ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови
§ 9. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Мовознавчі студії
93. Опрацюйте інформацію. Складіть план, випишіть ключові слова і дати. Підготуйте усний переказ тексту. У зв’язку з якими історичними подіями у 1939 році було переглянуто правопис?
У 20-х роках ХХ століття новостворена Українська академія наук опрацювала “Найголовніші правила українського правопису”,
1933 року введено в дію нову редакцію правопису, до якої було внесено чимало виправлень та уточнень, що стосувались переважно правопису слів іншомовного походження, передачі на письмі географічних та особових назв, вживання паралельних написань тощо. У цій редакції були вилучені правила, пов’язані з передачею м’якого звука [л’] у словах іншомовного походження, усунено з української графіки літеру г.
У 1939 році Державна правописна комісія виробила нове, виправлене й розширене, зведення правил української орфографії, яке було запроваджене 1 грудня 1946 року на всій території України і проіснувало до 1960 року.
У 1960 році спеціальна правописна комісія удосконалює “Український правопис”, внісши деякі зміни у вживання розділових знаків, написання слів окремо, разом і через дефіс.
За тридцять років мова зазнала певних змін: з’явилися нові слова, тривав процес запозичення, поповнювалась наукова термінологія, свої вимоги орфографії висувала перекладацька практика. У 90-х роках ХХ століття орфографічна комісія запропонувала проект нового видання “Українського правопису”, в якому відновлено порядок розташування літер в абетці, повернено літеру г, скорочено кількість винятків із правил, спрощено правопис складних слів, урегульовано вживання великої літери, докладніше опрацьовано правила щодо написання слів іншомовного походження, географічних назв та особових найменувань людей. У 1993 році четверте видання “Українського правопису”, виправлене й доповнене, побачило світ (3 кн. “Українська мова у ХХ ст.”).
94. Запишіть алфавіт за “Українським правописом” 1993 року. Чим він відрізняється від азбуки третього видання правопису?
Практикум
95. І. Перевірте за “Українським правописом” (видання 2008 р.) написання закінчень у родовому відмінку іменників ІІ відміни. Правильний варіант запишіть в алфавітному порядку.
Сантиметр(а/у), обід(а/у), мед(а/у), капітал(а/у), сир(а/у), каталог(а/у), кодекс(а/у), колектив (а/у), атом(а/у), сад(а/у), гіпс(а/у), порох(а/у), сушняк(а/у), текст(а/у), абзац(а/у), парк(а/у), барвінк(а/у), товар(а/у), звіробо(я/ю), щавл(я/ю), інститут(а/у), експорт(а/у), мінімум(а/у), живопис(а/у), ритм(а/у), Дуна(я/ю), Херсон(а/у), Тернопол(я/ю).
ІІ. Складіть п’ять речень із поданими словами (на вибір).
96. І. Запишіть слова, попередньо звіривши з правописом. Яке це правило?
Моза(і, ї)ка, д(и, і)зель, бургом(і, и)стр, д(и, і)якон, Адр(и, і)ати – ка, Ч(и, і)каго, Лейпц(і, и)г, Корс(и, і)ка, акс(и, і)ома, імб(и, і)р, піаніс(и, і)мо, Сан-Франц(і, и)ско, Ч(и, і)лі, Кр(и, і)т, Мадр(и, і)д, ч(и, і)чероне, Корд(и, і)льєри, С(и, і)ц(и, і)лія, Т(и, і)бет.
II. Поясніть значення слова чичероне.
III. Складіть кілька речень із власними назвами.
97. Знайдіть і виправте помилки у написанні складних слів. Якими правилами правопису ви керувались?
Чорногуз, важкоатлет, гірничопромисловий, вище згаданий, нижче підписаний, високо гірний, грушоподібний, само вчитель, працездатний, очевидний, дво ярусний, соцстрах, зроду-віку, більш менш, видимо-невидимо, повік-віки, честь честю, одним одна, кінець-кінцем, день другий, година-дві, свіжо зрубаний, суспільно необхідний, діаметрально протилежний, всесвітньо-історичний.
98. Працюючи в парах, проведіть змагання: хто більше запише слів, похідних від складних географічних назв.
Зразок. Стара Збур’ївка – старозбур’ївський.
99. Поставте в кличному відмінку імена однокласників і вчителів, запишіть. Складіть п’ять речень із цими формами іменників (письмово).
Цікава перерва
Прочитайте повідомлення і поділіться інформацією з друзями.
У Японії та Австрії за давньою традицією вчать дітей писати і правою, і лівою рукою. У більшості країн пишуть зліва направо. Справа наліво пишуть в арабських країнах. А в Стародавній Греції вчили писати перший рядок справа наліво, а другий навпаки! (З календаря).
