Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ПІДТОПЛЕННЯ
ПІДТОПЛЕННЯ
Екологія – охорона природи
ПІДТОПЛЕННЯ – підвищення рівня грунт, вод, викликане, як правило, спорудженням гідротехн. споруд та підпором поверхневих вод. П. спричинює заболочування земель та різко погіршує умови будівництва і землеробства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
- ІНФІЛЬТРАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФІЛЬТРАЦІЯ – просочування атм. і поверхневих вод у грунт, материнську породу по капілярних і субкапілярних порах, ін. порожнинах до рівня підземних вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування та поверхневих стоків....
- ШУГА Екологія – охорона природи ШУГА – пухкі нагромадження льоду, що з’являються восени перед льодоставом. Виникають також з придонного льоду, який спливає на поверхню. Часто, рухаючись, забивають русло водотоків, заважають роботі гідротехн. споруд....
- ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та […]...
- ГІДРОЗМИВАННЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту....
- ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
- КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів […]...
- ВОДОЗАБІР Екологія – охорона природи ВОДОЗАБІР – 1) вилучення води з водойми чи водостоку з метою задоволення госп. чи побутових потреб; 2) комплекс гідротехн. споруд та обладнання, призначений для вилучення води з відкритої водойми, водостоку або підземного джерела, підіймання рівня води на задану висоту, регулювання рівня води, скидання вод після повені і приймання води у пристрій […]...
- ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ – різке зниження кільк. особин виду або групи видів, викликане популяційними, біоценотичними або абіотичними причинами; як правило, Д. ч. пов’язана з діяльністю людини. Звичайно йдеться про тимчасову Д. ч....
- НЕРЕСТИЛИЩЕ Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність (фітофільні риби) або на твердий грунт (літофільні риби). У риб з не липкою ікрою нерест відбувається на ділянках із швидкою течією. У зв’язку з будівництвом гідротехн. споруд, які […]...
- ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
- ВИПРІВАННЯ Екологія – охорона природи ВИПРІВАННЯ – загибель трав’янистих зимуючих рослин під товстим шаром снігу, який випав на незамерзлий грунт. У цьому разі, як правило, створюється своєрідна волога камера над перезволоженим грунтом з т-рою близько 0 °С, що спричинює досить інтенсивне дихання, швидку втрату рослиною запасних речовин та бурхливий ріст грибів (“снігова плісень”). В. характерне для […]...
- ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – створення великого машинного виробництва, розвиненої пром-сті шляхом будівництва сучасних підприємств, упровадження кращих технологій, найновіших досягнень науки і техніки в усі галузі виробництва. І. активно впливає на прир. ресурси, середовище життя. Часто І. спричинює екол. проблемні ситуації....
- ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ Екологія – охорона природи ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ – заг. потужність очисних споруд в Україні станом на 01.01.97 становила 8281 млн м3, у т. ч. потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидались у поверхневі водні об’єкти, – 7836 млн м3. Порівняно з 1995 р. потужність очисних споруд зменшилась на 138 млн м3 (на […]...
- ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
- ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
- АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ – розділ меліорації, який розробляє теор. основи агролісомеліоративних робіт. Система заходів боротьби з посухою, ерозією грунтів, що передбачає створення захисних лісонасаджень, проведення агротехн., гідротехн., орган.-госп. та ін. робіт....
- ШЛЮЗ Екологія – охорона природи ШЛЮЗ – гідротехн. споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Ш. використовують також для переміщення суден, плотів з однієї ділянки річки чи каналу на ін. з вищим або нижчим рівнем води....
- ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД – об’єкти природи, природні або штучні процеси та явища, що викликають забруднення поверхневих водойм. Основними Д. з. п. в. є не очищені або погано очищені води стічні, поверхнево-активні речовини, пестициди, що надходять у водойми з дощовими й талими водами тощо....
- ЕПІФІТОТІЯ Екологія – охорона природи ЕПІФІТОТІЯ – масове поширення хвороби рослин, викликане грибами, бактеріями, вірусами (напр., фітофторою на картоплі)....
- ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
- ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ – 1) порядок, умови та форма експлуатації земель; 2) сукупність земельних ділянок, що експлуатуються землекористувачами....
- АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН – раптове засихання рослин, викликане впливом шкідників, хвороб, хім. забруднення....
- ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
- ДОЩУВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЩУВАННЯ – спосіб поливання с.-г. культур, згідно з яким вода розбризкується спец, дощувальними машинами і пристосуваннями; струмені розбризкуються на відстань до 100 м. Надмірне Д. може призводити до перезволоження, заболочування і засолення грунтів....
- ВОДОСХОВИЩЕ Екологія – охорона природи ВОДОСХОВИЩЕ – 1) штучна чи природна водойма з уповільненим водообміном місткістю понад 1 млн м3. Рівень В. штучно змінений і постійно регулюється гідротехн. спорудами з метою нагромадження і наступного використання запасів води; 2) водойма з практично непротічною водою, як правило, великої площі, штучно створена в руслі річки або в пониззі земної […]...
- ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД – розходження глибинних та поверхневих течій і потоків вод Світового океану, що відбувається в певних його зонах. Зумовлене нерівномірністю розподілу вітрів над земною поверхнею за силою та напрямком, впливом конфігурації лінії узбережжя, що лежать на шляху поверхневих потоків, та нерівномірністю розподілу щільності води в глибинах океану. Див. також […]...
- УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
- ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ – захист буд. конструкцій і споруд від впливу на них води та ін. рідин, а матеріалів для споруд – від шкідливого впливу агресивних рідин, стічних вод тощо, запобігання витіканню технол. рідин, а також заходи, що застосовуються з цією метою....
- СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ”, “сум нових міст” – явище підвищеної захворюваності мешканців нових міст (міських районів), де умови життя об’єктивно начебто кращі, ніж там, де переселенці жили раніше. Очевидно, викликане якимись помилками в міському плануванні, відсутністю попередніх тісних контактів між мешканцями, відривом від первинного соц.-психол. середовища тощо....
- ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
- ФІТОСФЕРА Екологія – охорона природи ФІТОСФЕРА, фітогеосфера – поверхневий шар над суходолом Землі (до 150 м), грунт, де умови середовища значною мірою визначаються зеленою рослинністю....
- Землі транспорту Землі транспорту – земельні ділянки, які надаються в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного і трубопровідного транспорту для здійснення покладених на них спеціальних завдань щодо експлуатації, утримання, будівництва, реконструкції, ремонту, вдосконалення і розвитку, споруд, устаткування та інших об’єктів транспорту. Для правового режиму 3. т. характерна чітка диференціація щодо видів транспорту, багатогранність […]...
- СВІТІННЯ МОРЯ Екологія – охорона природи СВІТІННЯ МОРЯ – явище, зумовлене наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценцїї....
- УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання прир. ресурсів, упровадження маловідходних технологій, очищення викидів, виділення коштів для будівництва очисних споруд), так і шляхом управління безпосередньо об’єктами довкілля (меліорація, […]...
- ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ЗЕМЕЛЬНЕ – законодавство, що визначає правовий режим усіх земель у країні, порядок їх використання та охорони. 3. з. регулює земельні відносини з метою забезпечення рац. використання земель та створення умов для підвищення його ефективності, забезпечує охорону прав землекористувачів (підприємств, організацій, установ, об’єднань громадян та окремих громадян). 3. з. встановлює пріоритет […]...
- ФОТОТАКСИС Екологія – охорона природи ФОТОТАКСИС, геліотаксис – пересування нижчих рослинних і тваринних організмів, а також окремих клітин тваринних організмів, що вільно рухаються, викликане світловим подразненням....
- ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке, багаторазове і відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, викликане втратою механізмів “її регулювання. Найчастіше В. п. виникає внаслідок інтродукції видів (напр., кроликів у Австралії)....
- СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА – гідротехн. споруда, призначена для пропускання риби через греблі або поза прир. перешкодами (водоспади, пороги тощо) до місця нересту. До основних С. р. належать рибоходи, рибохідні шлюзи (за принципом дії подібні до суднохідних шлюзів), рибо – підйомні ліфти (підіймають рибу з нижнього у верхній б’єф у наповнених водою рухомих […]...
- ВОДОВІДВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і зовн. каналізації; 2) В. за допомогою водовідвідного каналу – звільнення русла річки від води з метою проведення в ньому гідротехн. робіт […]...