченими – фізіологами (Івановим, Гунаром, Разумовим, Уткіним та ін.). Лісоводи давно помітили, що за ростом і структурою дерева у лісі різні. Було запропоновано ряд класифікацій за ростом та розвитком дерев (Крафтом, Даниловим, Нєстєровим, Воропановим, Жилкіним, Дерябіним та ін.). Пізніше було встановлено, що форма дерева та її мінливість є результатом ряду взаємопов’язаних фізіологічних процесів. Останні залежать від життєвих умов деревних рослин – температури середовища, освітленості, мінерального живлення, вологості тощо, причому ці умови забезпечують оптимальний ріст і розвиток рослин тільки в тому випадку, якщо вони певним чином поєднуються.
Якщо господарські заходи не узгоджуються з напрямком природних процесів у лісі, то вони не приводять до бажаних результатів через дію механізму саморегуляції лісових екосистем. Особливо це відчутно проявляється у мішаних хвойно-листяних насадженнях та дібровах. Тому взаємодію між окремими деревними породами потрібно розглядати залежно від лісорослинної зони, типу лісорослинних умов, віку лісового насадження та частки окремих порід у ньому. При цьому потрібні дослідження не тільки в надземній частині лісових насаджень, а й у підземній, бо окремі деревні породи чинять неоднаковий вплив на грунт у його коренезаселеній товщі, потребують для нормального росту та розвитку певних показників фізико – хімічних властивостей грунту тощо.