ПЕРЕЖИВАННЯ

Related posts:

1. СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ – місце (територія, акваторія) з винятково сприятливими умовами для життя даного виду, де він зберігається в найтяжчі для нього періоди життя....
2. Основні якості і форми переживання почуттів – Емоції і почуття – Емоційно-вольова сфера особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 4. Емоційно-вольова сфера особистості 4.1. Емоції і почуття 4.1.4 Основні якості і форми переживання почуттів Об’єктивний світ специфічно відображається в емоційній сфері людини через почуття. Почуття – специфічна форма відображення дійсності, в якій виявляється стійке суб’єктивно-емоційне ставлення людини з властивими їй потребами до предметів і явищ, які вона пізнає і змінює. Об’єктами […]...
3. ТЕМПЕРАМЕНТ Культурологічний словник ТЕМПЕРАМЕНТ (від лат. tempero – змішую в належному співвідношенні) – індивідуально-типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу їх психічних процесів. Т. характеризує душевне життя індивіда щодо його динамічної своєрідності. Зміст Т. визначається світоглядом, характером, освітою, вихованням людини. Т. є загальною характеристикою особистості, він накладає відбиток […]...
4. Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська течія XX ст., що на передній план поставила абсолютну унікальність людського буття, мала свої соціальні та теоретичні передумови, відобразивши соціальний, економічний, культурний і духовний стан європейських країн часу світових воєн […]...
5. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
6. Індивідуальні особливості поведінки людини. Типи темпераменту РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 98. Індивідуальні особливості поведінки людини. Типи темпераменту Освітня мета: ознайомити із основними типами вищої нервової діяльності, показати взаємозв’язок між типами нервової системи і темпераментами. Основні поняття і терміни: темперамент, типи нервової системи, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік. Структура уроку, основний зміст і методи роботи […]...
7. РІВНОВАГА Культурологічний словник РІВНОВАГА – один із видів психофізіологічного стану людини, насамперед її тіла. Р. пов’язана з органом слуху. Підтримання Р. є цілісною функцією, в здійсненні якої найважливішу роль відіграє інтелект. На сенсорному рівні Р. регулюється півколовими каналами вуха, зоровими, дотиковими та м’язовими відчуттями. Для життєдіяльності людини велике значення має не лише відчуття Р. власного тіла, […]...
8. ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
9. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА Культурологічний словник ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА – частина нервової системи людини, що включає головний, проміжковий та спинний мозок....
10. Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
11. АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який, на противагу попередній натурфілософії, поставив людину в центр пізнання. Обмеженість А. виявляється в позаісторичному підході до людини, в ігноруванні її соціально-практичної сутності....
12. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – НЕРВОВА СИСТЕМА – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я Довідник з біології ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я НЕРВОВА СИСТЕМА ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Вища нервова діяльність – діяльність вищих відділів центральної нервової системи, яка забезпечує найдовершене при­стосування високоорганізованих тварин і людини до умов навко­лишнього середовища. У 1863 р. російський фізіолог І. М. Сєченов в роботі “Рефлек­си головного мозку” дав перше наукове обгрунтування поведінки тварин і людини. […]...
13. Мета економічна Мета економічна – найрозвиненіша форма економічних інтересів, в якій відбувається їх розмежування за окремими критеріями, виділяється провідна мета, що інтегрує дії суб’єктів господарювання індивіда, трудового колективу, окремих соціальних груп, держави або цілісної економічної системи на досягнення певного кінцевого результату. Критеріями розмежування такої субординації інтересів є їх значущість для економічних суб’єктів і можливість реалізації, що передбачає […]...
14. Запитання. Завдання – Темперамент – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.1. Темперамент Запитання. Завдання 1. У чому можуть проявлятися властивості темпераменту? 2. Охарактеризуйте відмінності між поняттями “властивість нервової системи”, “тип нервової системи”, “темперамент”. 3. Розкрийте залежність між властивостями нервової системи і властивостями темпераменту. 4. Установіть відмінності у поведінці представників сильного і слабкого типів нервової системи. 5. Чи можна за […]...
15. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
16. АВАНТЮРНА ДІЯ Культурологічний словник АВАНТЮРНА ДІЯ (франц. dvanture – пригода, те, що випадково трапляється) – акції не співмірні з реальними цілями і можливостями індивіда. А. д., як правило, ризиковані, позбавлені стабільного кінцевого успіху, часто зумовлені нечесними і корисливими розрахунками. Конкретним виявом А. д. є такі антиподи моральної поведінки, як необ’єктивна інформація, прагнення одержувати від суспільства більше, а […]...
17. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
18. Сутність темпераменту – Темперамент – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.1. Темперамент Поведінка людини залежить не тільки від соціально зумовленої спрямованості її особистості, а й від специфіки її природної організації, зокрема такої індивідуально-психологічної особливості, як темперамент. 5.1.1 Сутність темпераменту Спостерігаючи за людьми, неважко помітити їх неповторну індивідуальну своєрідність у загальній рухливості, швидкості мовлення, виявленні почуттів. Одні з них запальні, […]...
19. Темперамент і характер – БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Темперамент і характер Біологічною основою психофізіологічної індивідуальності людини є морфологічні та функціональні характеристики нервової системи. Морфологічно індивідуальність проявляється в неоднаковому ступені розвитку нервових центрів півкуль великого мозку. Функціонально індивідуальність визначається силою, рухливістю і зрівноваженістю нервових процесів і спеціалізацією півкуль головного […]...
20. ГРУПА РЕФЕРЕНТНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА РЕФЕРЕНТНА – мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід. Термін Г. р. застосував амер. психолог Г. Хайман у 1942 р. для відображення феномену розриву між реальною соціальною належністю індивіда та його ціннісною орієнтованістю на […]...
21. ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає природжені задатки і нахили й особливо набуті індивідом за певних історичних умов його творчості. Г. означає, з […]...
22. ВІДЧАЙ Культурологічний словник ВІДЧАЙ – психічний стан розпачу, безперспективності (дійсних чи уявних), зневіри людини у свої можливості, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього. В. може виникати на грунті невиліковних хвороб, глибоких розладів нервової системи і психіки, а також завдяки збігу надто несприятливих для даної людини зовнішніх обставин. Дуже важливо, щоб, людина вміла подолати В., не […]...
23. ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В. р. о. дістала різні інтерпретації в пізніших філософських і педагогічних системах залежно від особливостей історико-культурної ситуації. Уявлення про всебічно розвинутого індивіда неоднозначні. В побутовій свідомості це талановита людина, здатна до […]...
24. ГОЛОВНИЙ МОЗОК Культурологічний словник ГОЛОВНИЙ МОЗОК – частина нервової системи, замкнена у черепну коробку; складається з великого мозку, стовбура, мозочка....
25. ЗАДАТКИ Культурологічний словник ЗАДАТКИ – природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, що становлять природне підгрунтя розвитку здібностей....
26. Ментальність етносу Політологічний словник Ментальність етносу – відносно цілісна сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і “своєрідних правил життя”, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі. О. Антонюк...
27. Сутність і суспільна зумовленість характеру – Характер – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.2. Характер У процесі пізнання і діяльності індивіда в певних соціальних умовах життя утворюються специфічні для нього ставлення до світу, способи дії і поведінки. У своїй єдності вони й утворюють характер людини. 5.2.1 Сутність і суспільна зумовленість характеру Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в особливостях перебігу психічних процесів […]...
28. ПОКЛИКАННЯ Культурологічний словник ПОКЛИКАННЯ – життєве призначення і спрямування людини, що надає доцільності, осмисленості і перспективності її діяльності. Усвідомлення П. передбачає розвинену самосвідомість і культуру самоаналізу: осмислення своїх потреб, формування соціально значущих цілей, визначення конкретних шляхів цілереалізації. Психологічна серцевина П. – головна мета, яка збігається з сенсом життя особи. Світоглядним оформленням П. індивіда є його життєва […]...
