КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП



Соціологія короткий енциклопедичний словник

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП – поняття, запроваджене М. Я. Данилевським для позначення локалізованих в істор. часі та просторі великих соціокультурних формувань, що у своїй сукупності утворюють всесвітню історію. Конститутивними ознаками К. – і. т. є: єдина мовна група; особливий духовний склад (“морфологічні початки”); політ, незалежність; атрибутивні неповторні культурно цивілізаційні риси, що не передаються народам іншого К. –і. т.

У своєму розвитку кожен з основних К.-і. т., завершуючи

своє життєве коло, проходить три періоди: етнографічний, державотворчий, цивілізаційний. Етнографічний, найтриваліший, період – це час трансформування етносу в суб’єкт культурно-істор. творчості, формування його неповторного духовного характеру, збирання ресурсів і сил для майбутньої конструктивної істор. діяльності; державотворчий період становлення властивої відповідному К. –і. т. державності, конституювання етносу як нації і закладання основ самосвідомості народу (народів), що є суб’єктами даного К. – і. т.; цивілізаційний період – стадія досягнення й існування К. –і. т. як цивілізації, порівняно
короткий і бурхливий час квітування та плодоношення, розкриття початків, закладених у особливостях духовного габітусу народів, які утворюють певний К. – і. т., під впливом своєрідних зовнішніх умов і водночас період розтрати, хай і корисної, творчої і результативної. Тому в міру виснаження духовно-творчої діяльності народу затухає й період цивілізації, а суб’єкт відповідного К. – і. т. сягає старечого віку, впадаючи в апатію самовдоволеності чи відчаю.

М. Я. Данилевський поділяв істор. діяльність на 4 основні різновиди (реліг., культурна (наук., худ. і техн.), політ, і сусп-екон. діяльність) і відповідно до особливостей їх реалізації здійснив по групування К. – і. т, на: 1)підготовчі, чи автохтонні, К. – і. т. – єгипетський, асиро-вавилоно-фінікійський, китайський, індійський, іранський; 2) одноосновні К. – і. т. – єврейський, грецьк., римський;

3) двоосновний – європейський; 4) чотириосновний – слов’янський. У сучасній істор. науці поняття К.-і. т. набуло досить широкого вжитку і послуговується в дослідженнях своєрідності та взаємодій локальних істор. культур і цивілізацій, хоча й без тих завищених ампліфікацій (зокрема щодо слов’янського К. – і. т.), з якими було пов’язане його запровадження.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розкол німеччини на фрн і ндр.
Ви зараз читаєте: КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП