ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ, УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ
ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 9
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ,
УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ
Мета: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного
Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис).
Міжпредметні зв’язки: література (виразне читання поетичного тексту).
Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотиваційно-організаційний етап
Конструктивна робота зі схемою
– Замість знаків питання вставте пропущені назви типів простих речень за їхніми ознаками (наприклад, за наявністю ускладнювальних компонентів – ускладнене / неускладнене). Наведіть приклади до
Повідомлення експертів
– Учитель заздалегідь виділяє команду експертів, яка отримує завдання підготувати повідомлення за темою “Інтонування різних видів простих речень”.
Матеріал для довідок:
Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.
Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою.
Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).
Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію.
Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).
Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику).
Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).
II. Процесуально-діяльнісний етап
Лінгвістичний аналіз
– Прочитайте виразно вірш, правильно інтонуючи різні за метою висловлювання та емоційною забарвленістю речення. Охарактеризуйте прості речення, використовуючи схему “Типи простих речень”.
В шелесті калини,
В шумі хвиль Дніпрових,
В душах незрадливих
Виплекана мова.
Горда і ласкава,
Зраджена й забута,
Ти чужою стала
Кобзаревим внукам.
Якже їх назвати?
Підкажи те слово!
Ти ж така багата,
Рідна наша мово!
Та невже забудуть
Люди снів сопілки
І навік замовкнуть
Думи і щедрівки?
Чом не б’ється в грудях
Більше честь синівська?
Що з тобою буде,
Мово українська?
С. Когут
Вибірково-аналітична робота
– Випишіть спочатку неповні речення, а потім – повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.
Зверніть увагу! Те, що в односкладному реченні є лише один головний член, не означає, що речення неповне, оскільки другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли в ньому пропущено цей головний член або інший потрібний другорядний член речення.
1. Всяке діло починай з голови (Народна творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (І. Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 4. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір’я в питнім спориші (О. Квітневий).
Проблемне завдання
– Поміркуйте, чи можуть односкладні називні речення бути неповними. Чому?
Вправа-трансформація
– Перебудуйте непоширені речення на поширені.
1. Гудуть вітри. 2. Шурхотить листя. 3. Павуки мережать. 4. Блищать росинки. 5. Зустрілося село.
Відновлювальна робота
– Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Визначте в тексті прості ускладнені речення. Якими синтаксичними конструкціями вони ускладнюються? Туристів па вул..цях Ки..ва ле..ко впізнати. Пасок фотоапарата, пер..кинутий через пл..че або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони (не)одмінно фотографуються на тлі футуристичного арх..т..ктурпого ансамблю па Майдані, фонтанів па Хрещатику. Звіс..но, біл..шість київських Туристів – це наші ж співгромадяни (вони пр..святили свій вихідний (не)відпочинку десь па пр..роді, а подорож., до столиці). Серед наших туристів (с)початку важко в..різнити інших мандр..вників. Вони пр..були сюди за тисячу (якщо (не)більше) кілометрів. Влас..не, ви навряд(чи) впізнаєте чужих одразу. Наші сусіди з півночі, сходу, півд..ня їздять сюди відпоч..вати “за кордон”, як ми до Праги, Відня чи Варшави. Ось так. Ки..в має рівнятися на європейські міста (3 журналу).
Стилістичне спостереження
– Прочитайте уривок тексту. Визначте тини речень, ужитих у ньому. З’ясуйте, з якою метою використано різні типи синтаксичних структур.
…Свято Петра і Павла – жнива. А там і Маковія: святили квіти та мак. Мельна, мамине село. Хата дідова на горбі, білим піском висипані доріжки. Пахнуть печені паляниці. Катруся вносить велику чорну макітру. Ломить паляниці. У малій макітрі терти мак. Медом пахне. А ми випрошуємо кусочки ламанців. Катруся свариться: “Завтра Маковія. Потерпіть. Нині не можна їсти – на те лиш час завтра” … Як перебути ту ніч? Красне свято Маковія, як Святий вечір! (Р. Кобальчинська).
Висновок
Стилістичні можливості синтаксичних структур виявляються в їх протиставленні за одним типом ознак. Так, при зіставленні односкладних речень з двоскладними, неповних із повними, простих зі. складними виявляються їх стилістичні функції.
III. Контрольно-рефлексивний етап
– Прочитайте гумореску за ролями. Які репліки діалогу е неповними реченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення?
БУЙНІ ПРЕДКИ
Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
– Тебе, татку, бив твій татко?
– Бив, та ще й немало.
– Ну, а татка твого били?
– Теж перепадало.
І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
– Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки (П. Глазовий).
IV. Домашнє завдання (на вибір)
– Написати гумореску у формі діалогу, використовуючи неповні речення.
– Виписати з довідкової літератури вашого фаху уривок тексту з:
А) неповними реченнями, б) односкладними реченнями; в) ускладненими реченнями. З’ясувати, з якою метою вжито в тексті ці речення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...