POST HOC ERGO PROPTER HOC

Соціологія короткий енциклопедичний словник

POST HOC ERGO PROPTER HOC (після цього – означає спричинено цим) – поширена в соціол. дослідженнях помилка, яка полягає в тому, що спостережувані явища чи процеси інтерпретуються як наслідок події (чи подій), що передувала їм. У суспільстві дійсно не існує безпричинних явищ. Причинним наз. таке явище (чи процес), яке з необхідністю викликає інше, а це інше наз. наслідком, або дією. Властивістю причинно-наслідкових зв’язків є те, що вони перебувають між собою у часовій залежності. За часом причина завжди

передує наслідкові, а наслідок завжди настає після причини. Однак така послідовність двох явищ не повинна ототожнюватися з причинно-наслідковим зв’язком, адже не все, що виражає часову послідовність, водночас виражає і причинно-наслідковий зв’язок. Так, деякі політ, партії та політологи стверджують, що причиною розпаду СРСР стала Біловезька угода, яку підписали керівники Росії, України та Білорусі. У свою чергу розпад СРСР розглядається ними як причина екон. кризи та зубожіння населення цих суверенних країн. Послідовність у часі тут не є достатньою підставою для встановлення причинного зв’язку. Насправді
Біловезькою угодою лише завершився природний процес розпаду СРСР, вона стала його політ, наслідком, а причиною була неефективна екон. система та не демокр. тоталітарний устрій СРСР. Причинний зв’язок явищ може бути доведений апеляцією до практики. Коли своєю діяльністю люди викликають певну послідовність подій у часі, то це може бути достатнім доказом їх необхідного причинного зв’язку. Проте емпіричне спостереження ніколи не спроможне само по собі довести необхідність достатньою мірою. У соціології рідко вдається апелювати до без посередньої практики для підтвердження висновку, а тому у своїх міркуваннях дослідники можуть припуститися цієї поширеної помилки.

Щоб уникнути и, треба враховувати ряд обставин в інтерпретації даних. По-перше, те, що причина і наслідок взаємообумовлюють одне одного і можуть за певних умов мінятися місцями. їх не можна метафізично протиставляти. По-друге, треба зважати на те, що причинні зв’язки бувають багатозначні. У таких випадках одинична причина може викликати ряд наслідків і, навпаки, одиничний наслідок може бути зумовлений рядом причин (як у наведеному прикладі). Для виділення причинного зв’язку із сукупності складних обставин, які в дійсності завжди його супроводжують, в соціології можна використовувати певні логічні методи аналізу. Насамперед це метод схожості, який вказує на те, що коли два чи більше випадків явища, що вивчається, мають спільною лише одну обставину, то ця обставина (в якій вони схожі між собою) і є, ймовірно, причиною шуканого явища. Другий метод – розрізнення – означає групування обставин навколо двох випадків – коли явище, що нас цікавить, настає і коли не настає. Якщо випадок, в якому явище настає, і випадок, в якому воно не настає, у всьому подібні, за виключенням однієї певної обставини, то ця обставина (в чому вони різні між собою) і є, очевидно, причиною шуканого явища. Третій метод наз. індуктивним методом супутніх змін, і схема його дії така: якщо виникнення або змінювання попереднього явища щоразу спричиняє виникнення або змінювання іншого, супутнього йому явища, то перше з них є, напевно, причиною другого явища. Останній з цієї групи логічних методів наз. методом залишків. Він застосовується при поясненні складних комплексів попередніх обставин, коли одна частина їх уже вивчена, а друга ще має бути дослідженою. Цей метод застосовується за такою схемою: коли встановлено, що причиною частини складного явища, що вивчається, не є відомі попередні обставини, окрім однієї з них, то можна припустити, що ця єдина обставина і є причиною тієї частини явища, що цікавить дослідника. Всі перераховані методи мають індуктивний характер і застосовуються переважно у поєднанні одного з другим. їх взаємодоповнюваність сприяє більш повному і більш вірогідному пізнанню причинних зв’язків у складній соціальній реальності.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: POST HOC ERGO PROPTER HOC