Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ Подвоєні букви у словах іншомовного походження

Подвоєні букви у словах іншомовного походження

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

§ 38. Подвоєні букви у словах іншомовного походження

В іншомовних словах букви, що позначають приголосні звуки, можуть подвоюватись.

Букви подвоюються у випадку, коли слова позначають власні назви: Гаронна, Марокко, Голландія, Ніцца, Елла, Джонні, Руссо, Шиллер, Грімм.

Подвоєні букви зберігаються й в усіх похідних словах: марокканець (Марокко), андоррський (Андорра).

У Загальних назвах іншомовного походження подвоєння не відбувається: бароко, клас, грип, колектив, сума.

Винятки: бонна,

брутто, ванна, мадонна, манна, нетто, тонна, вілла.

У російській мові в загальних іншомовних назвах подвоєння зберігається. В українській мові в цьому випадку його немає: аллея – алея, касса – каса, аппетит – апетит.

А у власних назвах подвоєння в обох мовах зберігається однаково.

Орфограма Одна-дві букви у словах іншомовного походження

396. Прочитайте слова. Перекладіть українською мовою і запишіть. Поясніть написання слів іншомовного походження.

Филиппины, Миссури, Алла, бонна, класс, территория, сумма, либретто, аккумуляция, тонна, шоссе, ванна, группа, интеллектуальный, комиссия, нетто, вилла.

397.

Складіть і запишіть речення з поданими словами. Підкресліть граматичні основи.

Клас, Грімм, Емма, Голландія, територія.

398. Спишіть слова, вставляючи, де треба, пропущені букви. Які орфограми є в цих словах?

Д..с..ертація, профес..ор, чемп..он, Рафаел..о, Рус..о, д..ректор, ш..фр, Гол..анд..я, кол..єкт..в, об’єкт..в, Гарон..а, сум..а, марокканець, голландець, м..льйон, ал..ея, суф..ікс, ван..а, Джован. л.

399. Складіть декілька речень зі словами, в яких є орфограма “Одна-дві букви у словах іншомовного походження”.

400. Прочитайте слова. Перекладіть українською мовою і запишіть за алфавітом. Поясніть їх написання.

Аппетит, аттестат, Миссисипи, аппарат, ассистент, Апеннины, профессор, Абиссиния, комиссия, Диккенс, касса, сессия, грамматика, аллея.

401. Прочитайте текст і перекажіть його. Переказ запишіть. Зверніть увагу на правопис іншомовних слів.

Літо було в розпалі. Гаряче сонце заливало славетний Кноський палац, різнобарвні дахи приміщень, просторі двори.

Між квітучих олеандр і маслин тихо плюскотіла річечка. Обабіч неї, на схилах, у затінку кипарисів та інжирних дерев обідала знать. Довгими вузькими коридорами палацу, мармуровими східцями сновигали раби. Вони носили з підвалів різні страви. У палаці гуло, ніби в гігантському вулику з тисячами працьовитих бджіл (Н. Казандзакіс).

402. І. Запишіть подані слова у два стовпчики: а) з подвоєними буквами; б) без подвоєних букв.

Ма(н)а, но(т)а, анте(н)а, Оді(с)ей, Жа(н)а, Ні(ц)а, су(м)а, ва(т), андо(р)ський, інтерме(ц)о, ва(н)а, ею(р)еалізм, тра(с)а, і(п)одром, Е(д)інгтон.

Якщо ви правильно виконали завдання, із перших букв записаних слів є складеться початок вислову В. Симоненка:”… вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину”.

II. До виділених слів доберіть українські відповідники.

Контрольні запитання і завдання

1. Що вивчають фонетика, орфоепія, графіка, орфографія?

2. Чим відрізняються звуки мови від інших звуків природи?

3. Чим відрізняються голосні звуки від приголосних? Назвіть голосні звуки української мови.

4. Які приголосні називаються глухими, а які – дзвінкими?

5. Які приголосні звуки можуть бути м’якими, а які – пом’якшеними?

6. Розкажіть про звукове значення букв я, ю, є, ї.

7. Чи є букви, які не мають звукового значення?

8. Що таке алфавіт? Скільки букв в українському алфавіті? Назвіть по порядку всі букви українського алфавіту.

9. Скільки складів у словах криниця, книжка, учителька? Які склади називаються відкритими, а які – закритими?

10. Яке звукове значення мають сполучення йо, ьо?

11. Коли ставиться апостроф? Наведіть приклади.

12. У яких випадках апостроф не ставиться?

13. Коли вживається м’який знак? Наведіть приклади.

14. Після яких букв м’який знак не пишеться?

15. Що ви знаєте про наголос в українській мові?

16. Розкажіть про написання е, и, о в коренях слів.

17. Розкажіть про чергування [у] – [в], [і] – [й].

18. Коли відбувається подвоєння букв на позначення двох однакових приголосних?

19. Назвіть усі випадки подовження м’яких приголосних.

20. Розкажіть про написання и, і у ставах іншомовного походження.

21. Коли відбувається подвоєння букв у словах іншомовного походження?

22. Виконайте звуковий запис слів пень, джміль, щастя.

23. Спишіть речення. Виконайте фонетичний розбір виділених слів.

Лягла на всьому вечірня втома (В. Симоненко).

