ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА
СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ
Урок № 13
ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА
Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складних випадків правопису апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також
Виутрішньопредметні зв’язки:
Фонетика: фонетична характеристика приголосних і голосних звуків.
Міжпредметні зв’язки:
Література: твори українських авторів.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників з теми
Виконання тестових завдань
1. Коли пишеться апостроф після губних приголосних?
А На позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї;
Б
В на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї, якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня (крім р).
2. Коли пишеться апостроф після р?
А На початку складу;
Б у кінці складу;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
3. Коли пишеться апостроф після к та інших приголосних?
А У власних назвах у кінці складу перед я, ю, є, ї;
Б у власних назвах перед я, ю, с, ї;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
4. Коли ще пишеться апостроф у словах українського походження?
А Після префіксів, що закінчуються на приголосний перед я, ю, є, ї;
Б після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї;
В після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, церед я, ю, є, ї.
5. Коли апостроф не пишеться у власних назвах?
А У середині складу після к та інших приголосних;
Б у тих випадках, коли я, ю, є, ї позначають м’якість попереднього приголосного;
В коли ці власні назви – прізвихца.
6. Коли апостроф не пишеться після губних приголосних у загальних назвах?
А Коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні, стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р), який належить до кореня слова;
Б коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного;
В коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р).
7. Коли апостроф не пишеться після jо?
А У кінці складу перед я, ю, є, ї що позначають один звук;
Б якщо перед р є інший приголосний, іцо належить до кореня;
В після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є, ї позначають один звук після м’якого приголосного.
Ключ. 1 – А, 2 – В, 3 – А, 4 – В, 5 – Б, 6 – А, 7 – В.
Взаємоперевірка (робота в парах)
> Зробити взаємоперевірку тестів, користуючись довідкою “Правопис апострофа”.
Довідка “Правопис апострофа”
Апостроф ставиться:
1) після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р): п’ятниця, солов’їний, б’ють, черв’як;
2) після р в кінці складу: бур’ян, матір’ю, пір’їна;
3) після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити;
4) після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янчук;
5) у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ядерні, чотирьох’ярусний, дит’ясла.
Апостроф не ставиться:
1) після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім р), іцо належить до кореня: святковий, тьмяний, морквяний;
2) після р, що позначає м’який приголосний на початку складу: порятунок, буряк, рясний.
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Ігрове дослідження-відповлення
> Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з апострофом, у праву – без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.
1. В..єтнам, хутор..янин, об..ем, б. лост, б..є, лл..сться, Ілл..я, о6..єкт, р..япо, об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений.
Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру отримаєте назву твору Б. Олійника.
2. Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, міл..йони, В..єтнам, бур..як.
Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву – прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки.
3. Опам..ятатися, бур..як,, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, о6..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я.
4. Інтерв..ю, ф..юзеляж, різьб..яр, верб..я, ад..юльтер, ад..ютант, н..юанс, к..ювет, нав..язливий, Омел..ян.
Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому, отримаєте ім’я та прізвище “каменяра” України, автора збірки “З вершин і низин”, п’єси “Украдене щастя”.
Відповіді. 1. “В оборону хліба”, 2. “Лісова пісня”, 3. Одна голова добре, а дві – краще. 4. Іван Франко.
Розподільне письмо
> Поставте, де треба, апостроф, поясніть його вживання. Згрупуйте слова згідно із правилами його вживання (1 група – після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р); 2 група – після р в кінці складу; 3 група – після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити, 4 група – у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний; 5 група – після к у слові Лук’ян та похідних від нього). Слова, в яких апостроф не вживається, випишіть у 6 групу.
Варіант 1
ГІолум..яніти, Амудар..я, різдв..яний, між..ярусний, присв..ята, безвітр..яний, Лук..яненко, бур..ячиння, Солов..йов, Валер..ян, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я,. забур..янений, вітр..як, валер..янка, б..язевий, сім..янин, зат..ямити, запам..ятати, Дерев..янко, медв..яний, В..язьма, дріб..язковий, взаємозв..язаний, рутв..яний, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, львів..яни, поголів..я, перед..осінній, роз..ораний, слов..яни, звір..ячий, роз..ятрений, трьох..етапний, трьох..ярусний, об..їжджати, об..ємний, без..ядерний, необ..їжджений, пів..язика, арф..яр, возз..єднання, в..йокнути, дит..ясла, пів..Європи, кам..яний, безвітр..яний, бур..ячиння, Валер..ян, звір..ячий, Лук..янович, повір..я, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, Лук..янчук, кар..єра, всер..йоз, тр..юм, Гур..єв, підгір..я, матір..ю, Р..єпін, з матер..ями, бур..я, p..ясно, кур..йозний, забур..янений, вітр..як, Гур..ївка, р..яд, від..ємний, без..ідейний, з..організувати, дез..орієнтація, сан..інструктор, Із..яслав.
