Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження
І СЕМЕСТР
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Уроки 5, 6
Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів.
Правопис слів іншомовного походження
Мета: подати відомості про походження української лексики, повправляти в розрізненні власне українських та запозичених слів; ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі словником і таблицею; удосконалювати правописні навички, зокрема щодо правопису іншомовних
Тип уроків: комбіновані (вивчення нового матеріалу; повторення вивченого в попередніх класах).
Обладнання: підручник, словники, таблиці.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Робота з підручником. Виконання вправи 26 (с. 17).
З’ясувати лексичне значення записаних на дошці слів, скориставшись тлумачним словником та словником іншомовних слів. Чому довелося скористатись обома словниками?
– Левада, кетяг, літепло,
– Гроно, плесо, навзаєм, бейсбол, Інтернет.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 32).
Пояснення вчителя.
Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався впродовж тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну та запозичену лексику.
Корінна українська лексика – це слова, що виникли в українській мові або були успадковані нею від давніх мов – праслов’янської і давньоруської, від яких вона утворилася. Наприклад: хлібороб, щирість, будувати, щоденно, сорок, дружба, вчити, наш, сто, зверху.
Виділяють три основні шари корінної української лексики з погляду її походження: спільнослов’янський, до якого входить і найдавніша, спільноіндоєвропейська лексика, спільносхіднослов’янський і власне український.
Спільнослов’янська лексика – це слова, успадковані через давньоруську із спільнослов’янської (праслов’янської) мови; найдавніший шар української лексики, її ядро. Наприклад: мати, око, кінь, молоко, воля; сидіти, орати, вміти, учити; великий, солодкий; ніготь, палець; дрімати, любити; чоловік, жінка; сковорода, чашка, ліжко, хитрий, глухий; один, сто; ваш, там, куди; про, а, ні.
Більшість спільнослов’янських слів поширені в усіх слов’янських мовах, зрозуміло, із фонетичними відмінностями, що відбивають специфіку кожної з них.
Власне українська лексика – це слова, що виникли в українській мові і є специфічними, властивими тільки їй словами. Наприклад: Батьківщина, громадянин, очолити, бентежити, линути, гай, жовтень, завірюха, чарівний, навпростець, плугатар, осередок, освіта, самота, свита, споконвіку, праворуч, нашвидкуруч, мимохідь, торік, зопалу, навпростець, осторонь, заздалегідь, навперейми.
Близько 10 відсотків слів української мови – це слова іншомовного походження, які прийшли в українську мову або прямо, або через мову-посередницю. Серед них слова, запозичені з грецької (граматика, математика, психологія, логіка, географія, демократія, література, діалог, лиман, корабель), латинської (академія, ректор, студент, трагедія, дисципліна), англійської (спорт, футбол, аут, джентльмен, лідер, пікнік), німецької (гастроном, вексель, бухгалтер, костюм, орден, солдат, штраф, штаб, шахта, курорт, дах, грунт, кокс), французької (сюжет, абажур, магазин, пальто, пляж, бюро), італійської (галера, палац, сопрано, тенор, адажіо, віолончель, корсар), голландської (яхта, трап, люк, матрос, гавань, шлюпка, каюта, краби), тюрських мов (базар, сарай, кавун, тютюн, халва, батіг).
Прочитати заздалегідь записані на дошці речення. Що ви можете сказати про походження виділених слів? Пояснити їхнє лексичне значення. До якого словника слід звернутися в разі потреби?
Бринить бджола і джміль гуде, у гай по ряст дівчатко йде (В. Бендюг.) Ще голубим крилом леліє тепла днина. (І. Москаленко.) В плесі тихого смеркання човнярі човни лаштують. (П. Осадчук.) Пливуть, неначе мрії, журавлі, ключами йдуть відпочивать на луки (І. Москаленко.) “Нескафе” бадьорить зранку, І бентежить серце нам. (З реклами.)
ІV. Виконання вправ на закріплення.
За допомогою словника встановити походження та лексичне значення поданих слів. Дібрати до них українські відповідники.
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.
Довідка. Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.
Диктант із коментуванням. Пояснити лексичне значення та з’ясувати походження виділених слів, за потреби звернувшись до словника.
Гори в мені, червона кров батьків, наснаж мене і освяти на слово. (А. Камінчук.) Дух творчості плекай, хоч буде гірко… (С. Реп’ях.) Упаду серед сивого шляху і лежатиму там горілиць, наче вслід задивлюсь тому птаху, що бринить між летючих зірниць. (І. Муратов.)
Подані слова ввести до самостійно складених речень. Які з цих слів є власне українськими, які – запозиченими?
Освіта, веселка, інтернет, шоу, навпростець.
Самостійна робота. Письмове виконання вправи 56.
V. Повторення вивченого в попередніх класах..
Опрацювати таблицю.
