Особливості засвоєння фразеології
5.3. Особливості засвоєння фразеології
Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури мовлення учнів. Обгрунтування введення розділу “Фразеологія” у навчальну програму 5 класу підтверджується ще
У початковій школі засвоєння фразеологічних понять відбувається в основному практично, хоча учні знайомляться з фразеологічними одиницями протягом усього навчання в школі, вчаться відрізняти їх від вільних
Під час вивчення фразеології широко спираються на такі провідні загально-дидактичні принципи: науковості, систематичності й послідовності, наступності й перспективності, зв’язку теорії з практикою, наочності, свідомості, доступності.
Одночасно доцільно використовувати й методичні принципи, що зумовлено особливостями лексичних і фразеологічних явищ. Вони грунтуються на зіставленні слова і реалії, позначеної даним словом, – лексичного й граматичного значень слова. одиниць лексичної парадигми одна з одною, слів і фразеологізмів за сферами їх вживання, історії слова чи фразеології з історією.
Чільне місце під час осмислення фразеологічних явищ займає метод спостережень та аналізу мовних явищ.
Застосовування методу спостережень і аналізу мовних явищ сприяє активізації пізнавальної діяльності кожного учня при сприйманні та осмисленні нового теоретичного матеріалу. При цьому в процесі спостережень прищеплюються учням уміння знаходити суттєві ознаки, самостійно, в результаті пошуку сформулювати поняття, правило, висновок, обгрунтувати свої практичні дії. До цього методу належить звертатися у процесі вивчення системних зв’язків і відношень між фразеологізмами, при аналізі їх ролі, функцій та сфери застосування.
Метод зв’язного викладу матеріалу доцільно використовувати тільки під час ознайомлення з поняттям “фразеологічна одиниця” та її основними диференційними ознаками, з структурно-граматичними типами та стилістичними можливостями стійких словосполучень.
Одним із найважливіших методів перетворення набутих знань у відповідні уміння й навички, є метод вправ. Практичні мовні вправи необхідні під час опрацювання будь-якої теми. Доповнюючи інші методи навчання та розширюючи свою багату методику, високоефективні за результатами, мовні вправи набирають статусу самостійного навчального методу.
Той чи інший навчальний метод має свої складові частини – методичні прийоми. Характерною особливістю прийому є його частковість і здатність включатися в різні методи, а також сприяти удосконаленню методів навчання. Такі прийоми, як аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, абстрагування, класифікація, диференціація – належать до прийомів мислительної діяльності і широко використовуються майже в усіх методах.
Використовуються вони і при вивченні фразеології. Специфічні ж прийоми (спеціальні) залежать від змісту предмета. До них належать різні види розбору (усного, писемного, повного, часткового), графічного, міркування, заміна, поширення, перестановка мовних одиниць; моделювання структури речення, словосполучення, конструювання словосполучень, речень певного типу, заміна мовних одиниць співвідносними, лінгвістичний і стилістичний експерименти, алгоритмізація. Сюди ж відносимо і прийоми роботи над текстом.
Перше, з чим зіткнеться вчитель, – це потреба зіставити слово і фразеологізм з погляду семантики, структури і стилістики. Фразеологізми, як і слова, одиниці мови, мають самостійне значення, виступають членами речення.
Варто звернути увагу школярів і на те, що фразеологізми української мови різняться своєю граматичною структурою, їх можна розділити на дві основні групи: ті, що мають структуру речення – перша група (вітер свище в голові – легковажний, несерйозний; показати, де раки зимують – провчити, в будь-який спосіб покарати; скільки око сягало – навкруги, аж до обрію; ще півні не піють – дуже рано, на світанні), друга – фразеологізми зі структурою словосполучення (короткий розум, добра душа, дівоча пам’ять, з діда-прадіда).
До фразеологізмів зі структурою речення часом відносять і прислів’я. Фразеологічність прислів’я знаходить вираження в тому, що воно містить постійний словниковий склад, окрім прямого, має переносне значення. Наприклад; Зима літо годує. Сніг у грудні глибокий – урожай високий. Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє. (Нар. тв.).
Фразеологізми, що мають структуру словосполучення, розмежовуються за тим, які частини мови вони в себе включають і яке слово визначається граматично головним. Це слово обумовлює розподіл на іменні й дієслівні фразеологізми. Так, у іменних фразеологізмів головним словом буває іменник: стадо баранів, мішок з половою, зірка першої величини. Причому іменникові фразеологізми творяться, як правило, на базі іменниково-прикметникових (довгі вуха, біла ворона, перша скрипка, дійна корова тощо).
