ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
§31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів.
Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна.
Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують.
Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], [н’іс:’а].
На письмі такі подовжені приголосні позначають подвоєними літерами: денний, беззмістовний,
ОРФОГРАМА: подвоєні літери:
Балконний, віддати, широченний, навмання
420. Перепишіть слова, позначте в них орфограму “подвоєні літери”. Розберіть слова за будовою. На межі яких частин слова збігаються звуки в кожному зі слів?
Беззвучний, оббігти, законний, щоденник, розрісся, юннат, спеццех, піввікна.
Два однакові приголосні звуки можуть збігатися на межі значущих частин слова:
– префікса та кореня (беззоряний, відділити);
– кореня та суфікса (осінній, малинник);
– двох суфіксів (письменник, глибинний);
– дієслівної основи та суфікса – ся (пронісся, розрісся).
Збігатися
Складного слова: фіззарядка (фізична зарядка), спорттовари (спортивні товари).
У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів
-ан – (-ян-), – ин-, – їн-, літеру н не подвоюють.
Наприклад: гречка – гречаний; глина – глиняний; бджола – бджолиний.
421. Від поданих Іменників утворіть і запишіть прикметники на – ний (-ній).
Туман, ячмінь, кордон, стіна, зміна, машина, осінь.
В утворених словах виділіть корені та суфікси.
– Поясніть, на межі яких частин слова збігаються приголосні.
– Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
422. Від іменників з прийменниками утворіть слова з подвоєними літерами, запишіть їх.
Над Дніпром, без звуків, без зірок, без закону, без зброї, без дна, над Десною, без сну.
Поясніть написання утворених слів, виділіть у них орфограми.
423. Від поданих дієслів за допомогою префіксів утворіть нові слова з подвоєними літерами. Утворені слова запишіть.
Дзвеніти, бігати, даль, бризкати, білити, знайомитися, золочений, дунайський, ділити, знайомитися.
Виділіть в утворених словах префікси.
424. Перепишіть. Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”. Подвоєння літер у словах поясніть відповідним правилом. Відповідь побудуйте у формі роздуму за схемою:
1. Переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів (М. Рильський). 2. Плаче небо важкими дощами, віддзеркалює чорний асфальт (О. Буднікова). 3. “Хто там?” – донісся з хати голос (Панас Мирний). 4. Безпощадній зброї сміху я боюся піддаватись (Леся Українка). 5. Мить ця теплим сміхом віддзвенить (Н. Диб’як).
Укажіть слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте це значення.
– Визначте речення з прямою мовою, поясніть у ньому розділові знаки.
425. Перепишіть прислів’я, уставляючи, де потрібно, літери.
1 .Одна вранішня година краща двох ден.. их. 2. Зароблене потом від..ають медом. 3. Для людської думки немає від..алі. 4. І глибока криниця не бездон..а. 5. Хоч совість і без..уба, а до смерті загризти може.
Слова з подвоєними літерами розберіть за будовою. На межі яких значущих частин збігаються звуки?
426. Перепишіть. Поясніть написання виділених слів.
1. Чуєш, курличе ключ журавлиний? (Д. Луценко). 2. Злетіла зграя соколина (М. Рильський). 3. Не біда з’явитися на світ у качиному гнізді, якщо ти вилупився із лебединого яйця! (X. К. Андерсен). 4. Ти повір у пахучу траву, у цвітіння ночей горобиних (П. Перебийніс). 5. Пригадуєте коротший став у Сосонці? (М. Рильський). 6. Унадився журавель до бабиних конопель (Народна творчість).
Яку ніч називають горобиною? Дізнайтеся про це в Інтернеті.
427. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру н.
Дерев’ян..ий, бетон..ий, орлин..ий, юн..ий, мільйонний, юн..ат, голубин..ий, син..ій.
Позначте в словах вивчені орфограми.
– Зробіть усний фонетичний розбір виділеного слова.
428. Перепишіть. Виділені слова розберіть за будовою. Поясніть написання цих слів.
1. У сонне криштальнеє море вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка). 2. В снах віддзеркалена турбота денна (В. Малишко).
3. Сіється дощик невпинний, осінній (Дніпрова Чайка). 4. Розрослися тополі, роззеленілись (Олесь Гончар). 5. Високо і густо розрісся вишник (І. Нечуй-Левицький). 6. Горою нісся тихий спів (Д. Загул).
