Особливості правової, соціально справедливої держави та громадянського суспільства
Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ
Урок 47 . Особливості правової, соціально справедливої держави та громадянського суспільства
Мета: актуалізувати та узагальнити знання учнів про громадянське суспільство, його основні функції та систему формування; розкрити зв’язок між громадянським суспільством і політичною системою суспільства, між громадянським суспільством і державою; виховувати повагу до ідей громадянського суспільства, до держави, розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки, навички відстоювати
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: евристична бесіда, розв’язання проблемної ситуації.
Обладнання: плакати, олівці, папірці.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
Перевірка домашнього завдання за формою “Ти – мені, я – тобі” Учні розповідають одне одному про традиції українського народу, доповнюють свої повідомлення, аналізують виступи товаришів, дають оцінку, вказуючи на слабкі та сильні сторони відповідей.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Постановка проблемного питання
Учитель.
Якщо розглядати суспільство як сукупність відносин, то залежно від рівня цих відносин можна говорити про глобальне людське суспільство (або людство), яке створюють усі відносини, що є на Землі, і про відносини, що складаються в певній державі або на території, тобто суспільство конкретної країни чи території (українське, французьке суспільство). Але треба мати на увазі, що такий поділ дуже умовний, оскільки всі рівні відносин перебувають у взаємодії, залежать один від одного: українське суспільство можна виділити у щось окреме, тому що воно є частиною загальнолюдської суспільної організації через взаємодію з іншими суспільствами.
Оскільки відносини – це явище динамічне й дуже мінливе, то й суспільство як результат існування відносин також явище динамічне та мінливе. Зміни в суспільстві відбуваються набагато швидше, ніж можна собі уявити. Але є такі відносини, котрі, виникнувши, існують тривалий час у відносно незмінному вигляді. Саме завдяки таким відносинам можна взагалі говорити про суспільство як про явище, що реально існує. Саме тому з історичної точки зору на певних часових відрізках суспільство загалом залишається незмінним, хоча в ньому постійно відбуваються якісь зрушення і трансформації, що не змінюють суті суспільного устрою. Тут можна говорити про історичні форми суспільства (людства загалом та окремих країн тощо).
Завдання
– Пригадайте ці історичні форми суспільства, назвіть їхню характерну відмінність з огляду на відносини.
Визначення суспільства як спільноти людей, що проживають на певній території, спільноти, яка характеризується економічною й духовною єдністю та цілісністю організації життя, виявляється неповним через те, що втрачається значущість наявних у суспільстві взаємозв’язків (відносин) між його суб’єктами. До того ж поза увагою залишається роль конкретної людини як учасника цих відносин, випадають з поля зору людські спільноти.
Залежно від сфер, в яких складаються відносини, умовно в межах суспільства окремої країни можна виділити дві глобальні групи відносин, що включають:
1) політичну систему суспільства – відносини, які формуються в межах існування й реалізації політичної влади в даному суспільстві;
2) громадянське суспільство – це відносини, які складаються поза політичними відносинами.
Завдання
1. Назвіть відносини, які можна визначити як неполітичні.
2. Що є первинним (з погляду на систему відносин): громадянське суспільство чи політична система?
3. Назвіть форми вияву громадянського суспільства (його інститути) в сучасному світі.
Громадянське суспільство – це галузь діяльності окремих індивідів та їх вільних асоціацій (об’єднань), заснованих на принципах зумовленого спільним життям узгодження волі всіх членів суспільства.
Із потреб власне громадянського суспільства формуються політичні інститути і, насамперед держава, яка з точки зору громадянського суспільства повинна захищати спільне життя його членів від ексцесів волі окремих його представників, а також від зовнішнього втручання в справи даного суспільства.
“Ланцюг проблем”
Охарактеризувати проблеми, що виникають на кожному етапі даного ланцюжка. Відобразити їх схематично на плакаті.
IV. Закріплення нового матеріалу
Робота за методом “Акваріум”
– 1-а група. Існує багато прикладів антагоністичної конфронтації між громадянським суспільством та його політичною системою. Знайдіть причини цієї конфронтації та запропонуйте варіанти її усунення.
– 2-а група. Політична система, держава – це продукт життєдіяльності громадянського суспільства. Запропонуйте механізми контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю держави.
– 3-я група. Ви – представники громадської організації або політичної партії. Складіть програму вашої діяльності щодо захисту життя людей, недопущення руйнування ухвалених і позитивно оцінюваних у громадському суспільстві відносин.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
1. Виписати визначення понять “громадянське суспільство”, “держава”, “політична система” у зошит.
2. Підготувати виступи “Основна мета держави”; “Основні функції та структури громадянського суспільства”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...