Іменні фразеологізми можуть творитися на базі іменниково-іменникових словосполучень: кров з молоком, ростом під стелю, голова на плечах; прикметниково-іменникових: лисом підшитий, меткий на вигадки, першої руки, високої проби, твердої кості, чистої води; займенниково-займенникових: сам не свій, сам не при собі; дієслівно-іменникових: собаку з’їв, має голову, валиться від вітру.
Матеріалом, на базі якого творяться дієслівні фразеологізми, найчастіше слугують не поширені й поширені дієслівно-іменникові словосполучення: не жаліти рук, пуститися берега тощо. Окрім цього, матеріалом для творення дієслівних фразеологізмів служать дієслівно-займенникові (віднайти себе, брати своє), дієслівно-прислівникові (іти вгору, ставати дибки), дієслівно-прикметникові (пасти задніх, впекти у живе) й дієслівно-дієслівні словосполучення (давати зрозуміти, давати знати тощо).
Бачимо потребу звернути увагу учнів на те, що матеріалом для творення українських фразеологізмів є передусім буття українського народу в усьому його розмаїтті. Саме тому українська фраземіка в цілому є своєрідним джерелом, у якому це буття віддзеркалюється всіма своїми гранями, як: історія, суспільні взаємини минулих епох, заняття людей, їхня виробнича діяльність, побут, мораль, родинні стосунки, звичаї, вірування й повір’я. У цьому матеріалі також відображено природне середовище, в якому жив і живе український народ, своєрідність рослинного і тваринного світу, а також сама людина, тобто ЇЇ вигляд, міміка, жести, психічний і фізіологічний стан (М. Демський).
Так, про нашу історію нагадують фразеологізми: як та орда в таборі, паче па турка йти, вільний козак, козацький чуб, козацький вус та ін.
Часто механізмом для творення фразеологізмів служать прислів’я (стійкий вислів здебільшого фольклорного походження, у якому зафіксовано практичний досвід народу та його оцінка найрізноманітніших подій і явищ) та приказки (стійкий вислів, здебільшого фольклорного походження, який представляє певне явище насамперед з точки зору його емоційно-експресивної оцінки). Фразеологізм може творитися на базі першої чи другої частини, такий спосіб творення пояснюється тим, що якраз ця частина становить образну основу прислів’я чи приказки. Наприклад, рання пташка (птиця) – людина, що рано встає (Рання пташка пшеничку клює, а пізня очі дере); лякана ворона – дуже обережна людина (Лякана ворона й куща (й тіні, й пня) боїться).
Доцільно ознайомити школярів з ознаками системності українських фразеологізмів, що простежуються у явищах синонімії та антонімії.
Так, одне й те саме значення можна виразити за допомогою різних фразеологізмів. Наприклад, рота не розкривати (не роззявляти) – мовчати, нічого не говорити. Синоніми: не обмовитися словом; ні гу-гу; ні пари з вуст; не випускати пари з вуст; як у рот води набрати; проковтнути язика. Такі фразеологізми утворюють синонімічні ряди.
Фразеологізми-антоніми – протилежні за змістом сталі словосполучення, що характеризують явище з однієї сторони, але протилежно, наприклад: ноги не слухають – ноги носять; обернути погляд – обертатися спиною. Як правило, розуміння явища антонімії не викликає труднощів у школярів, але вправляння і вдосконалення розуміння тонкощів антонімії сприятиме підвищенню мовленнєвої культури учнів.
Головне завдання, що стоїть перед учителем на уроці під час опрацювання сталих виразів, – показати образність, виразність, емоційність фразеологізмів.
Основою образності української фразеології здебільшого виступає перебільшення (гіпербола) – вето (тисячу) раз (Набагато, значно); дістати, зорі з неба – (З-під землі); без кінця і без краю – ( Безмежно, безконечно), меншою мірою применшення (літота) – мати м’яке серце – (Бути добрим, поступливим, порядним); мало каші з’їв – (Дуже молодий, недосвідчений). По суті гіпербола і літота базуються на порівнянні.
З метою створення образності найчастіше використовуються відомі народу прикмети і явища. Скажімо, багато фразеологізмів містять назви тварин, оцінка яких збігається з фольклорними джерелами: ходити (виступати) півнем; битий (бита) собака; як собаці другий хвіст; мов (наче, як) сорока на хвості розносить тощо.