Літери и-і в словах іншомовного походження | |
Літеру и пишуть: | |
У загальних назвах | У власних назвах |
Після літер д, т, з, с, ц, ч, ж, р: директор, сигнал, циркуль, шифр, ритм.. Це правило називають правилом “дев’ятки”. Формула для запам’ятовування: Де ти з]їси цю чашу жиру? | У географічних назвах з кінцевими – ида, – ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика. У географічних назвах із звукосполученням – ри – перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним також пишемо – и: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок. |
Літеру і пишуть: | |
1. На початку слів | Інститут, інженер, ікебана |
2. У кінці незмінних слів | Таксі, колібрі |
3. Після букв, що не входять до “дев’ятки” | Пінгвін, фініш |
4. Перед літерами. Що позначають голосний звук, та й | Радіус, діалог |
5. У власних назвах після букв на позначення приголосних, крім шиплячих | Брати Грімм, Дені Дідро |
Робота біля дошки.
Записати слова. Пояснити їхні лексичні значення, за потреби звернувшись до словника. Обгрунтувати написання слів.
Диск, тиран, зигзаг, чинара, ранжир.
Переписати з дошки слова, на місці крапок уставляючи пропущені літери и або і.
– Магн..т, б..лет, тр..о, д..агноз, рад..ац..я, такс.., пар.., ..мідж,..нжир, ..нформація.
– Техн…ка, рад..о, ман..я, сер..ал, ав..ац..я, жур.., пон.., Капр.., тр..умф, ..єрогліф.
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Пояснювальний диктант. Іншомовні слова підкреслити, за словником з’ясувати їхні лексичні значення.
Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі (А. Малишко.) Елегію бджола на крипці грає, а сонях гра на кобзі золотій (Є. Гуцало.) Вже й клевер прозирає крізь зело рожевими очима марсіанина (І. Муратов.) Діамантами небо зоріє (О. Гриценко.) Дід про хліб, а баба про фіалки (Нар. творч.).
Диктант із коментуванням.
1. Трохи Америки, трохи Європи, Азія в небо мечеті встромляє (С. Крижанівський.) Вітрила в напрузі, ясний краєвид. На пошуки, друзі, нових Атлантид! (В. Швець.) Істина є добром інтелекту. (Г. Кониський.) Ні, я не проти математики, а все ж у серце зазира очима літер хрестоматія… (П. Перебийніс.)
2. Одного разу Лебідь, Рак та Щука сукупний бізнес вирішили втнуть (М. Білокопитов.) Як хочеться цитрини, в ній, кажуть. Вітаміни (Ю. Михайлів.) ніхто не знав, ніхто не чув… Міністр інкогніто прибув (Олександр Олесь.)
Словниковий диктант. Пояснити лексичне значення слів та з’ясувати їхнє походження, за потреби звернувшись до словника.
Бразилія, циліндр, бравісимо, кілограм, бібліотека, джинси, Чикаго, Вашингтон, Сицілія, Чилі, таксі, денді, мафіозі, імпровізація, інерція, інтуїція.
VІІ. Повторення вивченого в попередніх класах.
Опрацювання таблиці.
У словах іншомовного походження літери подвоюються: | |
1. У власних назвах | Голландія, Діккенс, Руссо |
2. В окремих словах – загальних назвах | Ванна, тонна, манна, панна, нетто, брутто, вілла, бонна |
3. У разі збігу однакових приголосних звуків префікса та кореня | Ірреальний, контрреволюція |
Прочитати речення, визначити іншомовні слова. Обгрунтувати правопис слів. Поясни лексичне значення слів, за потреби звернувшись до словника.
І не чекаймо з неба манни! Лише у праці міць прийде! (Л. Закордонець.) Слова ж знецінились, а лік пішов не в грамах, а на тонни… (Б. Олійник.) Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром (Л. Костенко.) Принцесо Анно, вже готова ванна (І. Драч.) Стрункі черешні, як мадонни, стоять в чарівнім убранні (С. Грінчак.)
VІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Розподільний диктант. Іншомовні слова з подвоєнням і без нього записати в дві колонки. Пояснити лексичне значення слів, за потреби звернувшись до словника.
Лібрето, панна, донна, алея, Голландія, Голівуд, інтермецо, вілла, каса, нетто, брутто, біроко, беладона, мадонна, трилер, Шиллер, Мюллер, Джонні, Бетті.
Переписати слова, уставляючи на місці крапок, де це потрібно, м”який знак або апостроф. Перевірити себе за орфографічним словником.
Ад..ютант, порт..є, п..юпітр, конферанс..є, п..юре, шансон..є, б..юро, ін..єкція, б..юджет, миш..як, М..юнхен, потрт..єра, кар..єра, інтер..єр, р..юш, П..ємонт, комп..ютер, П..яченца, б..язь, бракон..єр, кастан..єти.
Диктант із коментуванням.
Мовчить дитя в Мадонни на руках. (Н. Гуменюк.) Вона не чула зроду про Растреллі. (Л. Костенко.) Тоді не знав я ні високих слів, ін казки про Ромео та Джульєтту (В. Бровченко). Десь острів є, що осіяв Шекспір, де Діккенс усміхався крізь тумани (М. Рильський.) Ворона – священна птиця бога Аполлона (Л. Костенко.) Отож парфумів в ванну наливай, і чим тобі це не тропічний рай? (Ю. Клен.)
ІХ. Підбиття підсумків уроку.
Х. Домашнє завдання. Вправи 56, 58.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...