Варіант 2
Зав..язь, круп..яний, крем..яний, знічев..я, зобов..язання, грав..юра, дерев..яний, мавп..ячий, кав..ярня, кров..яний, коров..ячий, львів..янин, надв..язати, напівкам..яний, поголів..я, пом..янути, слов..янський, п..ятитонка, солов..їний, безправ..я, брукв..яний, в..єтнамка, Св..ятослав, б..язевий, сім..янин, Б..єлград, обов..язок, б..юро, в..язень, запам..ятати, торф..яний, медв..яний, сап..янці, моркв..яннй, арф..яр, черв..як, присв..ячений, в..юнкий, верф..яний, В..язьма, В..ячеслав, дріб..язковий, В..ятка, Губ..єв, достопам..ятний, духм..яний, взаємозв..язаний, потьм..яніти, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, бур..ян, міжбрів..я, зор..яний, п..явка, надвечір..я, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, від..ємний, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, знічев..я, об..їзд, реп..ях, зв..язок, св..ято, пам..ятка, верф..ю, від..їжджати, суб..єктивний, під..йомник, фотоз..йомка, об..єктивний, об..їждчик.
Орфографічний практикум
> Перепишіть речення. Поставте, де треба, апостроф.
1. Неабияке місце займав барв..інок у віруванн..ях слов’янських народів, з..окрема в Київській Русі. Нев..януча зелень рослини та її жив..учість прив..ернули увагу людей у середні віки (Ф. Мамчур, Я. Гладун). 2. Плеснула навесні лебідка, і розпустила майви мавка. І вмить із серця жаром квітка – і в серце вп..ялась чорна п..явка (В. Бобанський). 3. Завис олив..яний, імлистий т..гар, немов перегонка отара, і давить, і тисне,- і з хвиль його хмар снується примара… (М. Вороний). 4. В між гір..ях сині стеляться тумани,- тумани-спомини минулих літ… Та геть згадки! В долинах день вес..яний, і вабить рун зелених оксамит. Не сам я тут… не сам я сонцем п..яний: в екстазі св..ятковім буяє світ (С. Черкасепко). 5. Ой з-за гори кам..яної голуби літають..Не зазнала розкошоньки, вже літа минають (Нар. пісня). 6. Козак від..їжджає, дівчинонька плаче: “Куди їдеш, козаче?” (Нар. пісня). 7. Прийшло – по зустрічі прощання. Непам..яте, залізна стань! Ти – за шелом..янем, за гранн..ю до досвітків і над. .смеркань (В. Стус). 8. Білий камінь з альм..інських кар..єрів, білі плетива сонячних рук..Ми не встигли годі на прем..єру, так було лебедино довкруг… (А. Мойсієнко). 9. Кожному онукові, що з..являвся на світ, він [Крушельницький] давав ім..я особисто (В. Врублівська). 10. Саме над..їхав брат Антін. Найстаршого сина Крушельницьких любили і поважали всі у сім..ї (В. Врублівська). 11. Він [Мазуренко] якось увесь обм..як та постарів (Д. Ведзик).
Дослідження-відновлення
> Запишіть подані слова орфографічно та поясніть наявність або відсутність у них апострофа.
[вjачеислаy], [мjата], [л’уббвjу], [подв’ipja], [бур’ак], [пjатниц’а], [беизазикиї], [чотир’охjарусниї], [беизгол’івjа], [з’в’ір’ачиї], [м’іжjеyропеіс’киї], [звjaзaти], [пjанкйї], [зjідеиниї], [мjач], [погол’івjа], [морквjаниї], [з’іyjалиї], [розjареиниї], [ц’в’ах], [р’асниї].
Дослідження-моделювання
> Розкрийте дужки й утворіть з префіксами слова. Запишіть їх. Без – (-язикий, – ядерний, – ініціативний); з – (-юрмитись, – їхати, – обов’язаиий, – ясовапий, – єднаний, – явитися, – їсти, – грати, – йомка); під – (-юджувати, – їжджати, – язиковий, – йом); об – (-їздити, – явити, – єднати, – ємний, – їстися); від – (-їхати, – ємний, – ображений, – в’язати).
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Розкажіть, у яких випадках ставиться апостроф, а в яких – не ставиться.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
> Перекладіть подані слова українською мовою. Уведіть ці слова в речення та запишіть їх.
Мягкий, обьединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, соловьи, субъект, оловянный, Буряк, премьера, отьезд, кровью, семья, съесть, связать, подъехать, связать, адью.