Проте образність виявляється не у всіх фразеологізмах української мови. Вона відсутня у складі назв термінологічного характеру, наприклад: торічеллієва пустота; берцова кістка. Хоча в разі використання в переносному значенні вони набувають образності: брати на буксир – допомагати; віддавати кінці – померти.
На сучасному етапі виділилися 2 найефективніші груші прийомів роботи з фразеологізмами.
1. Прийоми сємантизації фразеологічного матеріалу:
– порівняння (шляхом заміни фразеологізму лексичним синонімом);
– зіставлення (з’ясування значення фразеологізму шляхом зіставлення його з омонімічним словосполученням);
– розгорнутий опис фразеологізму;
– добір синонімічних варіантів фразеологізмів;
– використання контекстного оточення;
– етимологізація фразеологізмів;
– робота з фразеологічними словниками та збірками прислів’їв і приказок.
2. Прийоми формування умінь і навичок використання фразеологічного матеріалу у мовленні та мові:
– групування фразеологічних одиниць за тематичними та семантичними ознаками;
– аналіз функціональних властивостей фразеологізмів у художніх творах;
– стилістичний експеримент;
– відтворення тексту з фразеологізмами;
– конструювання речень з фразеологічними одиницями;
– включення фразеологізмів у творчі роботи;
– редагування;
– визначення синтаксичних функцій фразеологізмів, що виступають у ролі певного члена речення чи речення в цілому.
Своєрідність прийомів обох груп зумовлена сутністю й особливостями фразеологічного матеріалу, який розглядається за їх допомогою.
Одним із найдієвіших шляхів пізнання, як відомо, є прийом порівняння, що широко застосовується в школі, пронизуючи собою чимало видів робіт. Як методичний прийом порівняння використовується для семантичного аналізу фразеологізму, що здійснюється шляхом порівняння його значення з лексичним значенням слів омонімічного вільного словосполучення.
Ефективність сємантизації незнайомих учням фразеологізмів (як і знайомих) також досягається використанням прийому зіставлення. До фразеологізму добирається звичайне слово-ідентифікатор, що при зіставленні дає змогу виділити фразеологізм (протиставити ті чи інші риси, властивості, суттєві ознаки) і розкрити його специфіку та особливості вживання.
Під час вивчення фразеологізмів з боку функціонування та їх виражальних можливостей застосовується прийом стилістичного аналізу. Цей прийом реалізується через систему різноманітних стилістичних вправ. Учні за контекстом, а потім і в мовленні виділяють книжні, фольклорні і розмовно-побутові фразеологізми, дають їм оцінно-експресивну характеристику, визначають можливі варіанти стосовно стилю мовлення, мети і змісту висловлення.
Крім цього, широко застосовується стилістичний експеримент, який полягає в заміні одних мовних одиниць іншими з урахуванням їх стилістичних властивостей. В основі цього прийому лежить зіставлення, тільки варіанти для зіставлення знаходить сам учень. Під час експерименту учні повинні замінити використаний у тексті фразеологізм синонімічним чи близьким за значенням мовним засобом. Ця заміна авторського засобу, що виконує певну функцію в тексті іншим, звичайно дає можливість пояснити учням перевагу вибраного автором варіанту.
Серед названих прийомів по формуванню вмінь висловлюватись, використовуючи при цьому фразеологізми в залежності від мети висловлювання, важливе місце займає прийом конструювання. Спираючись на цей прийом, можна формувати як мовні, так і мовленнєві вміння. Суть прийому полягає в тому, що учні самостійно проектують приклади, які ілюструють вивчене поняття чи явище. Передбачається конструювання словосполучень і речень за опорними фразеологізмами, особливо з відповідною стилістичною орієнтацією. Робота із конструювання речень із стійкими словосполученнями є міцною базою для подальшого створення учнями зв’язних текстів.
Прийом редагування. Цей прийом ефективний тим, що різноманітні завдання на редагування дозволяють формувати в учнів уміння вдосконалювати власне писемне мовлення (особливо зв’язне), розвивати критичне ставлення при доборі фразеологічного матеріалу. Залежно від характеру помилок, котрих припускаються учні при створенні зв’язного тексту з фразеологізмами, завдання на редагування можуть бути на усунення неточних виразів, на урізноманітнення застосованих фразеологізмів, на забезпечення стильової єдності тексту. Таким чином, редагування виступає і як ефективний засіб попередження і виправлення помилок.