Позначте в словах вивчені орфограми.
У прикметниках наголошений суфікс – єнн(ий), що надає слову значення “дуже”, “надзвичайно”, пишуть з подвоєними літерами. Наприклад: широченний, здоровенний, глибоченний.
У прикметниках, що вказують на неможливість здійснення якоїсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси – анн(ий), – янн(ий), – енн(ий) пишуть із подвоєними літерами.
Наприклад: неподоланний, незрівнянний, неоціненний, непримиренний.
З подвоєними літерами пишемо слова благословенний, натхненний, священний.
429. Прочитайте, вимовляючи слова відповідно до правил орфоепії. Виділені слова випишіть, розберіть за будовою та позначте місце наголосу.
1. Дивлюсь, аж проти мене їде здоровенний запорожець (П. Куліш). 2. Жива душа народна, жива, неподоланна! (О. Довженко).
3. Тополі височенні вітами від сонця хмарку відмели (В. Василашко). 4. Без нескінченного терпіння хіба запалиш ти вогонь? (М. Доленго). 5. Дивлюсь і дивуюсь красі природи. Яка незбагненна її сила! (О. Довгий).
430. Перепишіть, від поданих у дужках прикметників утворюючи прикметники із суфіксом – єнн-.
1. День був такий (важкий)! (С. Йовенко). 2. (Страшний) гайдамака обома руками підняв над собою (здорову) шаблюку (П. Куліш).
Круг них їжився (високий) жовтий комиш (М. Коцюбинський).
4. А темрява стояла (страшна) та чорна (Панас Мирний).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
431. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пл..не в слово моє т..чія не..кінчен..ої річеньки-мови (П. Перебийте). 2. Перемагай себе сьогодні, і будеш нездоланний завтра (О. Довгий). 3. Круча..пускалась до бер..га ш..рочен..ими уступами (А. Мороз). 4. А невблаганний час м..нав і все судив нещадно (М. Луків).
Позначте в словах вивчені орфограми.
432. З поданими словосполученнями складіть і запишіть речення. Поясніть написання прикметників із суфіксами – анн-, – янн-, – енн-.
Священні заповіти батьків, несказанна гордість, численні труднощі, благословенний рідний край.
433. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Ж..ття дає уроки непрості, неоцінен..а ця наука (Я. Перебийте). 2. Сором силу в душі своїй мати і на працю її не від..ати (Б. Грінченко). 3. Вічно будуть в світі і від..аність і віра і любов (С. Тельнюк). 4. Благословен..ий мамин заповіт (Д. Павличко).
5. Щасливий я і гордий, що ч..таю Шевченка, і Франка, і Українку на незрівнянній українській мові! (М. Браун). 6. Я вірю в народ, що живе на Дніпрі” у сили його нездолан. л (М. Луків).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
– Поясніть написання великої літери.
– Зробіть фонетичний розбір виділених слів (усно).
434. Прочитайте. Поясніть написання виділених слів.
1. Мати прокинулась і почула доччину пісню (І. Нечуй-Левицький).
2. Маріччина пісня оповідала добре знайому подію (М. Коцюбинський).
3. Вже синиччин тенькіт чути звіддаля (А. Камінчук). 4. Учепився рак клешнями за лисиччин хвіст та й гукнув: “Біжімо!” (Народна творчість).
Які риси уособлює в народних казках Лисичка? Розкажіть про це, уживаючи прикметник лисиччин (у потрібних формах).
Подвоєні літери вживають для позначення на письмі подовжених м’яких приголосних [д’], [т’], [з’], [ц], [п], [н’], [ж’], [ч’], [ш’] між голосними в:
– іменниках середнього роду на – я: читання, запитання, волосся, зілля;
– окремих іменниках чоловічого і жіночого роду на – я-: судця, стаття, рілля;
– іменниках жіночого роду з основою на приголосний у формі орудного відмінка однини перед закінченням – ю: тінню, міддю, ніччю;
– різних формах дієслова лити та споріднених словах: ллється, ллєш, виллємо;
– словах бовваніти, ссавець та споріднених із ними;
– прислівниках на – ння: зрання, спросоння, навмання.
435. Прочитайте прислів’я. Поясніть написання слів із подвоєними літерами. Зробіть звуковий запис цих слів.
