Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА

ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА

СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Урок № 13

Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складних випадків правопису апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також

відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Виутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика приголосних і голосних звуків.

Міжпредметні зв’язки:

Література: твори українських авторів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників з теми

Виконання тестових завдань

1. Коли пишеться апостроф після губних приголосних?

А На позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї;

якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня;

В на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї, якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня (крім р).

2. Коли пишеться апостроф після р?

А На початку складу;

Б у кінці складу;

В у кінці складу перед я, ю, є, ї.

3. Коли пишеться апостроф після к та інших приголосних?

А У власних назвах у кінці складу перед я, ю, є, ї;

Б у власних назвах перед я, ю, с, ї;

В у кінці складу перед я, ю, є, ї.

4. Коли ще пишеться апостроф у словах українського походження?

А Після префіксів, що закінчуються на приголосний перед я, ю, є, ї;

Б після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї;

В після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, церед я, ю, є, ї.

5. Коли апостроф не пишеться у власних назвах?

А У середині складу після к та інших приголосних;

Б у тих випадках, коли я, ю, є, ї позначають м’якість попереднього приголосного;

В коли ці власні назви – прізвихца.

6. Коли апостроф не пишеться після губних приголосних у загальних назвах?

А Коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні, стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р), який належить до кореня слова;

Б коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного;

В коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р).

7. Коли апостроф не пишеться після jо?

А У кінці складу перед я, ю, є, ї що позначають один звук;

Б якщо перед р є інший приголосний, іцо належить до кореня;

В після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є, ї позначають один звук після м’якого приголосного.

Ключ. 1 – А, 2 – В, 3 – А, 4 – В, 5 – Б, 6 – А, 7 – В.

Взаємоперевірка (робота в парах)

> Зробити взаємоперевірку тестів, користуючись довідкою “Правопис апострофа”.

Довідка “Правопис апострофа”

Апостроф ставиться:

1) після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р): п’ятниця, солов’їний, б’ють, черв’як;

2) після р в кінці складу: бур’ян, матір’ю, пір’їна;

3) після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити;

4) після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янчук;

5) у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ядерні, чотирьох’ярусний, дит’ясла.

Апостроф не ставиться:

1) після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім р), іцо належить до кореня: святковий, тьмяний, морквяний;

2) після р, що позначає м’який приголосний на початку складу: порятунок, буряк, рясний.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Ігрове дослідження-відповлення

> Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з апострофом, у праву – без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

1. В..єтнам, хутор..янин, об..ем, б. лост, б..є, лл..сться, Ілл..я, о6..єкт, р..япо, об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру отримаєте назву твору Б. Олійника.

2. Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, міл..йони, В..єтнам, бур..як.

Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву – прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки.

3. Опам..ятатися, бур..як,, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, о6..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я.

4. Інтерв..ю, ф..юзеляж, різьб..яр, верб..я, ад..юльтер, ад..ютант, н..юанс, к..ювет, нав..язливий, Омел..ян.

Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому, отримаєте ім’я та прізвище “каменяра” України, автора збірки “З вершин і низин”, п’єси “Украдене щастя”.

Відповіді. 1. “В оборону хліба”, 2. “Лісова пісня”, 3. Одна голова добре, а дві – краще. 4. Іван Франко.

Розподільне письмо

> Поставте, де треба, апостроф, поясніть його вживання. Згрупуйте слова згідно із правилами його вживання (1 група – після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р); 2 група – після р в кінці складу; 3 група – після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити, 4 група – у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний; 5 група – після к у слові Лук’ян та похідних від нього). Слова, в яких апостроф не вживається, випишіть у 6 групу.

Варіант 1

ГІолум..яніти, Амудар..я, різдв..яний, між..ярусний, присв..ята, безвітр..яний, Лук..яненко, бур..ячиння, Солов..йов, Валер..ян, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я,. забур..янений, вітр..як, валер..янка, б..язевий, сім..янин, зат..ямити, запам..ятати, Дерев..янко, медв..яний, В..язьма, дріб..язковий, взаємозв..язаний, рутв..яний, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, львів..яни, поголів..я, перед..осінній, роз..ораний, слов..яни, звір..ячий, роз..ятрений, трьох..етапний, трьох..ярусний, об..їжджати, об..ємний, без..ядерний, необ..їжджений, пів..язика, арф..яр, возз..єднання, в..йокнути, дит..ясла, пів..Європи, кам..яний, безвітр..яний, бур..ячиння, Валер..ян, звір..ячий, Лук..янович, повір..я, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, Лук..янчук, кар..єра, всер..йоз, тр..юм, Гур..єв, підгір..я, матір..ю, Р..єпін, з матер..ями, бур..я, p..ясно, кур..йозний, забур..янений, вітр..як, Гур..ївка, р..яд, від..ємний, без..ідейний, з..організувати, дез..орієнтація, сан..інструктор, Із..яслав.