29. АФЕКТ Культурологічний словник АФЕКТ (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) – психол. короткочасний максимальний за інтенсивністю емоційний стан, переживання людини (лють, жах, відчай, екстаз, екзальтація тощо), під час якого знижується ступінь самовладання....
30. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
31. СУБЛІМАЦІЯ Культурологічний словник СУБЛІМАЦІЯ (від лат. sublimo – підіймаю, підношу) – термін психоаналізу, що означає заміщення сексуального об’єкта потягу соціальною метою, переключення енергії інстинктів у соціально прийнятливу діяльність індивіда. Фрейдизм розглядає С. як основний механізм творчого процесу, оскільки творчість інтерпретується 3. Фрейдом і його послідовниками як спосіб розрядки внутріпсихологічної напруги, форма соціальної реалізації несвідомих потягів і […]...
32. ЛАБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лат. labilis – нестійкий, рухливий) – властивість нервових процесів (нервової системи), що виявляється у здатності проводити певну кількість нервових імпульсів за одиницю часу; лабільність також характеризує швидкість виникнення та припинення нервового процесу....
33. СПОКУТУВАННЯ Культурологічний словник СПОКУТУВАННЯ – психологічна плата людини за свою провину; форма морального самоочищення. У релігійній психології С. – умилостивлююча жертва, яку приносив грішник потойбічним силам. Справжнє С. можливе лише як духовно-психологічне переродження людини, воно досягається через страждання душі, супроводжується муками сумління. С. – це надзвичайно інтенсивне переживання людиною своєї моральної недосконалості, прагнення компенсувати свою провину […]...
34. ОСОБИСТІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник ОСОБИСТІСТЬ – 1) система внутрішньої регуляції (в цьому розумінні – саморегуляції) соціальної активності людини, зі становленням якої людина стає суб’єктом цієї активності, а через це – й тих соціальних відносин, в які вона вступає; 2) система психол. механізмів соціальної суб’єктності людини, що формується лише через взаємодію з іншими людьми на основі […]...
35. СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник СПІЛКУВАННЯ – один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. За обсягом С. є дуже широким поняттям і разом з поняттям діяльності належить до категоріального ладу психологічної науки С. є необхідним елементом групової діяльності людей. С. виникло із закономірного розвитку відображення як загальної властивості матерії. Виникнення і розвиток С. зумовлені необхідністю адекватного […]...
36. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
37. ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – узагальнена назва психологічних концепцій, представники яких розглядають психіку як цілісний внутрішній процес. Термін Д. п. вперше вжив американський психолог Р. Вудвортс у 1918 р. для позначення нового напряму, який підкреслював те, що психічні феномени мають характер процесу, а не стану. Представники Д. п. розглядали реакції організму на зовнішній подразник як […]...
38. ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕКСТОВА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕКСТОВА – активність індивіда, спрямована на створення або інтерпретацію тексту, тобто знаково-зафіксованого змістовного повідомлення. Д. т. ініціюється потребою автора тексту чи того інтерпретатора, який виступає від власного імені або від імені реальної чи уявної групи з метою надати її членам значущу для них інформацію. На відміну від вербальної поведінки, що […]...
39. Будова нервової системи. Центральна і периферична системи людини РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА Тема 11. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ УРОК 68. Будова нервової системи. Центральна і периферична системи людини Освітня мета: вивчити будову нервової системи людини, розглянути склад центральної і периферичної нервової системи. Основні поняття і терміни: нервова система, нейрони, нейроглія, регуляції функцій – нервова і гуморальна, види нейронів, функції нейронів. Структура уроку, основний […]...
40. ЕЙФОРІЯ Культурологічний словник ЕЙФОРІЯ (грец. добре переношу) – стан надмірної веселості, що часто не має об’єктивних передумов; підвищений настрій (відчуття радості, безтурботності). Спостерігається при токсичних ураженнях головного мозку, органічних захворюваннях центральної нервової системи....