Підприємницька функція інноваційна

Related posts:

1. Поясніть тезу Й. Шумпетера “Підприємницька функція нерозривно пов’язана з нововведеннями” Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Поясніть тезу Й. Шумпетера “Підприємницька функція нерозривно пов’язана з нововведеннями” Ця теза повторюється неодноразово. Підприємець має поєднувати, комбінувати фактори виробництва; він шукає нові форми організації, удосконалення в комерційних комбінаціях. Мотиви його діяльності – саморозвиток особистості, досягнення успіху, подолання труднощів. Підприємництво не є професією, відповідні якості й навички […]...
2. Інноваційна активність Інноваційна активність – цілеспрямована діяльність суб’єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації праці та управління виробництвом. Основними чинниками І. а. на макрорівні є темпи зростання державних витрат на розвиток науки та освіти, раціональна […]...
3. Грошові доходи населення Грошові доходи населення – основний вид особистих доходів населення, отриманих у формі заробітної плати, пенсій, грошових допомог, стипендій тощо. Найважливіші з них – заробітна плата, отримана на державних, колективних і приватних підприємствах та в установах. До Г. д. н. в Україні зараховують також оплату робочої сили в сільськогосподарських підприємствах, кооперативах, доходи від продажу сільськогосподарської продукції […]...
4. Корпоратизація Корпоратизація державної власності – процес трансформації частки державної власності в акціонерну (колективну) власність і формування та розвитку на цій основі корпоративного сектору в економіці. Процес К. д. в. в Україні розпочався в період існування СРСР створенням першого акціонерного товариства у Львові 1988. У 1991 налічувалось 38 таких товариств, 1993 – 3342, 1999 – 35693, 2003 […]...
5. Класифікація інновацій за ступенем новизни Класифікація інновацій за ступенем новизни – поділ інновацій на однорідні групи залежно від ступеня їх новизни та сфери застосування. Щодо продукту або технологічного процесу (чи елементів, якщо вони змінюють функції або характеристики продукту чи технологічного процесу) виділяють радикальні (сутнісні) інновації щодо принципово нових продуктів; якісні інновації – пов’язані зі значним удосконаленням існуючих продуктів або із […]...
6. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
7. Стратегія інноваційна Стратегія інноваційна – комплекс довготермінових заходів, до яких вдаються суб’єкти економічної діяльності на макро – та мікрорівнях з метою вибору найефективніших напрямів і шляхів упровадження нових технологій, видів техніки, проектування принципово нових видів продукції, а також методів організації виробництва тощо, спрямовані на швидкий розвиток економіки загалом, окремих підприємств, фірм і компаній зокрема. Основою С. і. […]...
8. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
9. Типізація інновацій Типізація інновацій – виокремлення різних типів інновацій залежно від їх новизни і значущості, сфери діяльності, причин виникнення та інших критеріїв. Зокрема, відповідно до рівня новизни і значущості виділяють інновації: базисні (на яких базуються принципово нові технології, а також сутнісно нові покоління техніки), якісного поліпшення (сприяють поширенню якісно нових поколінь техніки), продуктові (виробництво окремого продукту, виробу […]...
10. Концепції економічні соціал-демократичні Концепції економічні соціал-демократичні – сукупність ідей, поглядів різних течій соціал-демократії щодо шляхів реформування капіталізму і, передусім, відносин власності. В 50-60-х XX ст. лідери соціал-демократії відмовились від ідеї націоналізації основних засобів виробництва, оскільки вважали відносини власності неістотними для трансформації суспільства. У 70-80-х вони відмовились і від цих ідей і почали шукати шляхи розширення державного сектора, в […]...
11. Середня тривалість життя Середня тривалість життя – кількість років, що їх у середньому має прожити людина за певного рівня умов життя та якості життя. Для визначення С. т. ж. найчастіше вживають показник С. т. ж. новонародженого. За показник С. т. ж. у майбутньому на планеті ООН прийняла 75,6 років, тоді як у первіснообщинному суспільстві цей показник становив максимум […]...
12. Власність особиста Власність особиста – певна сукупність майна і цінностей, що знаходяться у власності домогосподарств та відносини економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування цього майна, його обміну, розподілу і споживання. Суб’єктами цих відносин безпосередньо є члени домашніх господарств (в т. ч. сім’ї), а опосередковано – організації (підприємства, фірми, компанії) та установи, які виплачують заробітну плату […]...
13. Розподільча функція податків Розподільча функція податків – перерозподіл національного доходу між різними соціальними верствами і групами населення (в т. ч. між класами), а також між сферами та галузями народного господарства, що здійснюється з метою виконання державою своїх соціально-економічних і загальнонаціональних функцій, а отже, розвитку розширеного відтворення існуючого ладу. Крім того, Р. ф. п. спрямована на усунення недоліків ринкової […]...
14. Підприємницька ідея Підприємницька ідея – конкретне цілісне знання про доцільність і можливість здійснювати певний вид підприємницької діяльності, а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів і засобів її досягнення. Елементами такого цілісного знання є: 1) усвідомлення необхідності працювати на межі своїх здібностей (фізичних, розумових, організаторських та ін.); 2) відмова від попереднього виду занять, професії тощо; 3) прагнення […]...
