ОСОБИСТІСТЬ АВТОРИТАРНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ОСОБИСТІСТЬ АВТОРИТАРНА – тип особистості, який поєднує в собі такі соціальні та психол, якості, як догматизм мислення, схильність керуватися застарілими стереотипами, некрит. готовність коритися будь-якому авторитетові, не толерантне ставлення до іноземців та нац. меншин, нетрадиційної сусп. поведінки, прагнення нав’язувати іншим свої стереотипи, правила, нарешті, здатність відповідним чином діяти.
До активного наук, обігу це поняття увійшло після публікації в 1950 р. у США праці Т.
Витоки формування такого психол. типу автори вбачали в особливостях первинної соціалізації в сім’ї, у взаєминах між батьками та дітьми. Схильність до
Протилежний тип – не авторитарна особистість – має в генезі ніжні, люблячі й рівноправні стосунки батьків та дітей. Властиві особистості цього типу більша гнучкість мислення, щирість та толерантність знаходять вияв не лише у приватному житті, а й у ставленні до реліг. та соціальних питань. Звісно, у реальному житті психол. риси, притаманні авторитарному та не авторитарному психол. типам, існують у кожній людині в певному співвідношенні. Соціальні психологи, починаючи з Т. Адорно та його співроб., запропонували ряд методик для кількісного вимірювання психол. авторитарності.
Від часу публікації праці “Авторитарна особистість”, яка увійшла до клас, спадщини соціальної науки, поняття O. a. і особливо викладена у праці концепція її формування стали предметом інтенсивних наук, дискусій. У наступні сорок років цій проблемі було присвячено понад дві тисячі наук, праць. Критиці піддано насамперед твердження щодо прямої залежності між типом ранньої соціалізації та формуванням авторитарних установок, між психол. та політ, авторитаризмом. Подальші дослідження, зокрема, засвідчили, що зв’язок особистісного психол. авторитаризму та політ, установок не є прямим і однозначним.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...