Поняття про прислівник як частину мови. Незмінність
Тема. Поняття про прислівник як частину мови. Незмінність – основна ознака прислівників. (Вправи 323-325).
Мета. Ознайомити з основними ознаками прислівника як частини мови; вчити впізнавати прислівники в усному і писемному мовленні, влучно добирати прислівники відповідно до ситуації мовлення.
Обладнання: таблиця словникових слів “Словничок”, орфографічні словники, аркуші паперу з альбому.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Вправа “Мікрофон”.
– З чого складається наше
– З чого складаються речення? (Зі слів.)
– На скільки частин мови поділено всі слова української мови? (На 10 частин мови.)
– Назвіть вивчені частини мови. Наведіть приклади. Доведіть правильність свого вибору.
III. Повідомлення геми і завдань уроку.
1. Проблемна ситуація (з використанням таблиці словникових слів).
– Діти, до яких частин мови належать слова із таблиці “Словничок”, яку ми ведемо вже від 1-го вересня? (Іменники, прикметники, дієслова, інші слова.)
– Що то за інші слова? Прочитайте їх, поставте до них запитання. (Щодня, щоденно, щогодини, восени, попереду,
– Чи схожі ці запитання до запитання іменника, прикметника чи дієслова? (Ні.)
– Спробуйте одне із цих слів змінити. (Не змінюється.)
Висновок. Слова, які не змінюються ні за відмінками, ні за особами, ні за числами, – це окрема незмінна частина мови.
– Якщо хочете знати назву цієї частини мови, розгадайте шараду.
2. Шарада.
– Назва цієї частини мови має той же корінь, що й іменник слово, префікс – в слова прийменник, а суфікс – що в словах іменник, прийменник, займенник.
Дуже то цікаве слово –
Супроводить дієслово.
Це прислівник.
Так і зветься –
Про кожну дію обізветься.
Достеменно все він знає
І оцінку власну має:
Той працює гарно, добре,
Швидко, вправно, своєчасно,
А той погано – і недобре,
І повільно, і невчасно.
Задаєш йому питання:
Де? Коли? Наскільки? Як?
Чому? Навіщо і для чого? –
Відповість тобі він так:
Пізно, вранці, тут, ніяк,
Вгору, вниз і спросоння,
Туди, сюди, попідвіконню…
На все відповідь він має,
Про всі дії добре знає,
Своїх думок не міняє.
– Сьогодні ми починаємо вивчати нову самостійну частину мови – прислівник.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями новою матеріалу.
1. Ознайомлення і правилом (с. 165).
2. Каліграфічна хвилинка.
Ш Ш Ш Ш ш ш ш ш
Шп шп шп ту ту ту шпак шпак
Плаче шпак уранці після зливи,
Де шумлять на греблі явори,
Що шпаківню вітер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Л. Костенко
– Назвіть прислівники. Знайдіть слова, з якими прислівники пов’язані в реченні. Поставте питання від цього слова до прислівника.
3. Вправа 323 (виконується усно).
А) Творча бесіда за завданнями і запитаннями вправи 323 з підведенням до єдиного висновку: прислівники не змінюються.
Б) Проблемна ситуація.
– Яке закінчення прислівника мелодійно!
– Пригадайте правило про закінчення прислівників і відразу знайдете відповідь на попереднє запитання. (Прислівники не мають закінчень – це незмінна частина мови.)
В) Ознайомлення з додатковим теоретичним матеріалом (с. 165).
4. Робота в парах (вправа 324).
А) Відгадування загадки.
Б) Робота з орфографічним словником (відшукування відгадок).
– Які орфограми є у словах трамвай, тролейбус!
В) Діалог про улюблений вид транспорту і культуру поведінки в транспорті.
Г) Відшукування прислівників у загадці і записування їх за абеткою.
– На які питання відповідають записані прислівники?
Фізкультхвилинка.
5. Гра-естафета “Доберіть прислівники”.
Учасників гри ділять на три рівні групи. Кожна група одержує аркуш паперу з записаним на ньому дієсловом, до якого треба дібрати зв’язані з ним прислівники. Аркуш іде по колу, кожний учень дописує одне слово. Виграє група, яка протягом обумовленого часу добере найбільше прислівників. Зразки ігрового матеріалу:
Говорити (як?) – зворушливо, коротко, щиро, натхненно, суворо, сердито, голосно, тоненько, переконливо, правильно, швидко, дзвінко, весело;
Дивитися (як) – пильно, суворо, весело, гостро, зло, спідлоба, розгублено, захоплено, байдуже, проникливо, допитливо;
Іти (як? куди? коли?) – швидко, повільно, пішки, навмання, навпростець, вниз, назустріч, навпомацки, вгору, вночі, вранці, вдень і т. д.
V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Тренувальний диктант.
– Залишіть один рядок для заголовка.
Біжить лісовий струмочок усе вперед і вперед. Жебонить веселу пісеньку. Не замовкає він ні на хвилиночку. Не відпочиває ні вдень, ні вночі. Радісно співає срібноголосий, поспішає на допомогу всьому живому. Мелодійно розливається навкруги його дзюрчання.
Примітка. Виділені слова записати на дошці.
– Підберіть і запишіть заголовок до тексту.
– Підкресліть у тексті прислівники. Доведіть свою думку.
– Про яку пору року розповідається в тексті?
– Який це текст? (Опис.)
3. Творча вправа.
– Від поданих дієслів утворіть прислівники.
Сміється – смішно
Веселиться – весело
Радіє – радісно
Сумує – сумно
Хитрує – хитро
Мудрує – мудро
4. Вибірковий диктант.
Оратором є лиш той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано, переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів.
– Випишіть в колонку прислівники.
– Напишіть через рисочку відповідний прикметник, від якого утворений цей прислівник.
Гарно – гарний
Вишукано –
Переконливо –
Відповідно –
5. Бесіда.
– Яку частину мови ви почали вивчати? (Прислівник.)
– У чому особливість прислівників у порівнянні з іменниками, прикметниками, дієсловами? (Прислівник – незмінна частина мови.)
– З якою частиною мови прислівники найчастіше зв’язані в реченні? (З дієсловом.)
VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 165 – правило, вправа 325.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...