Спілкування
100. Розгляньте проект шрифту сучасного українського алфавіту, розроблений відомим художником-графіком Василем Чебаником (с. 50). З якими абетками перегукуються деякі літери?
В. Чебаник. Український алфавіт
Об’єднавшись у групи, спробуйте вигадати свій шрифт на основі кирилиці або глаголиці.
101. Уявіть, що ви прийшли до комп’ютерного клубу й цікавитеся новими комп’ютерними програмами. Поспілкуйтеся з менеджером, використовуючи подані слова. Діалог запишіть.
Комп’ютерні новини, Інтернет-пристрій, ноутбук, сайт, інформаційні технології, набірний принтер, пошукова система, веб-ресурси, сервер, браузер, гіперпослання, текстова, графічна інформація, чіткість зображення, флеш-карта, клавіатура, електронний підручник.
102. Поясніть зміст і сутність основних тенденцій розвитку української літературної мови на сучасному етапі. Наведіть конкретні мовні докази – ілюстрації до кожного сформульованого положення.
Основні тенденції розвитку сучасної української мови:
1) функціонування української мови як державної в Україні;
2) розширення суспільних функцій мови, пов’язане з виникненням нових галузей науки, техніки, загальним піднесенням освіти і культури населення;
3) розширення контактів української мови з іншими мовами.
Стилістика і культура мовлення
Поняття про колорит мовлення. Колоритно-стильові різновиди мовлення.
Ситуація спілкування. Словник-довідник з культури української мови
103. Прочитайте текст. Порівняйте свій активний словник зі словником улюбленого поета чи прозаїка. Яких слів у вас замало?
Чи впливає на ваш словник спілкування з оточенням?
Мовлення окремої людини ніколи не дорівнює мові народу, а тим більше людства. Винятком є мова справжніх поетів. Звичайно, якщо порівняти словник високообдарованого поета з лексиконом мови його народу, то може здатися, що це лише краплина в сяючому вічно рухливому морі. Але саме ця краплина містить молекули живої води, яка прискорює життєві процеси в організмі мови, примушує її пізнавати саму себе, знову і знову виявляти ще непізнане й дивувати світ новою красою (В. Русанівський).
104. Прочитайте. Поясніть на прикладах, як ви розумієте цей вислів. Яка роль голосу під час бесіди? Як діють на вас різні за тембром, гучністю голоси? Які види інтонації ви знаєте? Чи можна інтонацією образити?
Мова є справді п’ятою ефірною стихією світу. Проте в кожного сущого на землі свій голос, свій тембр, своє інтонаційне забарвлення (П. Мовчан).
105. I. Прочитайте. Як ви ставитеся до мовного етикету молоді? Чи потрібна (і якою мірою) сучасній діловій людині порада швейцарського письменника Йоганна Лафатера?
I. Звичайно, важко перелічити всі форми мовного та будь-якого етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Проте, скориставшись ними, ми зможемо правильно поводитися в товаристві, зажити слави гречної людини та самореалізуватися у спілкуванні з навколишніми. І хоч наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння “кодексом ввічливості” – адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а завоювати можемо людину з великої літери (О. Корніяка). 2. Хочеш бути розумним, навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли більше нічого сказати (Й. Лафатер).
II. Розгляньте ситуації спілкування, зображені на фото. Поміркуйте, у якому випадку буде доречним звертання на “ви”, а в якому – на “ти”. Обгрунтуйте ваш вибір. Складіть два діалоги, враховуючи поради письменників.
106. Опрацюйте теоретичний матеріал. Об’єднайтесь у групи й доберіть приклади для ілюстрації колоритно-стильових різновидів усного мовлення.
Крім функціональних стилів, в українській мові виділяють також інші стильові різновиди, основою класифікації яких є експресивне забарвлення, характерне для того чи іншого мовлення. За допомогою такого забарвлення виявляється різне ставлення того, хто говорить, до висловлюваного, різний тон і колорит висловлюваної думки. З цього погляду розрізняють такі експресивно забарвлені різновиди літературної мови: урочисто-офіційний, інтимно-ласкавий, ввічливий, фамільярний, жартівливий, сатиричний. Вони не збігаються з функціональними стилями, хоч можуть накладатися на них.
Урочистий різновид характеризується вживанням слів і словосполучень з піднесеним емоційним змістом, окличних речень. Урочисте забарвлення мови найчастіше виявляється в публіцистичному й ораторському стилях, іноді також у художньому й епістолярному.
Офіційне забарвлення властиве діловому і зрідка приватному листуванню, а іноді й усній розмовній мові. Воно створюється вживанням офіційних звертань: слів з офіційно – ділової мови, описових синтаксичних зворотів тощо, а також тим, що в такому листуванні немає займенників першої і другої особи однини тощо.
