Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини
ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник
РОЗДІЛ 2
СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
2.2. Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини
Зменшення кількості населення внаслідок спаду народжуваності посилюється еволюційними процесами смертності. У 1990-1995 рр. кількість померлих постійно зростала, одночасно збільшувалися й розміри загальних коефіцієнтів смертності. Проте у 1996 р. кількість померлих порівняно з 1995 р. скоротилася на 2,0 %, а загальний коефіцієнт смертності – на 1,3 %. Така тенденція до зниження рівня смертності
Слід зазначити, що темпи зростання смертності в Україні 1985- 2002 рр. були нижчими за темпи падіння народжуваності -1,3 проти 1,9 раза, тобто смертність зростала повільніше, ніж падала народжуваність.
Основними причинами смертності населення України залишаються захворювання системи кровообігу (61,5%), новоутворення (12,8 %), нещасні випадки, отруєння та травми (10,0 %), хвороби органів дихання (4,2 %) та органів травлення (3,1 %). Смертність жителів України від новоутворень залишається на попередньому рівні, хоча
Спостерігається високий рівень передчасної смертності серед населення працездатного віку, особливо чоловіків. Це є наслідком не стільки біологічних факторів, скільки результатом нездорового способу життя, нераціонального харчування, несприятливих умов праці, зловживання алкоголем та курінням, стресів, викликаних соціальними причинами (неможливістю мати постійну роботу та забезпечити належне життя сім’ї).
За оцінкою фахівців Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів за період 1995-2000 рр., демографічні втрати України внаслідок передчасної смертності становили понад 2,7 млн осіб (із них 63 % – чоловіки).
Останніми роками зниження обсягів надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря, зумовлене кризою в промисловості, зупинкою багатьох підприємств і транспорту, позитивно позначилось на показниках захворюваності населення, пов’язаної із забрудненням повітря, зокрема хвороб органів дихання, серед них і раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, виникнення майже 85 % пухлин у людини пов’язане з дією канцерогенних чинників довкілля. На Україні серед окремих форм злоякісних новоутворень кількість випадків захворювань на рак щитовидної залози найвища. Не викликає сумніву радіаційна природа катастрофічного зростання захворюваності на цю патологію, спричинена аварією на Чорнобильській АЕС. В Україні рівень захворюваності на рак щитовидної залози виріс удвічі порівняно із очікуваним.
Натепер намітилися позитивні тенденції до зниження захворюваності на злоякісні пухлини. За 10-річний період зменшилася захворюваність на рак ротової порожнини, губ, шлунка, трахеї, бронхів, легень, гортані, яєчників. Однак, незважаючи на зниження, показники захворюваності на рак органів дихання залишаються в Україні високими.
Імуноушкоджуюча дія чинників довкілля проявляється у підвищенні алергічної захворюваності, виникненні хронічної бронхолегеневої патології. З 1995 до 2001 р. захворюваність дітей в Україні на бронхіальну астму збільшилася в 1,7 рази, алергічний риніт – у 2,5 рази. Більшість гострих хвороб органів дихання мали тенденцію до хронізації та ускладнень. В осіб працездатного віку за останні п’ять років рівень захворюваності на хронічний бронхіт теж підвищився.
Важливою проблемою для України є патологія щитовидної залози. Сьогодні дуже актуальне питання йодної недостатності. В Україні значні території належать до ендемічних зон за вмістом йоду. Зміни мікроелементного складу грунтів призводять до дефіциту певних життєво необхідних елементів, у т. ч. і йоду, в продуктах харчування. Найвищі рівні захворюваності виявлені в областях Західного регіону та на півночі України.
Істотним чинником виникнення і поширення вродженої патології є мутагенне і тератогенне навантаження.
Однією з особливостей ситуації зі смертністю в Україні стало стрімке зростання смертності від нових інфекційних хвороб, наприклад, СНІД, атипова пневмонія, хіміорезистентний туберкульоз.
Динаміка смертності дітей в Україні за останні десять років у віці 1-4 роки відчутно змінюється за типом поселення: діти, що проживають у селах, нині помирають у два рази частіше, ніж їх ровесники – жителі міст. Вона значною мірою спричинена рівнем і доступністю медичної допомоги та санітарною культурою батьків. Що стосується причин смерті, то це є пневмонії, грип, природжені аномалії та нещасні випадки. Провідними причинами смерті дітей у віці 5-9 років є зовнішні причини смерті, новоутворення, хвороби нервової системи, інфекційні та паразитарні захворювання.
Провідними причинами смерті у віковій групі 10-14 років є нещасні випадки, травми та отруєння (в тому числі самогубства), новоутворення, хвороби нервової системи.
Одним із найважливіших критеріїв стану загального та репродуктивного здоров’я жінок, якості та організації роботи пологопомічних закладів є материнська смертність. Материнська смертність може бути пов’язана з акушерськими причинами безпосередньо чи опосередковано. Останній вид смертності матерів найчастіше зумовлений наявністю у вагітних соматичних захворювань.
За відносним показником смертності (кількості померлих на 1000 осіб) Україна ділить 143-147 місця. Теперішня величина цього показника (15) в 1,7 разів вища від середньої позначки.
Високий рівень смертності українців має свої причини. Це і низький рівень медичного обслуговування, і погана екологія та криміногенна ситуація. Порівнюючи Україну з 29 країнами світу, можна констатувати, що наша держава має найгірші показники за причинами смертності. Так, від інфекційних і паразитарних хвороб в Україні вмирає більше людей, аніж, наприклад, в Азербайджані та Грузії. У списку смертей від раку нас випереджають хіба що Бельгія, Італія та Угорщина. А в рейтингу смертей від вбивств, нещасних випадків і самогубств Україна посідає четверте місце у світі.
Показник тривалості життя характеризує передусім соціально-економічні негаразди. Так, тривалість життя в Україні становить у середньому 68,2 року.