1. Без навчання нема пізнання. 2. Роботу роблять умінням і терпінням. 3. Людина без друзів, що дерево без коріння. 4. На роздоріжжі навіть пес вагається. 5. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
6. Як сто річок зіллється, то буде море. 7. Сталь сталлю гострять.
8. У своїй хаті й сміття золоте. 9. Як сто потів проллєш, то все буде до смаку.
436. До поданих слів доберіть спільнокореневі з подвоєними літерами, запишіть їх. Позначте в них орфограму “подвоєні літери”.
Запитувати, навчатися, розуміти, мовчати, визволяти.
437. Подані іменники поставте у формі орудного відмінка однини. Поясніть їхнє написання.
Мить, тінь, сіль, ніч, віддаль, розповідь, печаль, паморозь, гуаш, подорож.
438. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначте відмінок і число виділених іменників.
1. Холодний віт..р осін..ю дихнув (Г. Севернюк). 2. Посріблені ліси окуталися тін..ю (М. Рильський). 3. Ліс поріс в..сокою папорот..ю (А. Пашкевич). 4. Задзвонять мід..ю труби лунко (Т. Вишталюк). 5. Плаче стріла за ціл..ю, вечір кличе світан..я (Ф. Гарсіа Лорка). 6. Не звикнуся з чужою рол..ю (Т. Майдановий).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
– Поясніть значення стійких словосполучень ввійти в роль; вийти на перші ролі; помінятися ролями.
В іменниках жіночого роду на приголосний у формі орудного відмінка однини перед губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та приголосний [р] не подовжуються.
Наприклад: кров ‘ю, любов ‘ю, матір’ю.
Якщо приголосний стоїть не між голосними (тобто основа слова закінчується двома різними приголосними), подовження звуків і подвоєння літер немає.
Наприклад: радістю, скатертю, листя, щастя.
439. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть написання цих іменників.
1. Чиста совість є великою (радість) (Ф. Прокопович). 2. Світлійте (людяність), люди! (М. Самійленко). 3. Вклоняюсь кожному ліску з (любов) й (відданість) сина (Д. Луценко). 4. Якою (гладь) вишито сліди (майстерність) сорочої ноги! (Є. Гуцало).
Поясніть вислів вишито сліди. Що нагадує вишивку на білому снігу? Розкажіть про це, вживаючи у формі орудного відмінка іменники скатерть, швидкість, спритність.
440. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі іменники.
1. Сила зі… не зрівняється. 2. Не пишаються… та… . 3. Як поженешся за…, втратиш на якості. 4. Навіть гори здолаєш… .
5. Гарне діло завжди одізветься….
ДОВІДКА
Бідність, скнарість. Користь. Кмітливість. Кількість. Наполегливість.
441. Прочитайте. Поясніть відсутність подвоєних літер у виділених словах.
1. Безсмертя прагнуть душі молодії (Д. Павличко). 2. Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті (В. Симоненко).
3. Перед людяністю, скромністю й мудрістю матері я досі схиляю голову (М. Стельмах). 4. Найбільше, сину, дорожи любов’ю до Вітчизни (П. Перебийніс). 5. Так само, як і щастя, так минає й горе (Б. Грінченко). 6. Не радій з чужої біди, а тішся людською радістю (Народна творчість).
442. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пригорнись до мене, слово, коли щира л..ється мова (Л. Забашта). 2. В борін..і досягається мета (Я. Воронько). 3. Далеким зарубіжжям зветься для нас земля за океаном (В. Дворецька). 4. Біля хати стояли обнизані гудзиками насін..я височен..і мальви (М. Стельмах). 5. Зупини коня, не мчи навман..я! (В. Ганулич). 6. Найдовшу тривалість життя серед усіх с..авців має слон (3 підручника).
Визначте речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
443. Слова з подвоєнням літер через збіг запишіть у першу колонку, слова з подвоєними літерами на позначення подовження м’яких приголосних – у другу.
Туманний, колосся, піддатливий, враження, соління, роззброєний, передосінній, піддашок, покоління, спросоння, Полісся, щебетання, запасся, маззю, тінню, донісся.
Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ – ГОВОРІННЯ
УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ
444. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Які типи мовлення поєднано в тексті? З’ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть.