15. Інноваційна політика держави ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 6. Система державного регулювання і стимулювання інноваційної діяльності 6.2. Інноваційна політика держави Під інноваційною політикою необхідно розуміти комплекс принципів та заходів щодо планування, розробки, стимулювання, регулювання і контролю процесів інноваційної діяльності у науково-технічній та виробничих сферах. Тому, основним завданням державних органів є визначення мети інноваційної політики, основних принципів її здійснення, а також […]...
16. Стимулятивна функція податків Стимулятивна функція податків – здатність податкової системи і податкової політики держави позитивно впливати на економічне зростання, розвиток науки, підприємницьку діяльність тощо. Реалізація С. ф. п. передбачає використання прямих і непрямих податків, надання податкових пільг суб’єктам підприємницької діяльності, встановлення оптимальних верхніх і нижніх меж при використанні різних видів податків тощо. Так, у більшості розвинених країн світу […]...
17. Розподіл прибутку Розподіл прибутку – спрямування окремих частин прибутку різним суб’єктам, залежно від наявних у них засобів виробництва, влади та співвідношення приватних, колективних і суспільних потреб та інтересів. Р. п. здійснюється передусім між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, компаніями, з іншого, що фіксується у чинному законодавстві певної країни. Загалом процес Р. п. охоплює етапи розподілу […]...
18. Податки непрямі Податки непрямі – податки на товари і послуги, які залежать від розмірів споживання, додаються до ціни товарів, послуг, виконаних робіт або включаються у тариф і сплачуються споживачами. Історично основним видом П. н. були акцизи. За сучасних умов П. н. – податки на покупки, на продаж, ПДВ, акцизи, мита та ін. Найважливіший із них – специфічні […]...
19. Виробнича функція Кобба-Дугласа Виробнича функція Кобба-Дугласа – макроекономічна модель економіки, яка розкриває функціональну залежність обсягів виробництва від засобів виробництва і праці. Розроблена 1928 американськими вченими П. Дугласом (економіст) та Ч. Коббом (математик) для обробної промисловості США. Методологічною основою моделі стали положення про наявність фізичної продуктивності засобів виробництва (або капіталу, за термінологією західних учених) і про участь у виробництві […]...
20. Платоспроможний попит Платоспроможний попит – форма вияву потреб, забезпечених грошима, що їх покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги. Структура П. п. – платоспроможна потреба суб’єктів ринку: індивідів, організацій, держави, наднаціональних органів. В узагальненому вигляді розрізняють П. п. населення (особистий, індивідуальний) і виробничий. Об’єкти П. п. населення – товари й послуги […]...
21. Домашні господарства Домашні господарства – господарства, які ведуть одна або кілька осіб, що мають спільне житло, з метою розширеного відтворення передусім людини економічної на основі кінцевого споживання продуктів сфери матеріального та нематеріального виробництва. Поняття “Д. г.” здебільшого синонімічне поняттю “сім’я”, хоч і ширше за обсягом, бо ведеться не лише в сім’ї, а й одинокими чоловіками і жінками; […]...
22. Підприємницька діяльність Підприємницька діяльність – праця індивіда, заснована на розвитку особистісних факторів, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату у господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту. П. д. не можна вважати виконання будь-якого завдання, отриманого від іншої особи, якщо у виконавця був відсутній хоча б один особистісний фактор і […]...
23. Група А Група А – сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро – і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна тощо), крім засобів виробництва, виготовляють і предмети споживання, що належать до групи “Б”. Відповідно частина продукції підприємств легкої […]...
24. Державні видатки Державні видатки – грошова форма видатків держави, спрямованих на виконання нею своїх функцій і відносини економічної власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу, використання і споживання частини національного доходу. Д. в. виникають з появою держави і виконанням нею різноманітних функцій (див. Бюджет державний). Структура Д. в. визначається роллю та значущістю […]...
25. Заборгованість підприємств Заборгованість підприємств – борги підприємств, які підлягають сплаті. З. п. спричиняється внутрішніми закономірностями процесу нагромадження капіталу на мікро – (в масштабі окремих підприємств) і макрорівні (у межах національної та світової економіки). Конкретнішими причинами З. п. є посилення залежності підприємств від банків, подорожчання кредитів, зменшення питомої ваги залучених зовнішніх джерел фінансування через механізм випуску акцій, хибна […]...
26. Охорона праці Охорона праці – система забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у трудовому процесі, яка грунтується на сукупності законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних нормах, правилах, інструкціях тощо, обов’язкових для адміністрації, робітників і службовців підприємств, організацій та установ різних форм власності. Загальний нагляд і контроль за їх дотриманням покладено на органи […]...