Варіант 2

Зав..язь, круп..яний, крем..яний, знічев..я, зобов..язання, грав..юра, дерев..яний, мавп..ячий, кав..ярня, кров..яний, коров..ячий, львів..янин, надв..язати, напівкам..яний, поголів..я, пом..янути, слов..янський, п..ятитонка, солов..їний, безправ..я, брукв..яний, в..єтнамка, Св..ятослав, б..язевий, сім..янин, Б..єлград, обов..язок, б..юро, в..язень, запам..ятати, торф..яний, медв..яний, сап..янці, моркв..яннй, арф..яр, черв..як, присв..ячений, в..юнкий, верф..яний, В..язьма, В..ячеслав, дріб..язковий, В..ятка, Губ..єв, достопам..ятний, духм..яний, взаємозв..язаний, потьм..яніти, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, бур..ян, міжбрів..я, зор..яний, п..явка, надвечір..я, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, від..ємний, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, знічев..я, об..їзд, реп..ях, зв..язок, св..ято, пам..ятка, верф..ю, від..їжджати, суб..єктивний, під..йомник, фотоз..йомка, об..єктивний, об..їждчик.

Орфографічний практикум

> Перепишіть речення. Поставте, де треба, апостроф.

1. Неабияке місце займав барв..інок у віруванн..ях слов’янських народів, з..окрема в Київській Русі. Нев..януча зелень рослини та її жив..учість прив..ернули увагу людей у середні віки (Ф. Мамчур, Я. Гладун). 2. Плеснула навесні лебідка, і розпустила майви мавка. І вмить із серця жаром квітка – і в серце вп..ялась чорна п..явка (В. Бобанський). 3. Завис олив..яний, імлистий т..гар, немов перегонка отара, і давить, і тисне,- і з хвиль його хмар снується примара… (М. Вороний). 4. В між гір..ях сині стеляться тумани,- тумани-спомини минулих літ… Та геть згадки! В долинах день вес..яний, і вабить рун зелених оксамит. Не сам я тут… не сам я сонцем п..яний: в екстазі св..ятковім буяє світ (С. Черкасепко). 5. Ой з-за гори кам..яної голуби літають..Не зазнала розкошоньки, вже літа минають (Нар. пісня). 6. Козак від..їжджає, дівчинонька плаче: “Куди їдеш, козаче?” (Нар. пісня). 7. Прийшло – по зустрічі прощання. Непам..яте, залізна стань! Ти – за шелом..янем, за гранн..ю до досвітків і над. .смеркань (В. Стус). 8. Білий камінь з альм..інських кар..єрів, білі плетива сонячних рук..Ми не встигли годі на прем..єру, так було лебедино довкруг… (А. Мойсієнко). 9. Кожному онукові, що з..являвся на світ, він [Крушельницький] давав ім..я особисто (В. Врублівська). 10. Саме над..їхав брат Антін. Найстаршого сина Крушельницьких любили і поважали всі у сім..ї (В. Врублівська). 11. Він [Мазуренко] якось увесь обм..як та постарів (Д. Ведзик).

Дослідження-відновлення

> Запишіть подані слова орфографічно та поясніть наявність або відсутність у них апострофа.

[вjачеислаy], [мjата], [л’уббвjу], [подв’ipja], [бур’ак], [пjатниц’а], [беизазикиї], [чотир’охjарусниї], [беизгол’івjа], [з’в’ір’ачиї], [м’іжjеyропеіс’киї], [звjaзaти], [пjанкйї], [зjідеиниї], [мjач], [погол’івjа], [морквjаниї], [з’іyjалиї], [розjареиниї], [ц’в’ах], [р’асниї].

Дослідження-моделювання

> Розкрийте дужки й утворіть з префіксами слова. Запишіть їх. Без – (-язикий, – ядерний, – ініціативний); з – (-юрмитись, – їхати, – обов’язаиий, – ясовапий, – єднаний, – явитися, – їсти, – грати, – йомка); під – (-юджувати, – їжджати, – язиковий, – йом); об – (-їздити, – явити, – єднати, – ємний, – їстися); від – (-їхати, – ємний, – ображений, – в’язати).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Розкажіть, у яких випадках ставиться апостроф, а в яких – не ставиться.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

> Перекладіть подані слова українською мовою. Уведіть ці слова в речення та запишіть їх.

Мягкий, обьединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, соловьи, субъект, оловянный, Буряк, премьера, отьезд, кровью, семья, съесть, связать, подъехать, связать, адью.