Потік енергії на тваринницькій фермі
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Розділ 10. ПОТІК ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТУКТИВНТСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ
10.2. Потік енергії на тваринницькій фермі
У тваринництві також діють певні енергетичні закономірності, згідно яких потенціальна енергія корму, що звільнилась в організмі при розпаді органічних речовин, використовується на утворення кінцевої продукції – м’яса, молока, яєць – лише частково. Кількісний розподіл її важко простежити. Вона витрачається на теплопродукцію, процес травлення і рухи та на утворення продукції, приріст маси тіла. Для
Щоб правильно вести сучасне фермерське господарство, зокрема тваринницького напряму, треба добре знати і енергоємність кормів і потреби тварини, які залежать від її продуктивності, віку, умов утримання та інших факторів. Це дозволить до певної міри підвищити ефективність використання енергії корму на корисну продукцію та управляти енергетичним обміном в організмі тварин.
Однак, для покращення використання енергії
Агроенергетичний аналіз засвідчив, що сукупна витрата енергії на виробництво продукції тваринництва становить десятки трильйонів мегаджоулів. Зменшити ці витрати можна вдосконаленням технологічних процесів годівлі і догляду тварин та переробки тваринницької продукції, а також розумним поєднанням і оптимальним використанням природних і штучних (додаткової і антропогенної) потоків енергії в межах ферми (комплексу).
Для оцінки ефективності використання цих потоків енергії використовують спеціальні формули. Зокрема, Агроном оцінює ефективність використання рослиною сонячної (природної) енергії по коефіцієнту корисної дії (ФАР). Чим вищий вміст сухої органічної речовини в рослині, тим краще засвоює вона сонячну енергію, тим вищий ККД ФАР – коефіцієнт використання і засвоєння корму:
Де U1 – урожайність сільськогосподарської культури, кг сухої речовини,
Е1 – енерговміст 1 кг сухої речовини урожаю, МДж,
Qфар – енергія фотосинтетичної активної радіації на період вегетації сільськогосподарської культури, МДж.
Зооінженери оцінюють ККД організму тварин за ефективністю засвоєння сонячної енергії через енергію корму:
Де U2 – сумарна продуктивність тварини (по м’ясу і молоку) в перерахунку на суху речовину, кг,
Е2 – енерговміст 1 кг сухої речовини продукції, МДж,
Qk – сумарна енергія кормів за період обліку, МДж.
Однак, обидві ці формули не враховують Затрат енергії паливних матеріалів та ін. їх визначають за формулою:
Де U3 – об’єм механізованих робіт у фізичних одиницях,
Е3 – енергоємність технологічного процесу, МДж,
Qп – об’єм енергії палива, витраченого на механізовані роботи, МДж.
Спеціаліст-агроенергетик визначає ефективність використаної сукупної (сонячної і антропогенної) енергії за формулою:
Де V – енергія органічних речовин, акумульованих у сільськогосподарській продукції, МДж,
Q – енергія палива плюс затрати праці людини (антропогенна енергія), МДж,
Q0 – сонячна енергія, що поступає протягом року на сільськогосподарські угіддя, з яких отримані органічні речовини рослин (V), МДж. При цьому Q0 = 2QФар.
Вивченням способів отримання різних джерел енергії, їх використання, аналізом і керування її потоками у тваринництві займається спеціальна галузь – агроенергетика.