Інтимно-ласкаве забарвлення досягається насамперед використанням слів із суфіксами пестливості та вживанням епітетів із пестливим значенням і простих синтаксичних конструкцій, властивих розмовній мові. Воно доречне у розмовно-побутовому, епістолярному і художньому спілкуванні.
Забарвлення ввічливості у мові досягається вживанням слів зі значенням пошани до особи, якій адресується висловлювання, а фамільярний тон характеризується наявністю слів і словосполучень, які підкреслюють перебільшену невимушеність, надмірну розв’язність та безцеремонність у ставленні до своїх співрозмовників. Емоційне забарвлення ввічливості або фамільярності може виявлятися в епістолярному та розмовно-побутовому стилях.
Жартівливий, або гумористичний, колорит мови досягається вживанням слів у невідповідному до ситуації значенні, контрастно-комічним зіставленням, перебільшенням якостей осіб і предметів, про які йдеться у висловлюванні. До такого емоційного забарвлення вдаються в художніх творах та в розмовно-побутовому мовленні.
Сатиричний емоційний тон найчастіше спостерігається в публіцистичному, ораторському і художньому мовленні, а то й у розмовному. Найголовнішим мовним засобом сатири є вживання слів, за допомогою яких виражається презирство і зневага до потворних вчинків, обурення ними, а також глузливі означення-епітети, порівняння, архаїзована лексика і синтаксичні конструкції, влучні дотепи тощо.
107. I. Прочитайте. За експресивним забарвленням визначте колоритно-стильовий різновид мовлення кожного з уривків.
1. – Мамо! Ах, який дощик теплесенький, сонечко, весна! (Дніпрова Чайка).
2. Атмосфера у хаті не дуже мирна:
Розкричалася мати, пішла у наступ.
Як сержант перед маршалом, тихо, сумирно І покірно стояла поблідла Настя.
– Таж тобі вісімнадцять! Ти ще дитина,
І до хлопців тікать крадькома – це сором.
Ось візьму я у руки оцю лозину,
То, клянусь, не посидиш з ним поруч скоро… (І. Савич).
3. Мені дуже страшно дожити до того моменту чи часу, коли дзвінкосерйозний Малишко, або лютодотепний Воскрека – сенко, чи несміливо-сміливий Смілянський, чи колючий Маківчук, чи їйбогужялюблюприроду (а любить він її таки по-справжньому) Новиченко, чи… поїхалибачилинестріляли – аякстрілялиневлучили Рильський… – от коли ці всі коли – небудь скажуть: “Остап Вишня – старий!” – і, збираючись на полювання, додадуть: “Не турбуйте його!” – я того ж часу візьму й помру! (Остап Вишня).
ІІ. Поясніть, як утворені складні слова в уривку зі “Щоденникових записів” Остапа Вишні.
108. Випишіть із повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” приклади колоритно-стильових різновидів мовлення. Визначте, до яких колоритно-стильових різновидів мовлення можна віднести подані фразеологізми. Складіть з кожним із них речення.
Практикум фразеології
1. Іронія долі. 2. Як заціпило. 3. Денно і нощно. 4. Підняти з руїн. 5. Показати клас. 6. Дістати по зубах. 7. Як сонечко.
109. Прочитайте. Укладіть в алфавітному порядку перелік довідкової літератури з культури мови і мовлення, названої в тексті.
Культура мови є мовознавчою наукою, яка на грунті лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і кодифікації (введення до словників). Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови.
З різних причин у минулі роки й десятиліття багатьох українців було позбавлено можливості як слід опанувати літературну мову, тому в мовленні громадян усіх рівнів суспільства часто трапляються мовні огріхи. Щоб їх усунути, треба користуватися різними словниками й довідниками з культури мови й мовлення, як-от: О. Пономарів. Культура слова: мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2008; Є. Чак. Чи правильно ми говоримо. – К.: Освіта, 1997; Є. Чак. Складні випадки правопису та слововживання. – К.: А. С. К., 1998; Б. Антоненко-Давидович. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991; Культура української мови: довідник / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Наук. думка, 1990 (3 кн. “Словник-довідник з культури української мови”).
110. Складіть і запишіть діалоги за ситуаціями, зображеними на фото. Дотримуйтеся колоритно-стильового різновиду мовлення, доречного в кожній ситуації. Дбайте про культуру мовлення.
Виробнича нарада щодо зміни дизайну приміщення
Репетиція шкільного КВК
111. За вивченим матеріалом зі стилістики та культури мовлення підготуйте тести для взаємоперевірки знань.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...