Related posts:
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 11 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
- Сполучення йо, ьо – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Сполучення йо, ьо Буквосполучення Йо вживається на початку складу для позначення сполучення приголосного з голосним : Йому, Йонька, районний, мільйон, курйозний, Муравйов, Соловйов. Буквосполучення Ьо вживається в середині й кінці складу для позначення м’якості приголосного в сполученні з : Льон, льотчик, сьомий, цільовий, […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- СКЛАДНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 25 СКЛАДНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити знання десятикласників про основні чергування голосних і приголосних; формувати правописні вміння; удосхсоналювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття […]...
- СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 14 СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА Мета: повторити складні випадки правопису м’якого знака й апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її […]...
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація 215.1. Менший, заохочуються, мільйонер, альтанці, мільярдер, поліський, складається, насип, у кінці, облицювальний, луганський, серйозний, вінницький, бібліотекар, харківський, ательє, рельєф, Михальченко, Панченко, дівчинці, компаньйонці, неньці, дев’ятсот, сімсот, льотчик, стоїш, сеньйор, курйозний, батальйон, синьоокий, двадцятьма, п’ятсот, промінчик, у скриньці, у […]...
- Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
- Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...
- Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Однак повної відповідності між звуками і буквами немає. Для передачі на письмі шести голосних звуків в українському алфавіті існує десять букв, шість із яких (А, о, у, е, и, і) завжди […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...
- Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Урок 84 Тема. Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Мета: з’ясувати спосіб творення голосних звуків і позначення їх на письмі буквами я, ю, є, ї; сформувати вміння визначати кількість складів за […]...
- НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних ОРФОГРАФІЧНО – ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація Пригадайте! – Які труднощі виникають під час передачі на письмі сумнівних голосних або приголосних звуків? – У яких випадках у словах пишеться м’який знак? – У яких випадках вживається апостроф? Як потрібно розуміти спрощення […]...
- Позначення звуків мови на письмі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мови на письмі Графіка (від гр. Grapho – письмовий) – це розділ мовознавства, який вивчає сукупність мовних знаків для передачі на письмі усного мовлення. В ідеальному варіанті кожний звук мовлення повинен мати своє графічне позначення (літеру). Для передачі звуків української мови на письмі використовують особливі знаки […]...
- Правила вживання апострофа у текстах документів Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів План: 1. Правила вживання апострофа у текстах документів. 2. Правила вживання м’якого знака у текстах документів. 3. Вживання великої літери 4. Спрощення у групах приголосних. 5. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі 6. […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 25. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки, чому в деяких словах кількість звуків і букв різна, а також про звукове значення букв я, ю, є, ї, щ ПРИГАДАЙМО 1. Які звуки позначаємо на письмі двома буквами? 2. Якими буквами […]...
- ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони. Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м’якого знака ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 41 Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м’якого знака Запам’ятаймо! В українській мові м’якість приголосних на письмі позначають: 1) буквою ь (м’який знак): січень, льодовий; 2) буквами є, ю, я, коли вони стоять після м’якого приголосного: сине, люди, пісня; 3) буквою і: ліс, […]...
- Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
- Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о] Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 69 Тема. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и], [о], [е] з [і]; [г], [к], [x] – [ж], [ч], [ш] – [з], [ц], [с] Мета: – навчальна: пояснити закономірності чергування голосних [о] – [и], [е] – [і], [е] – [и], […]...
- Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів 5. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок: 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний; 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й […]...
- Алфавіт – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Алфавіт Звуки ми вимовляємо і чуємо. На письмі звуки позначаються буквами (літерами). Букви є тими умовними знаками, якими передаються на письмі звуки мовлення. Сукупність букв, розташованих у певному, традиційно визначеному порядку, становить алфавіт (або азбуку, або абетку). Кожна буква алфавіту має свою назву. Буква Назва Буква […]...
- Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
- І пишеться – Передача голосних звуків УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Передача голосних звуків І пишеться: 1. На початку слова: Ідея, Іліада, інструкція, Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла. 2. Після приголосного перед голосним, Є та Й: Артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм; фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, […]...
- Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні – – КриГА-криЖАний-на криЗІ – – РіК-ріЧНиця-у роЦі – – ЛантуХ-лантуШОк-у лантуСІ...
- Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 74 Тема. Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо Мета: – навчальна: поглибити знання учнів про позначення м’якості приголосних на письмі; формувати загально пізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння; – розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам’ять, увагу, […]...
- Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...
- Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 27 Тема. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які приголосні, формувати навички правильної вимови твердих та м’яких приголосних, розвивати фонематичний слух, культуру усного й писемного мовлення; виховувати в учнів повагу до старших. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів. Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна. Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...
- НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 6 НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні […]...