27. Борг внутрішній Борг внутрішній – борг, що утворився в межах національних господарств внаслідок взаємної заборгованості основних економічних суб’єктів країни – держави, підприємств (фірм, компаній) та домогосподарств. Основною причиною його утворення є нераціональна соціально-економічна політика, а в Україні – ще й політика кланово-номенклатурної приватизації та хибної внутрішньої та зовнішньої політики держави. Найважливішими складовими цього боргу є: 1) державний […]...
28. Народне господарство Народне господарство – сукупність взаємопов’язаних суспільним поділом праці сфер і галузей економіки певної країни, які у процесі свого розвитку формують систему суспільного відтворення. Термін “Н. г.” є синонімом до термінів “економіка країни”, “національна економіка”. Первинна ланка Н. г. – підприємство (див. Підприємство). Соціально-економічна природа Н. г., його структура визначаються панівною формою власності на засоби виробництва […]...
29. Рівень монетизації економіки Рівень монетизації економіки – відношення грошової маси до обсягу ВВП або національного доходу на різних етапах еволюції економічних грошових систем. В Україні упродовж 90-х XX ст. Р. м. е. (а отже, коефіцієнт монетизації) істотно знизився. Так, 1991 він становив 53% (коефіцієнт монетизації ВВП – 0,53%), 1996 – 12%, 1998 – 13% (тоді як в Японії […]...
30. Ваучер Ваучер – приватизаційний чек (сертифікат), який засвідчує безоплатне передання частини державної власності кожному жителю країни, дає право обмінювати його (сертифікат) на акції підприємств і отримувати частину доходу у формі дивіденду. Поява В. зумовлена необхідністю значного роздержавлення, в т. ч. приватизації економіки в пострадянських країнах (частка державної власності становила тут 92%), колишніх державах соціалістичної співдружності, подолання […]...
31. Державні доходи Державні доходи – виражені у грошовій формі відносини власності між державою та юридичними й фізичними особами в процесі вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту. Щодо структури Д. д. – це грошова форма доходів держави, отриманих через вилучення податків, мита, платежів, оплати послуг державного апарату, зовнішньоторговельних операцій, іноземних кредитів та допомоги для фінансування виконуваних […]...
32. Податок на прибутки корпорацій Податок на прибутки корпорацій – податок, який стягує держава з прибутків підприємств (корпорацій, фірм та ін.). Запроваджений у XX ст. у США. З 1909 по 1916 П. на п. к. існував у формі щорічного акцизу, відтак його стягували з чистих прибутків корпорацій. 1916 П. на п. к. становив 2% (відношення податку до чистого прибутку), 1929 […]...
33. Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
34. Інноваційна політика і пріоритетні завдання розвитку транспорту Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.5. РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНЬОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА Інноваційна політика і пріоритетні завдання розвитку транспорту Стратегічним завданням науково-технічної політики в області транспортної системи є вихід на світовий рівень за технічними параметрами та якістю послуг, що реалізуються. Зусилля та ресурси повинні бути спрямовані на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті […]...
35. Самоуправління виробниче на народних підприємствах Самоуправління виробниче на народних підприємствах – найдосконаліша та найдемократичніша форма управління підприємством його працівниками – власниками. Власність народних підприємств є колективною трудовою власністю, набула поширення в останні десятиріччя XX ст. в окремих розвинених країнах світу. Початковою формою самоуправління на таких підприємствах є виробничі колективи. До таких підприємств відносять ті, частка сукупного капіталу яких у власності […]...
36. Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба УРОК 10 Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація Мета уроку: визначити функціональну залежність між факторами й обсягом виробництва; подати графічну й економічну інтерпретацію двофакторної виробничої функції; формувати в учнів уявлення про підприємство як відкриту й багатоелементну систему. Основні поняття: функція, фактори виробництва, виробнича функція, ізокванта. Тип уроку: комбінований. […]...
37. Технологія і виробнича функція. Ефект від масштабу і виробнича функція УРОК 11 Технологія і виробнича функція. Ефект від масштабу і виробнича функція Мета уроку: формувати знання учнів про тип технології’ залежно від комбінації факторів виробництва; визначити вплив ефекту масштабу на рівень витрат; розвивати в учнів критичне мислення, аналітичні, а також ораторські здібності. Основні поняття: ефект масштабу, ізокоста, технологія, капіталоінтенсивність, трудоінтенсивність, середній продукт, граничний продукт. Тип […]...
38. Ефективність соціальна Ефективність соціальна – відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства. Інтегруючим показником Е. с. є виробництво товарів народного споживання у загальному обсязі виробництва за певний період часу, як правило, за один рік. У розвинутих країнах світу частка народного споживання (група „Б”) у валовому внутрішньому продукті становить приблизно 70%, а виробництво засобів виробництва […]...
39. Виробнича функція Виробнича функція – економіко – математичний метод аналізу господарської діяльності на макро – і мікрорівнях, що дає змогу прогнозувати розвиток економіки, виявляти шляхи підвищення ефективності виробництва, встановлювати функціональну залежність між витратами факторів виробництва (в т. ч. їх взаємозамінюваності) і результатами (продуктами). Так само визначають фактори зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, цін. Однією з передумов […]...
40. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...