Суд Соломона
Цар Соломон уславився своєю мудрістю. Щодня люди сходилися до нього на суд.
Один чоловік перед смертю сказав, що всю свою спадщину залишає найбільш гідному з двох своїх синів. Після смерті батька сини посварилися, бо жоден з них не захотів визнати себе гіршим.
Брати прийшли позиватися до Соломона. Той спитав, хто вони такі. Обидва виявилися стрільцями.
Цар наказав поставити мертве тіло
Батька біля дерева. Братам він звелів стріляти мертвому батькові в груди.
Першим стріляв старший брат. Він уцілив батькові в те місце, де в живої людини б’ється серце.
Молодший син відмовився стріляти. Він опустив свій лук і заплакав.
Батьків спадок цар Соломон наказав віддати молодшому братові, тому що він виявився гідним сином і порядною людиною. Старшого брата цар прийняв у охоронці, адже ця робота потребує жадібних людей з гострим зором і оброслим шерстю серцем.
За Біблійною легендою.
Поясніть написання виділених слів.
– Складіть план тексту, запишіть його.
– За планом усно перекажіть текст.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– Якими літерами передається м’якість приголосних на письмі?
– Для чого вживають знак м’якшення? Чим він відрізняється від інших літер?
– У яких суфіксах пишуть знак м’якшення? Назвіть їх.
– Після яких літер знак м’якшення в українській мові не пишуть? Наведіть приклади.
– Які звуки позначаються буквосполученням йо?
– Чому ьо не може стояти на початку слова?
– Для чого вживають апостроф? Наведіть приклади. Чи є апостроф літерою?
– Після яких букв і за якими правилами у словах ставиться апостроф?
– Для чого вживають подвоєні літери?
– На межі яких значущих частин слова може відбуватися збіг однакових приголосних звуків? Наведіть приклади.
– Поясніть написання слів знання, колосся.
– За яких умов подовження приголосних звуків у кінці основи не відбувається?
– Від чого залежить написання слів несказаний і несказанний?
Related posts:
- Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 78 Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Мета: – навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі; – розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення; – виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 37. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як на межі частин слова збігаються однакові приголосні, та про позначення цих звуків двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО. Що таке корінь, префікс і суфікс слова? 294 Прочитайте вголос слова. Зверніть увагу на вимову звуків, які позначені двома однаковими буквами. На межі […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 38. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, у яких випадках у словах подовжуються приголосні звуки, та про позначення таких звуків на письмі двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО, 1. Які є м’які звуки? 2. За якої умови шиплячі звуки напівпом’якшуються? Прочитайте вголос іменники жіночого роду. Визначте їхнє число та відмінок. […]...
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 34. Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових приголосних 1. Пригадайте, з яких частин складається слово за будовою. 2. Що ми називаємо коренем? 3. Дайте визначення префікса, суфікса. 4. Для чого слугує у слові закінчення? 356. Запишіть слова. Виконайте їх розбір за будовою. Містечко, дерев’яний, казка, димок, солоний, морський, липа. […]...
- Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів 5. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок: 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний; 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ я, ю, є, ї та щ. ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЛІТЕРАМИ г і г ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §22. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ я, ю, є, ї та щ. ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЛІТЕРАМИ г і г Літера 7 завжди позначає два звуки – [й і]: їжак [й і ж а к], їсти [й і с т и ]. Літери я, ю, є на письмі можуть […]...
- Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса Тема: Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса у словах; розвивати орфографічну пильність; виховувати інтерес до мови. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось […]...
- Подвоєння приголосних при збігу їх УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: А) префікса й кореня: Ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява; двох префіксів: возз’єднання, ввігнутий; ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Не подвоюються приголосні в таких словах, як Отой, отут, отак, отам, […]...
- Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю, я та щ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 27 Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю, я та щ Український алфавіт Аа Бб Вв Гг Гг Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її (а) (бе) (ве) (ге) (ге) (де) (е) (°) (же) (зе) (и) (і) (ї) […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 25. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки, чому в деяких словах кількість звуків і букв різна, а також про звукове значення букв я, ю, є, ї, щ ПРИГАДАЙМО 1. Які звуки позначаємо на письмі двома буквами? 2. Якими буквами […]...
- ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони. Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], […]...
