Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Право індивідуальної петиції
Право індивідуальної петиції
Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту прав людини. Міжнародні договори можуть передбачати автоматичне П. і. п., коли приєднання держави
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
- Охорона авторських прав Охорона авторських прав – охорона прав, яка здійснюється шляхом ухвалення міжнародних багатосторонніх і двосторонніх угод. Основними багатосторонніми угодами є: Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952) і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх цінностей (1886) – остання редакція конвенції (1971 p.). Всесвітня конвенція виходить із принципу національного режиму, передбаченого в кожній країні – учасниці, […]...
- Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
- Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
- Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
- Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
- Право міжнародних організацій Право міжнародних організацій – система принципів і норм, що регулюють питання створення, визначення статусу і діяльності міжнародних організацій. Важливе місце в цій галузі міжнародного права посідають принципи і норми, які стосуються діяльності міжурядових організацій. П. м. о. регулює також діяльність неурядових міжнародних організацій. Джерелами П. м. о. є: міжнародні договори та угоди – установчі акти […]...
- Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
- Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
- Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
- Міжнародне право навколишнього природного середовища Міжнародне право навколишнього природного середовища – система міжнародних принципів і норм з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Головне призначення М. п. н. п. с.- забезпечити міжнародне співробітництво держав у відповідній галузі. Предметом його є міжнародні екологічні відносини, тобто відносини у сфері взаємодії людства з оточуючим природним довкіллям. Ці відносини стосуються міжнародних […]...
- Європейська конвенція про права і основні свободи людини (ЄКПЛ) Європейська конвенція про права і основні свободи людини (ЄКПЛ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту громадянських та політичних прав і свобод людини для Країн – членів Ради Європи. Відкрита для підписання 4 листопада 1950 p., набрала чинності 3 вересня 1953 р. Була першим міжнародним договором, націленим на імплементацію Загальної декларації прав людини! […]...
- Право на свободу об’єднання Право на свободу об’єднання – конституційне право громадян України, суть якого в тому, що кожний громадянин має П. на с. о. для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних, релігійних та інших інтересів. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян. Належність чи неналежність до […]...
- Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
- Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
- Договір міжнародний Договір міжнародний – угода двох або більше держав щодо встановлення, зміни або припинення взаємних прав і обов’язків у відносинах різного роду. Як основне джерело сучасного міжнародного права, Д. м. може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт тощо. Як правило, Д. м. укладається у письмовій формі. Усний […]...
- Ратифікація Ратифікація – остаточне схвалення, затвердження договору вищим органом держави, який означає її згоду на обов’язковість для неї договору. Як правило, найважливіші договори за законодавством різних країн підлягають Р. вищим законодавчим органом або главою держави. Договори, які не підлягають P., схвалює уряд або одна із урядових структур. Договори, які потребують Р., набувають юридичної сили лише після […]...
- Рада Європи Рада Європи – регіональна міжурядова організація, що ставить за мету досягнення тіснішої єдності європейських країн утвердженням принципів плюралістичної демократії та прав людини. Утворена 5.V. 1949 і є найбільшою європейською політичною організацією. Умови прийняття до Ради Європи – існування у країні – кандидаті справжньої плюралістичної демократії, реалізація принципу примату права і повага до прав і основних […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
- Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Пакта сунт серванда Пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda – договори мають дотримуватися) – принцип міжнародного права, за яким договори є обов’язковими і повинні виконуватися добросовісно. Будь-який міжнародний договір, ухвалений належним чином, стає частиною національного права і, як наслідок, юридично зобов’язувальним. П. с. с.- основна норма всієї системи міжнародного права, яка підкреслює її універсальний характер....
- Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
- Міжнародне кримінальне право Міжнародне кримінальне право – система норм і принципів, які закріплюють основи співробітництва держав у боротьбі із злочинами, суспільна небезпека яких визнана міжнародним правом. Боротьба із злочинністю – одне з найважливіших завдань не тільки внутрішнього, а й міжнародного права, оскільки окремі види злочинів потребують об’єднаних зусиль багатьох держав (особливо в боротьбі з міжнародними злочинними синдикатами, які […]...
- Європейська соціальна хартія (ЄСХ) Європейська соціальна хартія (ЄСХ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту економічних та соціальних прав людини для держав – членів Ради Європи. Доповнює у рамках Ради Європи Європейську конвенцію про права та основні свободи людини, яка передбачає захист громадянських та політичних прав. Відкрита для підписання в 1961 p., набрала чинності 26 лютого 1965 […]...
- Гуманітарна співпраця Політологічний словник Гуманітарна співпраця – сфера міжнародного співробітництва, пов’язана з підтриманням основ цивілізованого існування суспільства. Вона будується на додержанні визнаних міжнародною спільнотою, закріплених у міжнародному гуманітарному праві та національних конституціях норм і стандартів, пов’язаних із захистом прав і свобод людини. Г. с. можна поділити на два види діяльності: 1) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, які спричиняють […]...
- Звичаєве право Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З. п. було поширеною формою права в рабовласницьких державах. Воно існувало також і в період феодалізму, наприклад, в Київській Русі. З. п. лягло в основу перших відомих у Європі збірників феодального […]...
- Право на страйк Право на страйк – право людини (соціальне, економічне, політичне) на страйк з метою захисту своїх соціально-економічних інтересів. Таке право зафіксоване у ст. 8 Міжнародного пакту 1966 про економічні, соціальні та культурні права. П. на с. викладене у ст. 44 Конституції України. Воно закріплене більшістю країн світу, проте було відсутнє в СРСР. Водночас на різних етапах […]...
- Право законодавчої ініціативи Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України....
- Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
- Спадкове право Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини за правом спадкування. За С. п. визначають підстави спадкування (за законом або за заповітом), час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, осіб, які можуть бути спадкоємцями. С. п. регламентує широке коло відносин, які виникають за умови переходу прав і обов’язків померлого […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Космічне право Космічне право – сукупність міжнародних принципів і. норм, які регулюють правовий режим космічного простору і небесних тіл, права і обов’язки суб’єктів К. п. Основними джерелами К. п. є: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963), Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи […]...
- Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) – право використовувати винахід (інший об’єкт промислової власності) на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з певною метою продукту, який охороняється патентом; застосування способу, що охороняється […]...
- Право трудове Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій. Предмет П. т. – трудові відносини, що виникають у процесі використання працівниками своїх здібностей, навичок і трудового досвіду при виконанні різноманітних трудових функцій, а також відносини щодо їх участі в […]...
- Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...