Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі
Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів
5. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі
В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок:
1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний;
2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.
В
Подвоєння відбувається:
1) при збігу двох однакових літер на межі: а) префікса й кореня беззмістовний, відданий; б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник; в) двох суфіксів: письменник, іменник; г) основи дієслова і постфікса – ся: розрісся, піднісся; д) двох частин складноскороченого слова: міськком (міський комітет), військкомат (військовий
2) у наголошеннях прикметникових і прислівникових суфіксах – енн-, – анн-: священний, непримиренний, мерзенний, невблаганно, старанно.
Примітки:
1. В українській мові, на відміну від російської, н ніколи не подвоюється у суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений.
2. Не подвоюється н також у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів – ан-, – ин-, – ін – (-їн-): морквяний, лебединий, чаїний.
3. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений, потомствений;
3) подовжуються приголосні звуки д т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, що стоять між голосними:
А) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей);
Б) у деяких іменниках середнього роду ІІ відміни з кінцевим – а (графічно – я): знання, життя, зілля, читання. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;
В) в іменниках жіночого роду ІІІ відміни в орудному відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;
Г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню;
4) подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти;
5) подовжуються приголосні у словах: Ганна, ссати, бовваніти, ссавці, овва.
Примітки: 1. Приголосні д, т, з, с, ц, л, н. ж, ч. ш, не подовжуються, якщо вони стоять після приголосного перед голосним: повністю, честю, щастя, радістю, Поволжя.
2. Не подовжуються тверді приголосні, зокрема губні на р: сім’я, любов’ю, матір’ю.
Слід пам’ятати, що подовжуються тільки м’які приголосні звуки, які стоять між голосними.
Слід пам’ятати:
1. Дві літери для передачі збігу двох однакових приголосних пишемо на межі:
А) префікса й кореня українських слів, а також слів іншомовного походження, якщо існують відповідні непрефіксальні утворення: віддати, оббризкувати, беззахисний, ірраціональний (є раціональний), імміграція (є міграція), але: акліматизація, анотація, конотація;
Б) префікса й префікса: возз’єднати, беззастережний, беззмінний, піддослідний;
В) кінця першої та початку другої частини складноскорочених слів: юннат (юний натураліст), військкор (військовий кореспондент), страйкком (страйковий комітет); меддопомога (медична допомога);
Г) кореня або основи на н(нь) і суфіксів н, н, ник, ниц(я): законний, стінний, осінній, віконниця, шестигранник, тваринник, письменник, але: священик.
Г) основи дієслова минулого часу на с і постфікса ся: розрісся, перетрясся, нісся, пасся.
2. Подовження приголосних передається на письмі двома однаковими літерами:
А) у наголошених суфіксах – енн, – а/нн прикметників, а також у похідних іменниках із суфіксом – ість і прислівниках: численний, численність; нездійсненний; нездійсненність, нездійсненно, невблаганний, невблаганність, невблаганно, священний, блаженний, але: шалений, жаданий, довгожданий;
Б) у деяких словах: бовван, Г анна, лляний овва, ссати та похідних від них.
3. Подовження приголосних д, д’, т, т’, з’, с’, ц’, д, л’, н’, ж’, ч’, ш’ у позиції між голосними передається на письмі:
А) в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: обличчя, обличчю, обличчям, на обличчі, але: облич, почуттів, відкриттів (і відкрить); Запоріжжя, Полісся, але: Поволжя, безсмертя (позиція не між голосними);
Б) в усіх відмінках деяких іменників і відміни, крім родового множини із закінченням – ей: Ілля, Іллі, Іллю, Іллею, на Іллі, Іллє; рілля, ріллі, ріллю, ріллею; суддя, судді, суддю, суддею, суддів; стаття, статті, статтю, статтею, але: статей;
В) у похідних словах, утворених від іменників двох попередніх груп: гіллястий, гіллячка, життєвий, життєрадісний, життєлюбність, суддівський, суддівство, Іллева (книга), але: статейний;
Г) в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: сіллю (сіль), глибінню (глибінь), річчю (річ), сумішшю (суміш), упряжжю (упряж), але: радістю, смертю, жовчю (радість, смерть, жовч – слова закінчується двома приголосними), кров’ю, Об’ю (кров, Об – основа не на м’який і не на шиплячий);
Г) у деяких прислівниках: зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню;
Д) в особових формах дієслова лити(ся) і похідних від нього: ллю, ллєш, ллються, виллєш, розіллються.
