ПАРК ІСТОРИЧНИЙ

Related posts:

1. ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
2. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ПАРК – див. Парк природно-історичний....
3. РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК – див. Парк ландшафтний регіональний....
4. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
5. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ, парк пейзажний – один з різновидів парку (прир.) – штучно створений, а частіше окультурений, привабливий для людей антроп. ландшафт, що охороняється; використовується в основному в рекреаційних цілях....
6. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ – природоохоронна установа місцевого значення, за статутом близька до національного парку....
7. ПАРК Екологія – охорона природи ПАРК – 1) термін дуже широкого значення як деяка сукупність чогось на одному (іноді огородженому) місці – від міського парку як насаджень дерев у місті, прир. та нац. парків – значних юридично виділених територій та акваторій, що перебувають під особливою охороною, до автомобільного парку (напр., П. с.-г. машин тощо); 2) поєднання […]...
8. ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
9. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
10. ПАРК НАЦІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК НАЦІОНАЛЬНИЙ – те саме, що й Національний природний парк....
11. ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ – заповідник (1,2), створений з метою охорони прир. натуральних комплексів. Він є основним землекористувачем території, яку займає. Назва 3. п. виникла як реакція на виділення архіт. пам’ятників під назвою іст.-архіт. заповідник, музей-заповідник, заповідні пам’ятні місця. На відміну від нац. парків територія 3. п. незонується....
12. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – охоронна природна територія (акваторія), на якій збереглись природні історико-культурні комплекси, що являють собою екол., естетичну чи істор. цінність. У них проводиться робота з відновлення ландшафтів, охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. На відміну від заповідників., вся або значна частина площі Н. п. п. відкрита для […]...
13. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ – об’єкт природи, у т. ч. нерідко пов’язаний з певними істор. подіями чи особами, що виділяється як прир. (особливо) охоронна територія невеликого розміру (геол. оголення, дуже старе дерево, екзотична група багаторічних дерев чи рослин, незвичайний водоспад, джерело, скеля тощо) з їхнім безпосереднім оточенням (див. дод. 1)....
14. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ЗАКОН Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ ЗАКОН – див. Закон природно-історичний....
15. ПАРК ЗАПОВІДНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЗАПОВІДНИЙ – територія з природною чи частково зміненою рослинністю, що перебуває під охороною держави, напр. ботанічні сади, дендрологічні парки, національні природні парки та ін....
16. ПАРК МІСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МІСЬКИЙ – посаджене або окультурене насадження в міській зоні, що займає досить велику територію (відмінність від скверу та бульвару) і використовується для відпочинку мешканців міста. Часто П. м. має самостійний орган адмін. управління....
17. ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – внутр. зв’язок між явищами природи, що зумовлює їх існування та розвиток; необхідний, істотний зв’язок між явищами, що постійно повторюється; спрямованість або порядок перебігу подій у природі. 3. п.-і. може бути менш заг., тобто діяти в обмеженій сфері, і більш заг., всезагальним, універсальним....
18. ЗАПОВІДНИК МІЖНАРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК МІЖНАРОДНИЙ – заповідник, що створюється на основі міжнародного договору на кордоні двох або більше держав (заповідник трансграничний), або заповідник, що засновується в межах міжнародних територій (акваторій), які не перебувають під юрисдикцією якоїсь однієї сторони. Остання форма 3. м. лише обговорюється в наук, колах, але ще не втілена в життя (можливе […]...
19. ЗАПОВІДНИК СПРЯМОВАНОГО РЕЖИМУ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК СПРЯМОВАНОГО РЕЖИМУ – заповідник, що потребує проведення певних конкретних заходів для підтримування його екосистем у бажаному стані....
20. КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – перший в Україні нац. прир. парк, розташований у пн.-сх. частині Укр. Карпат, у верхів’ї Пруту, в межах Івано-Франківської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. та деревообробної пром-сті України. Утворений у 1980 р. Заг. площа 50 500 га. Основна мета створення К. н. п. п. – збереження унікальних для […]...
21. Автомобільний парк в країнах світу ДОДАТКИ Додаток 18 Автомобільний парк в країнах світу Країна Автомобільний парк, млн одиниць Всього У т. ч. Легкові Вантажні і автобуси США 215 207 8 Японія 70 50 20 Німеччина 45 42 3 Італія 33 31 2 Франція 32 27 5 Велика Британія 24 21 3 Росія 22 18 4 Канада 20 13 7 Іспанія […]...
22. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП – поняття, запроваджене М. Я. Данилевським для позначення локалізованих в істор. часі та просторі великих соціокультурних формувань, що у своїй сукупності утворюють всесвітню історію. Конститутивними ознаками К. – і. т. є: єдина мовна група; особливий духовний склад (“морфологічні початки”); політ, незалежність; атрибутивні неповторні культурно цивілізаційні риси, що не передаються […]...
23. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” – розташований у Яворівському, Жовківському р-нах Львівської обл. Заг. площа 7078,6 га. Створений за Указом Президента України № 744 від 4 липня 1998 р. Належить до Розтоцького району Розтоцько-Опільської горбогірної лісостепової фізико-географічної області. Середні висоти становлять 350 м. На території парку знаходиться найвища точка Розточчя – гора […]...
24. АЗОВО-СИВАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи АЗОВО-СИВАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – розміщений у Генічеському і Новотроїцькому районах Херсонської обл. Створений Указом Президента України від 25.03.93 на базі заповідно-мисливського госп-ва та його охоронної зони. Переданий Міністерству охорони навколишнього прир. середовища та ядерної безпеки України. Заг. площа парку 53 430 га, з них 8 921 га суходолу і 44 […]...
25. ЗАКАЗНИК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК ЛАНДШАФТНИЙ – заказнику на території якого обмежено госп. діяльність людини з метою збереження мальовничого, типового чи рідкісного пейзажу, ландшафту....
26. ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи ШАЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – розташований у пн.-зх. частині Волинського Полісся, у басейні Зх. Бугу та Прип’яті, в межах Любомльського р-ну Волинської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. госп-ва України. Утворений у 1983 р. Заг. площа 32,8 тис. га. Основна мета створення ПІ. н. п. п. – збереження унікальних прир. комплексів у районі […]...
27. МИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА Екологія – охорона природи МИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА – відділ Українського степового природного заповідника. Розташована у Лебединському р-ні Сумської обл. Площа 202,4 га. Утворена 1923 р. як заповідник місцевого значення, з 1947 р. – республіканського значення. Сучасний статус – з 1961 р. Охороняється єдина в Україні цілинна ділянка лучного степу у лісостеповій зоні. Див. також Український степовий […]...
28. АТЛАС Екологія – охорона природи АТЛАС – систематизований збірник геогр. чи істор. карт, зображень тварин, рослин, малюнків, таблиць тощо....
29. ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ – напрям у ландшафтній архітектурі, що розглядає цілеспрямоване проектування фрагментів архіт.-ландшафтного середовища, у т. ч. шляхи зміни прир. об’єктів за певними правилами з метою найповнішого їх пристосування до потреб людини....
30. ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі об’єкти природи, так і середовище в цілому на великих, спеціально відведених територіях. Розрізняють такі Т. з.: біосферний заповідник, природний заповідник, заповідні стації, заповідні парки, заповідні урочища. Т. з. вилучаються з […]...
31. СТРІЛЬЦІВСЬКИЙ СТЕП Екологія – охорона природи СТРІЛЬЦІВСЬКИЙ СТЕП – відділ Луганського природного заповідника, розташований у Міловському р-ні Луганської обл. Утворений у 1931 р. як заказник, з 1936 р. заповідник обласного значення, з 1947 р. республіканського значення; протягом 1961-1968 рр. входив до складу Українського степового заповідника. Площа 494 га. Створений головним чином з метою збереження найбільшої в Україні […]...
32. ХОМУТІВСЬКИЙ СТЕП Екологія – охорона природи ХОМУТІВСЬКИЙ СТЕП – відділ Українського степового природного заповідника, розташований у Новоазовському р-ні Донецької обл. Утворений у 1926 р. як заповідник місцевого значення, з 1947 – республіканського значення; сучасний статус – з 1961 р. Площа 1030 га. Охороняється цілинна ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу з рідкісними видами рослин (усього 570 видів рослин, у т. […]...
33. АРХЕОФІТИ Екологія – охорона природи АРХЕОФІТИ – рослини, що є супутниками людини з доістор. або раннього істор. часу....
34. ФЛОРОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФЛОРОГЕНЕЗ – істор. розвиток флори як результат процесів видоутворення та формування рослинних угруповань....
35. МАТЕРІАЛІЗМ ІСТОРИЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МАТЕРІАЛІЗМ ІСТОРИЧНИЙ (матеріаліст, розуміння історії) – складова частина марксист ленінської філософії, предметом якої є вчення про найбільш заг. закони розвитку суспільства, його джерел і механізмів та обгрунтування визначальної ролі сусп. буття щодо сусп. свідомості. М. і. – соціально-філос. концепція суспільства, основою якої є принцип екон. детермінізму – про визначальну роль способу […]...
36. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
37. ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
38. ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ, філоцено – генез – істор. процес формування та розвитку фітоценозів. Термінологічний аналог “філогенезуале відносно рослинних угруповань....
39. ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....
40. ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що вивчає населення, його географію, структуру, склад, кільк. та просторово-часову динаміку, відтворення (народжуваність, смертність, тривалість життя) в їх сусп.-істор. зумовленості; 3) Д. біол. – сума стат. показників про склад популяції: чисельність, […]...