Оскільки сучасна гуманітарна освіта передбачає формування вміння бачити мовний факт у широкому контексті, більшість пошуково-дослідницьких завдань має бути побудовано саме на текстовому матеріалі, що забезпечить більш ефективне засвоєння мовних одиниць, наочно показуючи їх функціонування в мовному потоці, що має суттєве значення для розвитку мовлення.
Звертаємо увагу на виняткову важливість використання на уроках української мови народознавчого компоненту, що стосується історії, культури, побуту українського народу, його ментальності, а також регіонального компоненту, що реалізується через слова, речення, тематично орієнтовані на природу, економіку, матеріальну й духовну своєрідність краю.
Дидактичний матеріал має відбивати лінгвістичну специфіку регіону (фразеологізми, антропонімії, топоніми, живе мовлення мешканців, місцеві назви професій).
Одночасно тренувальні вправи залишаються ефективним прийомом формування фразеологічних умінь і навичок.
Традиційно окреслюють 2 групи вправ:
1) власне фразеологічні (значення фразеологічної одиниці, її ознаки, будова; явища
Полісемії, синонімії, антонімії і т. д.);.
2) комбіновані – фразеолого-стилістичні, фразеолого-граматичні та фразеолого-стилістичні (фразеологічні явища засвоюються на основі взаємозв’язку з виучуваною темою лексичного, граматичного чи іншого характеру).
Фразеолого-лексичні завдання ілюструють виучуване лексичне явище, допомагають з’ясувати його суть, разом з тим активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують увагу до слова і фразеологізмів, їх значення, розвивають мислення.
Фразеолого-граматичні завдання використовуються як ілюстративний матеріал до виучуваної граматичної теми (загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль, основні способи творення, правопис та ін.).
Фразеолого-стилістичні завдання сприяють засвоєнню стилістичних ознак тих чи інших фразеологічних одиниць, приналежності їх до певного стилю мовлення. Ці вправи сприятимуть формуванню навичок правильного відбору і вживання фразеологізмів у мовленні залежно від мети і характеру висловлення.
Related posts:
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Лексикологія. Фразеологія § 13. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Про те, як народжуються і живуть фразеологізми 98 Прочитайте виразно вірш. Про який фразеологізм тут ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього виразу є жива народна мова. ЗАРУБАЙ НА НОСІ Гриць катався на льоду, не спитавши мами, Та й потрапив у біду: шурхнув з ковзанами. […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 10. Синонімія у фразеології Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це […]...
- Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...
- Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 2. Обсяг фразеології Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні […]...
- ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...
- ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...
- Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...
- Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...
- НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...
- КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...
- Функціональна класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 15. Функціональна класифікація Для усного монологічного мовлення Д. Баранник запропонував функціональну класифікацію, виділивши п’ять основних груп: 1) фразеологічні метафори народного характеру: Брати в шори, пасти задніх, хитрий як лисиця (ідіоми, приказки); 2) фразеологічні метафори літературного характеру: аннібалова клятва, троянди й виноград (крилаті метафоричні словосполучення); 3) фразеологічні образні узагальнення народного характеру: […]...
- Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...
- ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ У лексиці української мови поряд з окремими словами вживаються стійкі словосполучення і навіть цілі речення (вислови), що за своїм змістом дорівнюють одному слову і можуть замінятися синонімом. Наприклад: Клювати носом – куняти, п’ятами накивати – утекти, пустити червоного півня – підпалити, ні пари з уст – мовчати, грати першу скрипку – бути найголовнішим, як […]...
- Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...
- Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, […]...
- Послідовність розбору словосполучення – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Послідовність розбору словосполучення 1. Речення з аналізованим словосполученням. 2. Вказати головне і залежне слово (поставити питання). 3. Вказати вид словосполучення за будовою і за характером головного слова. 4. Вказати спосіб зв’язку залежного слова з головним. 5. Визначити вид словосполучення за головним словом. 6. Накреслити схему будови […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- Фразеологія – Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Фразеологія Фразеологія вивчає стійкі мовні вирази (фразеологізми). Фразеологізм – це стійке словосполучення, що має особливе лексичне значення. Повісити носа – похнюпитися. Задерти носа – задаватися....
- ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розділ 12 ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розподіл фразеологічних одиниць може бути найрізноманітнішим: ідеографічним, історико-етимологічним, стилістичним, лексико-граматичним тощо. Одним з найпоширеніших є розподіл на фразеологізми літературної мови і фразеологізми, які перебувають за межами літературної мови, – ареальні (діалектні), фразеологізми професійних жаргонів, різні групи субстандартної фразеології....
- ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 12. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ Фразеологізм виступає одним членом речення. Він є тим членом речення, який заступив за значенням. Наприклад: 124. Перепишіть. Визначте в реченнях фразеологізми, підкресліть їх як члени речення. 1. Безбатченки й трутні засміються на кутні (В. Бровченко). 2. Ви не носіть за пазухою камінь (Г. Рибцуник). 3. Він […]...
- Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...
- СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...
- Синтаксичний розбір словосполучення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Синтаксичний розбір словосполучення 1. Виділити словосполучення з речення. 2. Назвати головне і залежне слова, поставити питання. 3. Визначити вид словосполучення за головним словом (іменне, дієслівне, прислівникове). 4. Зобразити словосполучення схематично. Крута балка починалася одразу ж за селом (Григір Тютюнник). Крута балка. Головне слово – Балка. Балка (яка?) крута – залежне слово. […]...
- СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Вивчення фразеології пов’язане з так званим укрупненням лексики. Принцип укрупнення реалізується таким чином: чим ширше вивчається синтагматична сполучуваність слів, тим виразніше виявляються глибші парадигматичні групування в лексиці. Розробляється так звана лексикологія словосполучень – фразеологія. Якщо в працях кінця 50-х – початку 60-х років фразеологізми ще так чи інакше трактуються […]...
- ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...
- Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...
- ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Лексикологія. Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й […]...
- Фразеологізми УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Фразеологізми Фразеологізмом або фразеологічною одиницею Називають єдність двох або кількох слів, організованих як словосполучення або речення, яка має цілісне значення й відтворюється в мові автоматично, за традицією. До фразеологізмів відносять приказки, крилаті вислови, сталі сполучення різного походження. Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед […]...
- Словосполучення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Словосполучення – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. За будовою словосполучення складаються з головного і залежного слів. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання: Чим відрізняються словосполучення від слів, сполучень слів і речень? На […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Мета: навчальна: дати поняття про фразеологізми, збагачувати мову учнів фразеологізмами; розвивальна: розвивати культуру мовлення; виховна: виховувати естетичне ставлення до образного слова, шану до багатства української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, інші науки, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ […]...
- Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні 4. Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні Пароніми – це слова, фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, дуже подібні за звучанням, нерідко – й за значенням, але не тотожні. Їх можна легко сплутати: адресат (кому посилають) і адресант (хто посилає), мимохіть (нехотячи) […]...
- ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ПРАВОПИСУ ЗАКІНЧЕНЬ НАЙУЖИВАНІШИХ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ З ОСНОВОЮ НА Мета: ознайомити учнів з правописом закінчень іменників чоловічого роду з основою на – р в орудному відмінку; формувати вміння працювати з орфографічним словником для перевірки правопису закінчень іменників з основою на – р в орудному відмінку однини; виховувати повагу до людей будь-якої професії. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Гра “Кращий […]...
- Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння 7.2. Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння Результативність навчання мови в сучасній школі вимірюється не стільки мовними знаннями, уміннями й навичками, а рівнем мовленнєвознавчої підготовки, практичним володінням мовними засобами залежно від ситуації спілкування, готовністю учнів до ефективної комунікації – виконання ролі адресанта (того, хто створює висловлювання) і адресата (того, хто сприймає висловлювання). Засвоєння мовленнєвознавчих понять […]...
- Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 74 Тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні Мета: поглибити знання учнів про фразеологічні звороти; вдосконалювати вміння учнів знаходити фразеологізми в текстах, розкривати їх значення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати повагу до рідного слова. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ В ГЕОГРАФІЧНОМУ ПОЛОЖЕННІ ІНДІЙСЬКОГО І ТИХОГО ОКЕАНІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. РЕЛЬЄФ ДНА. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ОКЕАНУ: ВИСОКІ ТЕМПЕРАТУРА І СОЛОНІСТЬ ВОД, СИСТЕМА МОРСЬКИХ ТЕЧІЙ Розділ I ОКЕАНИ Урок № 10 Тема. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ В ГЕОГРАФІЧНОМУ ПОЛОЖЕННІ ІНДІЙСЬКОГО І ТИХОГО ОКЕАНІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ. РЕЛЬЄФ ДНА. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ОКЕАНУ: ВИСОКІ ТЕМПЕРАТУРА І СОЛОНІСТЬ ВОД, СИСТЕМА МОРСЬКИХ ТЕЧІЙ Мета: визначити головні особливості географічного положення океану, спільні та відмінні риси в географічному положенні Індійського і […]...