ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА

Related posts:

1. ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА – основна закономірність вертикального розміщення рослинності, грунтів, біоти, біоценозів у горах у вигляді окремих поясів, що змінюють один одного....
2. ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – бот.-геогр. закономірність вертикального розміщення грунтів, рослин і тварин у горах залежно від висоти....
3. ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ – напрями психології, за якими вирішальне значення у поведінці надавалось глибинним, неусвідомленим самою людиною спонукам і установкам....
4. ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території; 2) зміна фіз.-геогр. комплексів (рослинності, тваринного світу, грунтів тощо) з підвищенням над рівнем моря пов’язана насамперед зі зміною теплового балансу (середній […]...
5. РАДІАЦІЯ СУМАРНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СУМАРНА – сума прямої сонячної та розсіяної радіації небосхилу, яка надходить на гориз. поверхню. Р. с. – основна прибуткова частина радіац. балансу земної поверхні. Середньорічна Р. с. змінюється від величини порядку 336 кДж/см2 на рік у полярних районах до значень понад 924 кДж/см2 на рік у тропічних пустелях. Майже на […]...
6. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
7. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ. ШИРОТНА ЗОНАЛЬНІСТЬ I ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ Мета: – актуалізувати, поглибити та систематизувати знання про природні комплекси, географічну оболонку та її закономірності; продовжити формування умінь та навичок працювати з тематичними картами атласу з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей; – розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань, аналітичне мислення; – сприяти формуванню ціннісного ставлення до природи. Обладнання; карта “Географічні пояси […]...
8. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх переважає хижаків. У деяких випадках (у морях, океанах) піраміда біомаси може бути оберненою – маса фітопланктону значно менша від маси зоопланктону....
9. ФІТОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м, у морях – до 50-100 м. Розрізняють Ф. мор., солонуватоводний і прісноводний (річковий, озерний, ставковий і болотяний)....
10. ХОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХОРОЛОГІЯ – розділ біогеографії, що вивчає закономірності просторового розміщення організмів та їх угруповань. Розподіляється на фітохорологію і зоохорологію. Об’єктами вивчення X. є конкретні види або роди груп організмів, які вивчаються....
11. ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) – наука, що вивчає хім. склад води в океанах (морях) і донних відкладів, їх походження, режим, просторовий розподіл і причинну залежність від хім., фіз.-хім., фіз., біол. та антроп. процесів. Досліджується також хім. склад зависі, льоду, гідробіонтів, розчинних газів та їх зміни. Отримані дані істотно доповнюють уявлення про екологію […]...
12. РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ – циклічні коливання життєдіяльності організмів, пов’язані з циклічними ритмами в зовнішньому середовищі. Розрізняють добову ритміку, зумовлену зміною дня і ночі, річну ритміку, пов’язану з циклами сонячної активності....
13. ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями надходження сонячної енергії на поверхню Землі, характером популяції пов. мас, балансом теплоти й вологи, динамікою атм. тиску та ін. метеорол. елементами....
14. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ. ШИРОТНА ЗОНАЛЬНІСТЬ І ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ Мета: Навчальна: повторити, удосконалити, узагальнити та систематизувати знання про взаємозв’язок природних компонентів й утворення на Землі природних комплексів різного порядку; сформувати стійке уявлення про закономірності поширення ПК; з’ясувати особливості азональних ПК; Розвивальна: формувати науковий світогляд, розвивати логічне й аналітичне мислення, уміння робити висновки й узагальнення, творчу уяву, удосконалювати навички самостійної навчально-пізнавальної діяльності, сприяти розвитку інтересу […]...
15. ЗОНАЛЬНІСТЬ У ГОРАХ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ У ГОРАХ – теa> саме, що й Поясність вертикальна....
16. ЛІТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОБІОСФЕРА – 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери (від 2-3 м і макс. до 6 км вглиб); 2) зона поширення живих організмів (у шпарах, підземних водоймах) та шари біогенних осадових порід....
17. ЦУНАМІ Екологія – охорона природи ЦУНАМІ – мор. гравітаційні хвилі, що утворюються в океанах (морях) під дією землетрусів і вулканічних вивержень на мор. дні або поблизу берегів. Хвилі Ц. мають велику протяжність (десятки і сотні км), з наближенням до берега утворюють серію водяних валів заввишки 5-10 м. На деяких ділянках узбережжя (затоки, фіорди) хвилі звужуються, досягаючи […]...
18. ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
19. ЗОНАЛЬНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА – те саме, що й Поясність вертикальна....
20. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
21. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
22. ЧИСЛО ВОЛЬФА Екологія – охорона природи ЧИСЛО ВОЛЬФА, індекс сонячної активності – кільк. характеристика ступеня сонячної активності, що визначається ритмікою появи сонячних плям та їх кількістю. На цій основі встановлена 11,1-річна циклічність сонячної активності, з якою, в свою чергу, збігаються деякі глобальні клімат, явища, періоди спалахів інфекц. хвороб, урожайності с.-г. культур, масового розмноження шкідників та ін. процеси, […]...
23. ОРДИНАЦІЯ Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ – закономірність просторового чергування рослинності в континуумі....
24. ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ – закономірність ландшафтної диференціації гір. місцевості по вертикалі....
25. ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
26. Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною РОЗДІЛ II. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ ТЕМА 2. Південна Америка & 23. Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною Пригадайте: 1. Що таке природна зона? 2. Від чого залежить зміна природних зон на рівнинах? Природні зони. Відомо, що природна зона є великим природним комплексом із притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, грунтами, рослинністю та […]...
27. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
28. ВИДИМЕ СВІТЛО Екологія – охорона природи ВИДИМЕ СВІТЛО, видимі промені – приблизно половина всієї променевої сонячної енергії, яка надходить на Землю. В. с. обмежене зоною від 380 (фіолетові промені) до 750 нм (червоні промені). Має надзвичайно важливе значення в житті всіх організмів, а особливо – рослин, у яких воно забезпечує процес фотосинтезу та фотоморфогенезу....
29. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
30. КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) Екологія – охорона природи КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) – числова оцінка середнього вмісту хім. елемента в земній корі, літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, живій речовині, Землі загалом, у різних гір. породах, косм. об’єктах тощо. К. виражаються в одиницях маси (%, г/т та ін.) або в атомних відсотках....