ПЕДОКЛІМАКС

Related posts:

1. КЛІМАКС Екологія – охорона природи КЛІМАКС – вищий ступінь розвитку угруповання, фінальна стадія розвитку екосистеми, що найбільше відповідає клімату даної місцевості....
2. КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ – кінцевий, стабільний стан рослинного угруповання, що перебуває в стані рівноваги з навколишнім середовищем; відносно стабільний стан його протягом тривалого часу; вищий ступінь розвитку екосистеми, фінальна сформована стадія її розвитку, що найбільшою мірою відповідає клімату даної місцевості. Кожній геогр. зоні властиві свої клімаксові екосистеми, що є найбільш сталими її […]...
3. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
4. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
5. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
6. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та тваринного світу. В Україні розрізняють зону лісів, лісостепову зону, зону степів, зону Кримських гір та ін....
7. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
8. ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ – обмін газів між рідкою, твердою, газовою та живою фазами грунту, а також переміщення газів у грунті, взаємообмін газів між грунтом і атмосферою, в т. ч. кореневою системою рослинних організмів....
9. ВИТОПТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВИТОПТУВАННЯ – процес ущільнення грунту й мех. ушкодження рослинності тваринами або людьми. Спричинюється надмірним випасанням худоби, рекреацією....
10. ПЕРЕДКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕРЕДКЛІМАКС – стан рослинності, що передує досить розвиненому клімаксу....
11. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ – див. Ареал грунтовий елементарний....
12. ПЕНЕКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕНЕКЛІМАКС – стійкий стан рослинності, збідненої під впливом діяльності людини....
13. СПУСТЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СПУСТЕЛЕННЯ, дезертизація – втрата певною територією природної або штучної рослинності в результаті істотного погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їх відновлення без участі людини. Як правило, С. відбувається в посушливих, але не обов’язково жарких регіонах і є результатом як природних, так і переважно антропогенних причин. Під загрозою С. перебуває близько 50 […]...
14. ПАРАКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці зведеного лісу). Разом з вузловими угрупованнями П. складають найстійкіші екосистеми в природі, що порушується людиною....
15. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
16. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
17. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
18. ГАМАДА Екологія – охорона природи ГАМАДА – кам’янисте пустельне плато в умовах теплого клімату....
19. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
20. ГУМІДНИЙ ЛІТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ ЛІТОГЕНЕЗ – утворення осадових порід в умовах гумідного клімату....
21. АЕРОТОП Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту....
22. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
23. МЕТЕОПАТІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОПАТІЯ – гостра хвороблива залежність самопочуття людини від клімат, явищ – зміни погодних умов або клімату в разі переїзду до іншої клімат, зони. Фіз. стан більшості людей залежить від метеочинників, але М. характерна не для всіх людей....
24. АГРОФОН Екологія – охорона природи АГРОФОН – стан грунту, що впливає на урожай с.-г. культур....
25. ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ – 1) процес глибокого і тривалого вивітрювання алюмосилікатних гір. порід в умовах вологого тропічного і субтропічного клімату. Внаслідок Л. утворюються залізисті або залізисто-глиноземисті елювіальні утвори – латерити, збагачені гідроксидами алюмінію, заліза і титану; 2) руйнування грунт, покриву, спричинене чергуванням періодів посухи з періодами зливових дощів (одна з форм ерозії грунту)....
26. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
27. РЕТРОГРЕСІЯ Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види....
28. ПСЕВДОКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПСЕВДОКЛІМАКС – вторинне угруповання, що утворилося в результаті незворотної регресії у зв’язку зі зміною грунту....
29. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
30. ПАРАКЛІМАКС ЕДАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС ЕДАФІЧНИЙ – вторинне стійке угруповання, що утворилося в результаті змін грунту в попередньому первинному угрупованні....