Головна ⇒ 📌PR ⇒ Поради для комунікатора – Ервін П. Беттінгхауз

Поради для комунікатора – Ервін П. Беттінгхауз

Паблик рилейшнз

Ервін П. Беттінгхауз

Поради для комунікатора

(із книги: Bettinghaus Е. P. Persuasive communication. – N. Y. etc., 1968)

Дослідження довіри до джерела інформації показують, що джерело справді відіграє величезну роль за ступенем впливу будь-якого переконуючого повідомлення. Дослідження також підказують, що немає єдиної характеристики комунікатора, яку можна було б назвати універсальною. Довіра до джерела є крихким фактором, важливим у багатьох комунікативних ситуаціях, проте достатньо важким для визначення, які саме характеристики

комунікатора несуть дійсну відповідальність за створення довіри.

Неможливо дати переконуючому комунікатору пораду, як стати харизматичним лідером. Але можна дати деякі пропозиції про шляхи, якими комунікатор може посилити свою ефективність у переконуючій комунікативній ситуації:

– Було досліджено як зміни довіри до джерела, так і характеристики комунікатора, що володіє високим рівнем довіри. Комунікатор може збільшити ступінь довіри до себе за допомогою того, як саме його представляють слухачам. Чи була в його житті діяльність, яка допоможе підкреслити кваліфікованість? Чи брав він участь у процесах

прийняття рішень, заснованих на довірі до нього? Навіть відрекомендування комунікатора, як такого, що неодноразово виступає перед багатьма групами, може допомогти в поліпшенні його сприйняття аудиторією. Природно, що рекомендування, яким би гучним воно не було, не зможе поліпшити невдалого виступу.

– Більшість переконуючих комунікативних ситуацій проходять в умовах, коли комунікатор заздалегідь відомий своїй аудиторії. Перед тим, як слухач почне слухати, читач – читати, глядач – дивитися, вони вже мають певні судження про джерело. Це значить, що вирішальним фактором є аж ніяк не моментальне розкриття джерела на момент передачі повідомлення, а ціла серія вражень, починаючи з того часу, коли одержувач вперше дізнався про джерело. Індивід, який хоче бути переконливим, має діяти відповідно навіть під час своєї щоденної роботи, а не тільки на момент даної комунікативної ситуації. Ці підстави можуть бути згадані під час рекомендування доповідача, однак вони виявляються задіяними задовго до того, як настане конкретна комунікативна ситуація.

– Статус виступаючого також стосується переконання. Значна частина джерел не можуть підлаштувати свій статус під конкретну промову чи для листа редакторові. Одержувач же може асоціювати джерело лише з однією організацією, не маючи уявлення про статус виступаючого в іншій організації. Наприклад, уявіть, що група соціальних працівників слухає, як актриса говорить про проблему дітей-сиріт у Європі. Соціальний працівник може замислитися, чому він повинен слухати актрису, навіть найвідомішу, з питань, які не мають нічого спільного з акторським ремеслом. Але якщо в представленні буде згадано, що ця актриса працює в ЮНЕСКО, її статус в очах соціальних працівників підвищиться, і вплив її промови зросте.

– Для побудови переконання орієнтація, на думку лідерів, є важливою з двох причин. По-перше, переконуючий комунікатор, спілкуючись з великою групою, зробить своє завдання більш легким, якщо сконцентрується на думці, яка превалює у лідерів даної групи. Можна взяти повідомлення комунікатора, який слабкіше впливає на один соціальний зріз, і зробити це повідомлення особистісним для членів групи. Якщо можна переконати в правильності певної позиції лідерів думки, то багато інших членів групи також будуть упевнені в її правильності.

Друга причина, що показує важливість концепції лідерів думки, полягає в тому, що сам переконуючий комунікатор буде часто служити лідером думки для групи. Його шанси на це зростають, коли він сам демонструє характеристики лідера думки. Лідер думки має одержувати інформацію і потім просувати її у вигляді відносин і рекомендацій іншим членам групи.

– Групи з вільним членством, до яких належить одержувач інформації, можуть також зазначати типи уявлень, які має даний індивід. Якщо джерело може припустити, що є певна близькість всередині груп, одержувач швидше за все теж зробить висновок про близькість уявлень. Наприклад, доповідач, котрий почав свій виступ перед групою профспілкових активістів із слів “Я походжу із сім’ї, яка була активно втягнута в профспілкову роботу”, має більші шанси бути прийнятим аудиторією, ніж виступаючий, який почне свій виступ перед тією самою групою словами “Я наймав робітників із профспілки довгі роки, тому я розумію ваші проблеми”.

– Комунікатор може попередньо поцікавитися, які уявлення в даній галузі найбільш імовірно мають члени його аудиторії і вмонтувати у свою промову твердження, що будуть вказувати на підтримку цих уявлень. Вік, стать, раса, соціальний статус та інші змінні вказують на тип уявлень, які група швидше за все може мати, навіть якщо її члени не висловлюють конкретних уявлень з даного питання. Комунікатор, завданням якого є зміна набору відносин, зробить це легше, якщо зможе довести аудиторії, що він згоден з деякими іншими уявленнями, що є у даної групи.

– Щоб підтримати своє повідомлення, комунікатор може скористатися допомогою авторитетів, що мають більший ступінь довіри. Такі всіма визнані особистості, як президент, члени уряду, відомі вчені, депутати, державні діячі, артисти мають досить високий рівень довіри у середнього громадянина. Комунікатор, який зможе пов’язати згадані авторитети зі своїм власним повідомленням, зможе значно поліпшити свої позиції.

– У ситуації, коли комунікатор передає своє повідомлення численним одержувачам, він має адаптувати його до найбільш чисельної групи в аудиторії. Це особливо важливо в ситуації, коли у виступаючого немає можливості ретельно дослідити, які уявлення має конкретний одержувач.