4. в іншомовних словах:
А) у власних назвах та похідних одиницях зберігається подвоєння літр на позначення однакових приголосних, якщо воно є у мові, з якої слово запозичене: Андорра, Голландія, Калькутта, Яффа, Пікассо, Россіні, андоррський, голландець, калькуттський, яффський;
Б) у загальних назвах літери звичайно не подвоюються: алея, колона, програма, екскурсія, бароко, інтермецо, стакато, беладона, фін ват (але: Ватт). Виняток із цього правила становлять слова: аннали (літопис, хроніка), бонна (іноземна вихователька), білль (законопроект), бритти (народ), брутто, булла (грамота папи римського, послання), ванна, вілла, гамма (грецька літера), дурра (вид рослини сорго), мадонна, манна (вид лишайника; сік ясеня), мірра (ароматична смола), мотто (дотепний вислів; епіграф), мулла, нетто, панна, пенні (грошова одиниця), панно (настінна прикраса), тонна.
Related posts:
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- Подовження приголосних і подвоєння букв – Орфоепія Орфоепія Подовження приголосних і подвоєння букв 1. Приголосні зазвичай подвоюються (у вимові – подовжуються) при збігові однакових приголосних звуків, що належать до різних частин слова (морфем): А) якщо корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс: оббити, відділ, ззаду ; Б) у складноскорочених словах: юннат – юний натураліст, військкомат – військовий комісаріат, військкор – […]...
- Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
- Подвоєння приголосних при збігу їх УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: А) префікса й кореня: Ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява; двох префіксів: возз’єднання, ввігнутий; ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Не подвоюються приголосні в таких словах, як Отой, отут, отак, отам, […]...
- Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 78 Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Мета: – навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі; – розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення; – виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
- Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного: 1. Перед Я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 37. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як на межі частин слова збігаються однакові приголосні, та про позначення цих звуків двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО. Що таке корінь, префікс і суфікс слова? 294 Прочитайте вголос слова. Зверніть увагу на вимову звуків, які позначені двома однаковими буквами. На межі […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів. Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна. Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], […]...
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 38. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, у яких випадках у словах подовжуються приголосні звуки, та про позначення таких звуків на письмі двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО, 1. Які є м’які звуки? 2. За якої умови шиплячі звуки напівпом’якшуються? Прочитайте вголос іменники жіночого роду. Визначте їхнє число та відмінок. […]...
- ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 18. ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Практикум 193. І. Випишіть із поданих уривків слова у два стовпчики: а) з подвоєнням внаслідок збігу двох однакових приголосних; б) з подовженням приголосних внаслідок асиміляції. Які приголосні можуть подовжуватися? 1. У хаті по-святковому врочисто І по-буденному, як завше, тісно. […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 34. Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових приголосних 1. Пригадайте, з яких частин складається слово за будовою. 2. Що ми називаємо коренем? 3. Дайте визначення префікса, суфікса. 4. Для чого слугує у слові закінчення? 356. Запишіть слова. Виконайте їх розбір за будовою. Містечко, дерев’яний, казка, димок, солоний, морський, липа. […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 27 Тема. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які приголосні, формувати навички правильної вимови твердих та м’яких приголосних, розвивати фонематичний слух, культуру усного й писемного мовлення; виховувати в учнів повагу до старших. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. […]...
- Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Зміни груп приголосних – ЦЬК-, – СЬК-, – ЗЬК-, – СК-, ПІК-, – ЗК-, – СТ – Зміни приголосних при їх збігу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Зміни приголосних при їх збігу Зміни груп приголосних – ЦЬК-, – СЬК-, – ЗЬК-, – СК-, ПІК-, – ЗК-, – СТ- При словотворенні приголосні звуки часто змінюються: А) група приголосних – цьк – змінюється на – чч – при творенні іменників із суфіксом – Ин(а): Вояцький – […]...
- Подвоєння букв унаслідок збігу ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 41 Тема. Подвоєння букв унаслідок збігу Мета: дати поняття про подвоєння букв унаслідок збігу однакових приголосних звуків; домогтися засвоєння учнями правил; розвивати культуру усного й писемного мовлення; прищеплювати любов до України. Обладнання: підручник, тексти диктантів. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Творча робота. […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Зміни приголосних при їх збігу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Зміни приголосних при їх збігу Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси. Відбувається чергування приголосних: А) К, ць, ч + – ськ(ий), – ств(о) дають – цьк(ий), – цтв(о): Гірник – гірницький, […]...
- Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 74 Тема. Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо Мета: – навчальна: поглибити знання учнів про позначення м’якості приголосних на письмі; формувати загально пізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння; – розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам’ять, увагу, […]...
- Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
- Позначення м’якості приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Позначення м’якості приголосних Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука. Ь пишеться: 1. Після м’яких Д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, гедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба. 2. Після м’яких […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 13 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складних випадків правопису апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу […]...
- Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 34. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ Про те, якими буквами позначаємо на письмі м’які приголосні звуки, коли пишемо знак м’якшення, та взагалі про правильну вимову Пригадаймо. З якою метою використовують на письмі знак м’якшення? 266 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в слові колодязні є три м’які приголосні […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м’якого знака ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 41 Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м’якого знака Запам’ятаймо! В українській мові м’якість приголосних на письмі позначають: 1) буквою ь (м’який знак): січень, льодовий; 2) буквами є, ю, я, коли вони стоять після м’якого приголосного: сине, люди, пісня; 3) буквою і: ліс, […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 11 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного […]...
- Сполучення йо, ьо – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Сполучення йо, ьо Буквосполучення Йо вживається на початку складу для позначення сполучення приголосного з голосним : Йому, Йонька, районний, мільйон, курйозний, Муравйов, Соловйов. Буквосполучення Ьо вживається в середині й кінці складу для позначення м’якості приголосного в сполученні з : Льон, льотчик, сьомий, цільовий, […]...
- Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Урок 104 Тема. Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Мета: поглибити знання учнів про тверді та м’які приголосні звуки; закріпити вміння учнів позначати м’якість приголосних літерами я, ю, є, і; удосконалювати вміння розрізняти тверді та м’які приголосні на слух; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ […]...
- ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони. Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], […]...
- ЗМІНА ПРИГОЛОСНИХ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ Мета: ознайомити учнів із чергуванням приголосних в іменниках; формувати навички застосування правил для пояснення правопису іменників у давальному і місцевому відмінках однини; розвивати увагу, спостережливість; виховувати старанність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Гей, дзвени весела пісне, Щоб усі почули спів! Стало в класі тихо-тихо, І почнемо вже урок. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Самостійна робота […]...
- Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111-115) Тема. Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111 – 115). Мета. Ознайомити учнів із випадками чергування приголосних в іменниках; виробляти навички правильного відмінювання іменників. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. Я всміхнуся сонечку: – Здрастуй, золоте! Я всміхнуся квітоньці – Хай вона цвіте! Я […]...
- ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 17. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Які чергування кінцевих приголосних основи відбуваються в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини? 111. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У […]...
- Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг Урок 109 Тема. Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг – луже, друг – друже Мета: мати уявлення про подовжені м’які приголосні звуки; ознайомити з позначенням двома однаковими буквами подовжених м’яких приголосних; сформувати вміння диференціювати подовжені й неподовжені м’які приголосні; вчити складати звукові моделі слів з подовженими […]...
- Подвоєння букв в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння букв в іншомовних словах Подвоєння зберігається: 1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський. 2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна. Подвоєння не відбувається: 1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса. 2. У загальних […]...