Зв’язне мовлення

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗДУМУ. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ

1. Які типи мовлення ви знаєте?

2. Чим розповідь відрізняється від опису?

Роздум – це висловлювання, в якому йдеться про причини та наслідки дій або явищ, порушується певна проблема і робляться відповідні висновки.

Роздум найчастіше складається з трьох частин: тези (думка, що потребує доведення), доказів та висновку. Такий роздум називається розгорнутим. У стягненому роздумі висновок відсутній.

403.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок.

У народних піснях козаків часто порівнювали з орлами. І це не випадково. Висота і ширина польоту, свобода і незалежність орлів завжди викликали добру заздрість у всіх, а особливо у козаків – людей незвичайного характеру, що найбільше поважали волю і свободу. Отже, кращого символу, ніж орел, для козака годі й шукати.

Дівчат у народнопоетичній творчості порівнювали з горлицями. Чому? Мабуть тому, що ці птахи надзвичайно красиві, мають дуже гарний голос (За В. Скуратівським).

II. Поміркуйте, яка частина висловлювання є розгорнутим роздумом, а яка – стягненим. Докладно усно перекажіть текст.

404. Розгляньте приклад роздуму, поданий у таблиці. Доведіть, що це розгорнутий роздум.

Теза	Якщо під час грози ви опинитесь у мішаному лісі, де ростуть дуби, буки, ліщина, ніколи не ховайтесь під дубом.
Докази	Найімовірніше блискавка влучить у нього, а не в бук, граб чи ліщину, в деревині яких багато олії. Секрет простий: завдяки олійній рідині ці дерева неелектропровідні, і на їхніх верхівках не збирається, як на верхівці дуба, електричний заряд, що притягує блискавку.
Висновок	Отже, дуб – найбільш небезпечна схованка під час грози (3 календаря).

405.1. Усно складіть розгорнутий роздум на основі прислів’я: “Книга вчить, як на світі жить”.

II. Усно складіть стягнений роздум на основі прислів’я: “Вчинки говорять голосніше, ніж слова”.

406.1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок у формі спонукального речення.

Не так багато на нашій планеті багатств, які могли б зрівнятися з лісом. Його вирощують і доглядають працівники лісового господарства, а дбати про чистоту, стан його здоров’я – обов’язок усіх людей.

А що ж означає – здоров’я лісу?

Є багато шкідників лісу – гусінь, жуки, дикі тварини. Щоб ліс добре підростав, треба прибирати в ньому сухостій, галуззя зрубаних дерев і пеньків, бо у цих рештках зимують личинки багатьох комах-шкідників. З ними борються лісники. Якщо лісник, наприклад, помітить на стовбурі дерева яєчка гусені, то восени або рано навесні наносить на стовбур кільцевий шар спеціального клею. Цей клей довго не засихає, а гусінь не може дістатися до крони і гине від голоду.

Ліс має ще одного небезпечного ворога – вогонь. Причини лісових пожеж різні: блискавка, сонячне проміння, що проникає крізь уламки скла на сухий мох, необережні відвідувачі, що недбало поводяться з вогнем (залишають незагашені багаття, кидають сірники, недопалки). Тож із вогнем у лісі треба поводитися дуже обережно.

Обов’язок кожного з нас – охороняти ліс (З календаря).

Наше зелене багатство

II. Доведіть, що в основу тексту покладено роздум

III. Докладно перекажіть текст за самостійно складеним планом. Скористайтеся фотоілюстрацією.

В Україні до нашого часу збереглися традиції, пов’язані з давніми дохристиянськими віруваннями наших предків. У народі свято Стрітення ототожнюється із зустріччю зими з літом. Про це існує така оповідка.

Вранці на гнідому коні на околицю села приїздить Літо. Назустріч йому виходить стара бабуся – Зима. У неї ветха, полатана спідниця, голова покрита старезною подертою хусткою, з-під якої виглядають пасма сивого волосся. У руках вона тримає пощерблений горщик, вилитий з криги. Зима ще люта і не хоче поступитися місцем, з ніздрів у неї викочуються хмари холодної пари, голос хрипкий, непривітний.

– Помагай Боже тобі, Зимонько! – лагідно звертається до неї Літо.

– Дай Боже здоров’я… – неохоче цідить Зима.

– Бач, Зимо, – веде далі Літо, – що я наробило і напрацювало – ти все поїла і попила!..

Довго сперечалися Літо з Зимою, і кожен намагався виправдати себе і звинуватити іншого. Чим далі тривала суперечка, тим завзятішими вони ставали. Наостанок, коли Літо вже збиралося їхати, Зима пропонувала поборотися. Літо зупиняло коня, злазило з нього, і починався двобій. Вважалося, що переможець і буде правувати далі.

Через те селяни дуже ретельно стежили за стрітенською погодою. Якщо під вечір потепліло, перемагало літо. Коли ж траплялося навпаки – дошкуляв морозець, то зима ще довго не поступалася своїми правами (3 календаря).

1. Чи доводилося вам спостерігати за погодою на Стрітення? Чи справдилися ваші прогнози на весну?

2. Складіть план і докладно перекажіть текст. Продовжіть діалог Зими з Літом.

3. Знайдіть і запишіть три прислів’я або прикмети, пов’язані зі святом Стрітення.

4. Поясніть орфограми у виділених словах.