Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
2.1.3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
У процесі еволюції у значної частини живих організмів сформувалися функціональні системи, достатньо жорстко пристосовані до складу газової суміші атмосфери при звичних перепадах тиску.
При тиску 750 мм рт. ст. до складу атмосфери входять: азот – 78%, кисень – 21%, інертні гази –
Функція дихання організму полягає у здійсненні зовнішнього дихання легень, газообміну між організмом та зовнішнім середовищем, у споживанні кисню та викиданні вуглекислого газу. Дихальні рухи у спокійному стані відбуваються з частотою 12-18 разів на хвилину при обсязі повітря кожного вдиху та видиху близько 500 мл.
Тривалість вдиху (дихальний цикл) у дорослої людини – 0,9 – 4,7 сек., видиху – 1,2 – 6 сек., дихальна пауза різна за тривалістю, може бути навіть відсутньою. У чоловіків здебільшого черевний (діафрагмий), у жінок – грудний (реберний) тип дихання.
Екстремальні умови
Зменшення вмісту кисню у суміші, що вдихається, до 19% (норма – 21 %) при нормальному атмосферному тиску і без збільшення кількості вуглекислого газу майже не впливає на функцію дихання та працездатність людини. Зменшення вмісту кисню до 17% призводить до посилення дихання, зниження гостроти зору, порушення координації рухів, котрі потребують точності, появи помилок в оцінюванні ситуації, прийнятті рішень. При подальшому зниженні вмісту кисню знижується функція самоконтролю (як при алкогольному сп’янінні), виникають почуття слабкості, запаморочення, можуть виникати психічні порушення, несподівано для людини може настати втрата свідомості.
Зменшення вмісту кисню у дихальній суміші нижче за 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності системи дихання.
Але й 100% вміст кисню при нормальному атмосферному тиску також є екстремальним чинником. Дихання чистим киснем у таких умовах безперервно протягом 2-3 діб призводить до ушкодження тканин легенів та до можливого розвитку гіпоксії через порушення функцій легеневих тканин.
Екстремальні умови можуть виникати через збільшення вмісту вуглекислого газу в суміші, що вдихається. При нормальному атмосферному тиску збільшення вмісту вуглекислого газу до 1 – 3% має незначний вплив на самопочуття, але призводить до частішого дихання та зниження працездатності при збільшеному навантаженні.
При 5% вмісті вуглекислого газу у суміші, що вдихається, самопочуття різко погіршується, дихання стає важким та частим, різко знижується працездатність, можлива втрата свідомості. Тривале дихання такою газовою сумішшю небезпечне для життя. При вмісті вуглекислого газу до 10% розвивається важке отруєння, і навіть короткочасне дихання такою сумішшю небезпечне для життя.
У герметичних приміщеннях з поганою вентиляцією можливе підвищення атмосферного тиску, за якою навіть нормальний відсотковий вміст газів у повітрі стає небезпечним. Небезпечні зміни вмісту дихальної суміші при збільшеному атмосферного тиску призводять до значно швидкого погіршення працездатності людини.
Особливу групу становлять екстремальні умови, які виникають внаслідок дії шкідливих сумішей повітря. Це можуть бути пари рідин, паливо – змащувальних речовин, пального, акумуляторні гази, пари ртуті, вихлопні гази, чадний газ, озон, аміак, сірководень тощо.
Дія шкідливих сумішей на організм людини різна. Вона може призвести і до важких соматичних ушкоджень, і до психічних розладів. Нерідко з’являються біль у різних органах, перешкоди у прийманні інформації та мисленні, сильний головний біль. Можливі також незначні, але наростаючі зміни в організмі, які непомітно спричинюють порушення стану здоров’я.