ОСНОВНІ ПРАВИЛА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ
ДОДАТКИ
Додаток 2 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ
Основні правила виконання рисунків у біології
Результати вивчення біологічних об’єктів неозброєним оком, за допомогою лупи чи мікроскопа можна оформити у вигляді рисунка. Основними правилами роботи з рисунками є:
1. Малюнок має бути акуратним і виразним, його деталі зображаються точно й чітко. Рисувати потрібно лише те, що ви дійсно бачите, а не те, що вам здається, що ви бачите. Копіювати рисунок з книги, а тим більше перебивати його не можна.
2. Засобами
2. Виконують рисунок простим, гарно загостреним олівцем середньої м’якості (позначені ТМ або НВ).
3. Малюнок має бути великим за розміром: чим більше елементів містить біологічний об’єкт, що розглядається, тим більшим має бути рисунок. Пропорції загального розміру рисунка і його деталей слід обов’язково зберегти.
4. На рисунку роблять позначення за допомогою прямих тонких ліній або стрілок, які не повинні перехрещуватися.
5. Кожний рисунок повинен маги назву, вказівки про збільшення та пояснювальну характеристику позначених елементів.
Основні правила роботи з ручною лупою
Найпростішим збільшувальним приладом є лупа, яка складається зі збільшувального скла та оправи з ручкою. Вона збільшує предмети в декілька разів.
1. Ручну лупу потрібно тримати близько до ока.
2. Біологічний об’єкт наближайте до луни (чи лупу до об’єкта) до тих пір, поки не отримаєте чіткого зображення.
3. Для визначення збільшення на лупі вказують її кратність.
Основні правила роботи з мікроскопом
Мікроскопи це збільшувальні прилади для вивчення дрібних предметів, які невидимі неозброєним оком. Світлові мікроскопи за допомогою світлових променів можуть збільшувати в 3 000 разів, а електронні, у яких збільшене зображення одержують за допомогою пучка електронів, – у сотні тисяч і мільйони разів.
У роботі зі світловими мікроскопами слід дотримуватися певних правил:
1. Роботу з мікроскопом починайте, здійснюйте й завершуйте лише з дозволу вчителя.
2. Перед початком роботи з мікроскопом звільніть стіл від усього зайвого, а всі потрібні для заняття предмети розмістіть праворуч від мікроскопа.
3. Поставте мікроскоп у робоче положення. Для цього:
А) поверніть мікроскоп тубусотримачем до себе й розташуйте його проти лівого плеча;
Б) установіть у робоче положення об’єктив за допомогою великого гвинта розташуйте об’єктив над столом і звертаєте увагу на його збільшення (за наявності декількох об’єктивів поставити в робоче положення об’єктив малого збільшення);
В) установіть у робоче положення дзеркало; дивлячись лівим оком в окуляр, поверніть дзеркало так, щоб поле зору було яскраво й рівномірно освітлене; праве око не закривайте, щоб усе навантаження не припадало на ліве око, що може спричинити перевтому м’язів ока;
Г) перевірте наявність окуляра й зверніть увагу на його збільшення (наприклад, 7Ч); спеціальною серветкою протріть об’єктив, дзеркало та окуляр.
4. Роботу з мікропрепаратом слід організовувати в такому порядку:
А) розмістіть препарат на предметному столику так, щоб предмет дослідження був під об’єктивом; закріпіть предметне скло однією клемою;
Б) для більш чіткого зображення об’єкта використайте діафрагму, що регулює освітлення;
В) дивлячись збоку та повертаючи гвинт від себе, обережно розташуйте об’єктив на відстані 3-4 мм від накривного скельця;
В) дивлячись лівим оком в окуляр, плавно поверніть гвинт на себе до появи чіткого зображення;
Г) перемістіть препарат у центр зору для вивчення необхідного місця об’єкта й перевірте його закріплення клемами;
Д) закінчивши роботу, зніміть препарат.
5. Кратність збільшення об’єкта визначають, перемножуючи збільшення окуляра на збільшення об’єктива (наприклад, якщо на окулярі позначка 7х, а на об’єктиві 20х, то кратність збільшення буде 7 х 20 – 140).
6. Після закінчення роботи мікроскоп закривають від пилу й ставлять на постійне місце.
7. Перед перенесенням мікроскопа переконайтеся в тому, що всі його деталі добре закріплені.
Основні правила визначення назви тварини
Визначення назви тварини здійснюється за допомогою атласів, визначників, діагностичних таблиць, найпростішими з яких в дихотомічні таблиці. Ці таблиці складаються з пронумерованих парних тверджень (тези і антитези), які утворюють ступінь. Визначення тварин, як правило, у таких таблицях здійснюється за ознаками, які легко розрізняються.
1. Ознаки, які в таблицях (картках) позначаються порядковими номерами (1, 2, 3,…), називаються тезами.
2. Ознаки, які перераховані за знаком 0, називаються антитезами.
3. Цифри з лівого боку позначають номер ступеня, цифри з правого боку показують, на який ступінь переходити, якщо названі ознаки відповідають ознакам певної тварини.
4. Показник, що йде за цифрою, разом з тим, що йде за знаком 0, прийнято називати ступенем.
5. Порядок визначення тварини включає наступні дії:
А) прочитайте тезу й антитезу 1-го ступеня й вирішіть, що більше відповідає ознакам тварини, яку визначаєте;
Б) наприкінці обраної тези чи антитези стоїть цифра нового ступеня, на який і потрібно перейти;
В) на новому ступені продовжуйте таке ж порівняння тези й антитези з ознаками тварини, яку визначаєте;
Г) на якомусь ступені обрана вами теза чи антитеза вкаже на назву тварини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...