- Подовження приголосних і подвоєння букв – Орфоепія Орфоепія Подовження приголосних і подвоєння букв 1. Приголосні зазвичай подвоюються (у вимові – подовжуються) при збігові однакових приголосних звуків, що належать до різних частин слова (морфем): А) якщо корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс: оббити, відділ, ззаду ; Б) у складноскорочених словах: юннат – юний натураліст, військкомат – військовий комісаріат, військкор – […]...
- Подвоєння букв унаслідок збігу ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 41 Тема. Подвоєння букв унаслідок збігу Мета: дати поняття про подвоєння букв унаслідок збігу однакових приголосних звуків; домогтися засвоєння учнями правил; розвивати культуру усного й писемного мовлення; прищеплювати любов до України. Обладнання: підручник, тексти диктантів. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Творча робота. […]...
- Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Однак повної відповідності між звуками і буквами немає. Для передачі на письмі шести голосних звуків в українському алфавіті існує десять букв, шість із яких (А, о, у, е, и, і) завжди […]...
- НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення (ь) ЗВУКИ І БУКВИ Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення (ь) 29 1. Прочитайте та відгадайте загадку. Квітоньками біленькими Весною зацвіту. Ягідками солоденькими Усіх зимою пригощу. – Вимовте звук, який позначає виділена буква. Якою буквою позначено м’якість цього звука? – Спишіть загадку. Буква знак м’якшення (ь) позначає м’якість попереднього приголосного звука. 2. Прочитайте слова в лівій […]...
- Спостереження за збігом однакових приголосних на межі префікса та кореня Тема: Спостереження за збігом однакових приголосних на межі префікса та кореня Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня; розвивати мовлення учнів; виховувати інтерес до слова. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось […]...
- Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...
- Знаки письма. Алфавіт. Вимова звуків, що позначаються буквами г і г. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв і, є, ю, я ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Уроки № 52-53 Тема: Знаки письма. Алфавіт. Вимова звуків, що позначаються буквами г і г. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв і, є, ю, я Мета: поглибити знання про знаки письма, алфавіт, домогтися усвідомлення співвідношення звуків і букв у слові; продовжувати формувати вміння передавати слова звукописом (фонетичною транскрипцією), розвивати фонематичний […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 18. ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Практикум 193. І. Випишіть із поданих уривків слова у два стовпчики: а) з подвоєнням внаслідок збігу двох однакових приголосних; б) з подовженням приголосних внаслідок асиміляції. Які приголосні можуть подовжуватися? 1. У хаті по-святковому врочисто І по-буденному, як завше, тісно. […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 13 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складних випадків правопису апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу […]...
- ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 29. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як один звук впливає на інший, як правильно написати слово із приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову 226 Вимовте вголос слова, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначені виділеними буквами. Визначте позицію цих звуків у словах (перед голосним чи приголосним, […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §21. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ 229. Прочитайте прислів’я, витлумачте значення кожного. 1. Азбука – до мудрості дорога. 2. Азбука – то драбина до знань. 2. Спочатку “аз” та “буки”, а потім підуть і науки. 4. Слово – вітер, письмо – грунт. Що вам відомо про походження слів азбука, абетка, […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- Позначення звуків мови на письмі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мови на письмі Графіка (від гр. Grapho – письмовий) – це розділ мовознавства, який вивчає сукупність мовних знаків для передачі на письмі усного мовлення. В ідеальному варіанті кожний звук мовлення повинен мати своє графічне позначення (літеру). Для передачі звуків української мови на письмі використовують особливі знаки […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 66 Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Мета: – навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови; – розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу; – виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна […]...
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 11 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного […]...
- Чергування [о]-[а] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [о]-[а] 313. Прочитайте пари дієслів. Які голосні звуки чергуються в коренях кожної пари? Допомогти – допомагати; поклонитися – кланятися; захопити – хапати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [о]- [а]. Літеру а в корені дієслова пишуть перед наступним наголошеним суфіксом – […]...
- Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
- ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 32. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість звуків [г], [к], [х] з’являються інші приголосні ПРИГАДАЙМО На які звуки змінюються приголосні [г], [к], [х] в іменниках перед закінченням [і]? 253 Прочитайте. Простежте, які зміни відбулися в коренях слів кожної групи. На основі спостереження […]...
- Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...